16 жовтня 2015 року Будинок культури «Енергетик» (просп. І. Мазепи, 9) відзначає свій 50-й день народження. Святковий концерт — о 18:00
Марина ФУРСЕНКО, художній керівник Будинку культури «Енергетик»
ФОТО — архів БК «Енергетик», спеціально для «Вишгорода»
Півстоліття — це багато – чи мало? Для когось — півжиття, а для колективу БК «Енергетик» —- це лише невеликий відрізок творчого шляху.
60-ті роки минулого сторіччя. У селі Вишгород — велика молодіжно-комсомольська будова. Тож у містечку будівників Київської гідроелектростанції — багато молоді, яка вміє працювати, та вміє й відпочивати.
Дозвілля — справа важлива. Тому водночас із зведенням житлових будинків для працівників ГЕС починають і Будинок культури. Молодь — на суботниках — допомагає зводити будівлю, яку вводять в експлуатацію почергово.
Урочисте відкриття Будинку культури «Енергетик» відбулося восени1965-го. Це була подія для мешканців Вишгорода — не просто клуб, а Будинок культури, центр культурного дозвілля для всіх, і насамперед — для молоді.
Зараз, у епоху комп’ютерів, багато що виглядає дивно. Спочатку, в ті далекі 1960-70-ті роки, Будинок культури був… залом для засідань, де обговорювались важливі ідеологічні питання. Але дух романтики був присутній в «Енергетику» завжди, варто згадати КВНи, де молодь не лізла за ловом у кишеню.
Тоді, ще зовсім молоді А. Синіченко, А. Барманський, повні творчого натхнення, створили естрадний оркестр. Молодь танцювала твіст, рок-н-рол, шейк, грали джаз, різну естрадну музику. Було багато цікавих колективів, в яких працювали видатні постаті свого часу — родини Сидоренків, Шкільних, Барманських, Ліфінцевих; В. Машков, А. Крутіхін, Ю. Воронін, О. Пасенюк, Л. Яровий…
Неймовірно, але в БК «Енергетик» відкрився ще і перший у районні кінотеатр! Старші вишгородці пам’ятають, як сюди привозили індійські та французькі фільми: усі були просто у захваті!
«Справді, то були неповторні часи, — згадує заслужений артист України Олександр Синіченко. — Ми створили перший естрадний ансамбль Будинку культури у Вишгороді. Саша Барманський, Юра Герасимов, Федір Мастафутдинов і Володимир Зарубинський — усі працівники Київської ГЕС. Я ж на той час був студентом музичного училища імені Глієра та ходив до клубу.
БК як такого ще не існувало. Був тільки його корпус. Передати атмосферу того часу дуже складно. Зараз цього вже не розуміють. Нехай це було наївно, але усі ми були щирими й усі ми були романтиками.
Будинок культури будувався цими ж молодими людьми — і будувався він на суботниках. І такий ентузіазм був! Зараз, мабуть, не зрозуміють цього. І ми теж не тільки грали, але й будували, я особисто стелив підлогу у залі, зводив дах.
Першим директором цього закладу був Володимир Пантелеймонович Глібов, художнім керівником — Єлизавета Яківна Кузьменко, вона грала на акордеоні. До офіційного відкриття ми вже там працювали, весь 64 рік. Єлизавета Яківна вела два хори — народний та академічний. Людей ходило на хор дуже багато.
Тоді ще не було дитячої самодіяльності, як зараз, в основному виступали молодь і старші люди. А у нас уже на той час існував великий дитячий хор, його вів Ігор Чмель. І ми вже розпочали свої репетиції естрадно-вокального ансамблю. Найпопулярнішими серед молоді були, звісно, танці — на будівництво ж з’їхалася сама молодь. До танців тоді відносилися дуже серйозно: якщо танців немає — то і свята не було.
На другому поверсі в кутку у нас була естрада — і ми грали на танцях. У зал набивалося до 500-600 чоловік, приміщення було достатньо. Дозволяли нам грати все — і джаз, і твіст і шейк. В Києві це було заборонено, а, оскільки у нас статус був комсомольського будівництва, то й була така поблажка.
Кияни приїздили до нас на танці 22-м автобусом. Танці відігравали велику роль в житті молоді у той час. До нас з’їжджалися Куренівка, Вітряні гори, Поділ (тоді Оболоні ще не існувало навіть у проекті). Пізніше ми ще створили джазовий колектив і розділилися: відтоді були два окремі — вокально-інструментальний і джазовий ансамблі.
