Лідія ШКУРКО, заступник директора ВРС ЗОШ «Надія»
ФОТО – Анна ПІНЧУК, спеціально для «Вишгорода»
14 листопада відзначається Міжнародний День логопеда.
Мовлення – важлива функція людського мозку, яка є, з одного боку, знаряддям мислення, інтелекту, а з іншого – засобом спілкування. Пам’ять, уява, увага, сприйняття, мислення – розвиваються з безпосередньою участю мови.
Погіршення екологічної ситуації та економічних умов життя, що спостерігається протягом останніх десятиріч, зумовлює збільшення кількості дітей із різноманітними вродженими патологіями.
У школі «Надія» навчаються діти, переважна більшість яких потребує корекції мовлення. Досвідчений дефектолог Наталія Кравчук уже багато років надає логопедичну допомогу учнямнавчального закладу. А минулого року педагогічний колектив поповнився учителем допоміжної школи та логопедом Тамарою Короп.
Народилась Тамара Василівна на Донеччині у невеликому шахтарському містечку Сніжне. З дитинства мріяла стати вчителькою, але після 9 класу, який закінчила на «відмінно», вступила за збігом обставин, до Харківського технікуму молочної промисловості. Після закінчення навчання одружилась, народила сина Сергія та донечку Іринку.
Трудилась за спеціальністю, та потаємне бажання не відпускало, хотілося не просто працювати, а працювати для душі, з насолодою. І, уже маючи двох маленьких дітей, цілеспрямована молода жінка стає студенткою дефектологічного факультету Слов’янського педагогічного інституту. Роки навчання були нелегкими, особливо, коли чоловік Володимир заступав у нічні зміни на шахті «Зоря».
Нарешті в руках бажаний диплом – і неймовірне бажання працювати, творити, все на світі змінювати на краще!
Як дипломований спеціаліст Тамара Василівна влаштовується логопедом у дитячий садочок. На роботі все ладиться, разом зі своїми вихованцями ділить їхні досягнення, сумніви, радіє кожній, бодай найменшій перемозі дитини. Любляча дружина, турботлива мати, ніжна бабуся – Тамара Василівна віддано працює, обожнює своїх рідних, людей навколо і відчуває себе просто щасливою жінкою.
Але на рідну землю прийшла біда. Містечко опустіло, залишатися в ньому стало небезпечно. Нелегким було рішення покинути свій дім, улюблену роботу, маленьких вихованців, друзів. Боляче було, коли дехто із знайомих подався шукати кращої долі до сусідньої держави.
Для Тамари Василівни та Володимира Миколайовича куди їхати, питання не виникало – тільки рідна Україна! І ось велика дружна родина потрапила до нашого міста.
Вишгород просто зачарував! Чисте, компактне, з розвиненою інфраструктурою, з чудовою набережною, приємними людьми місто стало другим рідним. А найголовніше – знайшлася робота для Тамари Василівни за її улюбленою професією.
Другий рік вона допомагає учням школи «Надія» боротися з мовленнєвими відхиленнями.На жаль, батьки недостатньо обізнані і недооцінюють важливість своєчасної логопедичної допомоги. Переважна більшість дітей, які страждають важкими порушеннями мовлення, не підготовлені до школи та потребують довготривалої копіткої індивідуальної роботи.
Процес коригування мовлення – непростий і тривалий шлях, який вимагає величезного терпіння батьків та дисципліни з боку самої дитини, а позитивний результат забезпечують вчителі-логопеди, серед яких Тамара Василівна – фахівець своєї справи – повертає дитині щастя людського спілкування.
Найсвітліші і добрі побажання успіхів усім представникам професії логопеда і особисто Вам, Тамаро Василівно! Творчого розвитку та натхнення! Нехай джерело Вашої багатогранної душі ніколи не вичерпується і наповнює серця Ваших вихованців новими знаннями та відкриттями, бажанням жити і творити.
