08.03.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Другий рівень — накопичувальний

Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі

За січень-жовтень поточного року 24 тисячам пенсіонерів Вишгородщини виплачено пенсій на суму майже 413 млн грн (при середньому розмірі пенсії 1 763,91 грн — станом на 01.11.2015 року). Слід зазначити, що у порівнянні з жовтнем минулого року середній розмір пенсії в районі збільшився на 50,04 грн.

Страхувальниками району за цей час сплачено 280 млн грн, тобто самозабезпеченість району власними коштами становить 67,83 %. На цей показник значно впливає заборгованість перед Пенсійним фондом України деяких платників, яка на 1 листопада 2015 року становить 1 млн 825,2 тис. грн. Цієї суми вистачило би для виплати середньої пенсії 1035 пенсіонерам.
На порядку денному залишається питання легалізації заробітних плат. Працюючим громадянам слід пам’ятати, що неофіційне працевлаштування не дає права на призначення пенсії, а несплачені роботодавцем страхові внески позбавляють страхового стажу та пенсії в майбутньому.
Сьогодні, за різними оцінками, понад 200 млрд грн зарплати виплачують «у конвертах». Це означає, що органи Пенсійного фонду України щороку недоотримують суттєві кошти.
Тим часом, збільшення надходжень до бюджету Фонду зробить можливим не лише зміну розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а й осучаснення пенсій та відновлення їх диференціації. Для підвищення якості життя громадян із 01 січня 2017 року планується запровадження другого рівня пенсійної системи.
Як відомо, в 2003 році було прийнято Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено трирівневу пенсійну систему.
Перший рівень (солідарна система, коли за рахунок внесків громадян, які працюють, сьогодні отримують виплати) діє нині й фактично є основою пенсійного забезпечення, однак уже сьогодні потребує оптимізації хоча б через демографічну ситуацію: бо один працівник утримує одного пенсіонера. Мета солідарної системи — забезпечити людині стартовий рівень пенсії, а довести його до прийнятного розміру можуть другий і третій рівні пенсійного забезпечення.
Третій рівень — недержавне пенсійне страхування, що передбачає добровільну сплату внесків у недержавні пенсійні фонди.
Навколо другого рівня (накопичувальної системи) впродовж 12 років точилися запеклі дискусії, хоч ніхто не заперечував необхідності його запровадження. Адже обов’язкові накопичувальні внески мають стати вагомим доважком до базової пенсії із солідарної системи.
Молоді українці віком до 35 років будуть його обов’язковими учасниками, старші громадяни можуть долучатися на добровільних засадах. Головною особливістю цього рівня є те, що сплачені внески не використовуються одразу, як у солідарній системі, а акумулюються на персональних рахунках громадян, і вони стають доступними лише після досягнення певного віку. Розмір накопичувального внеску спочатку становитиме 2 % від заробітної плати, а потім упродовж п’яти років зростатиме до 7 %.
Головна відмінність обов’язкової накопичувальної системи від солідарної в тому, що сплачені внески є особистою власністю людини, яка стає в центрі пенсійної системи. Громадянин зможе контролювати процес сплати накопичувальних внесків.
До того ж, держава гарантує громадянину контроль над збереженням і використанням коштів накопичувальної системи. Спеціальний орган, створений під егідою Пенсійного фонду, здійснюватиме публічне адміністрування накопичених людьми коштів. Рада накопичувального фонду на конкурсних засадах залучатиме компанії з управління активами, робота яких перебуватиме під контролем влади.
Ці кошти будуть фактично внутрішніми інвестиціями в сталий економічний розвиток України, поштовхом для розвитку фондового ринку. Економіка розвиватиметься, а внески громадян повертатимуться з відсотками. Тому молоді українці можуть розраховувати на гідну пенсію.
Досвід інших країн доводить, що найпривабливіша складова накопичувальної системи — це якраз можливість для майбутнього пенсіонера тримати в полі зору те, як збільшуються кошти на його пенсійному рахунку. Уже через 10-15 років персональні внески становлять третину суми, решта — це інвестиційний дохід, який отримали компанії з керування активами від вкладення пенсійних коштів у різні галузі економіки.