Іноземні студенти працювали на будівництві, на зразок наших волонтерів, ввічливі такі, інтелігентні. Біля бару були столики — і вони сиділи там, спілкувалися з нашою молоддю. Запрошували дівчат танцювати.
Це був культурний захід. У самому залі сцени ще не було, бо довго міркували яким його зробити — на кшталт кінотеатру чи як концертний зал. А потім зробили сумісним. Спортивний зал збудували пізніше.
Будинок культури, коли він відкрився, став центром дозвілля. Сюди йшли всі, у молоді була можливість самореалізації, я навіть не знаю, як передати атмосферу тих часів. Репетиції тривали до 3-ої години ночі, а потім ішли купатися.
Ми були безмежно закохані в музику. Саша Барманський міг прийти до мене додому в три ночі, розбудити і сказати: «Я акорд знайшов, послухай». Прийшов поділитися радістю.
Ось в такій атмосфері я формувався, як професіонал. Це таке було життя — романтика. Нас єднала не тільки музика, а спілкування, загальне бачення світу, ідеали, інтереси. Це був щасливий час. Алла Наталушко також починала свій творчий шлях у БК «Енергетик», співала у вокальному ансамблі під керівництвом Петра Васермана «Дружба». Хороші були часи…»
На даний час Вишгородський районний Будинок культури (ВРБК) «Енергетик» є методичним центром, який надає допомогу усім творчим колективам. Чимало тут відбувається святкових масових заходів, конкурсів, концертів. Доброю традицією стало проведення пісенно-вокального фестивалю «Золотий скрипічний ключ», у якому бере участь закохана у спів молодь.
У творчих колективах Будинку культури «Енергетик» займається понад 350 дітей та молоді!
Колектив «Астерія» відрізняється своїм самобутнім колоритом, бо основний напрямок у них-це народний спів. Завдяки керівникові Юлії Каталагіноїї , вокальний колектив «Астерія» користується великим попитом у дітей та дорослих. Важко не закохатися в оксамитовий спів цих дівчат.
Танцювальний колектив «Болеро» існує 20 років. Там розпочалась творча біографія його нинішнього керівника Тетяни Саханди: перші «батмани», перші «пліє» і врешті — постановка танців та керівництво улюбленим колективом «Болеро».
Вокальна студія «Ф’южн» створена не так давно, але учасниці цього колективу дуже талановиті та привабливі дівчата, які співають не лише сучасну музику, а й джаз та рок-н-рол. Керівником студії є педагог вищої категорії вокалу Наталія Глушко.
2003 року був створений хореографічний колектив «Мозаїка» (керівник — Тетяна Катеринич). Зараз це велика танцювальна студія, яка вже стала лауреатом багатьох всеукраїнських, міжнародних конкурсів і фестивалів.
Сучасну вокальну студію «Октава» очолює Володимир Дзісь, який, до речі, теж починав свій творчий шлях з «Енергетику». Колективом естрадного бального танцю «Діамант- Еліт» керують чемпіони світу та лауреати міжнародних конкурсів з бальних танців — Дмитро та Ольга Волкови.
Для найменших працюють студії прикладного мистецтва: «Авангард» (Ганна Саржан) та художня студія «Акварельки» (Ольга Гордієнко). В цьому році розпочала роботу студія театрального мистецтва «Маска» (керівник — Тетяна Негоденко).
Директор цього великого закладу культури, чарівна жінка Аліна Олександрівна Чернявська, керує БК вже понад 12 років, і він уже став для неї другою домівкою. Багато можна ще розказувати про БК та його талановитих і самовідданих мешканців. Ми всі вдячні часу, який звів всіх нас у цьому закладі, керівникам, технічному персоналу, всім небайдужим, чуйним людям, які приходять до нас. Особлива подяка, без участі якого,
Життя у нашому творчому будинку було б не таким колоритним без участі начальника відділу культури, національностей та релігій Вишгородської райдержадміністрації — Олександра Тарасовича Біляєва, а також без підтримки й тісного зв’язку органів районної та місцевої влади, які завжди допомагають у вирішенні різноманітних питань і яким ми щиро вдячні за співпрацю!
З нагоди ювілею ми організовуємо святковий концерт. Виступатимуть обдаровані діти, які долучаються до мистецтва саме в нашому закладі культури. Тож запрошуємо всіх приєднатися до нас і 16 жовтня (початок — о 18:00) дружною вишгородською родиною відзначити перше 50-річчя Будинку культури «Енергетик».
