02.03.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Прапор НЕЗАЛЕЖНОСТІ — наш ОБЕРІГ

1

Марина КОЧЕЛІСОВА
ФОТО — Андрій МАКСІМОВ, «Вишгород»,
Андрій КОВПАК, Галина МАКАРЕНКО, Ганна САРЖАН, спеціально для «Вишгорода»

Синьо-жовтий символ незалежності та суверенітету нашої держави вперше замайорів над Верховною Радою України 2 вересня 1991 року. А 28 січня 1992-го його затвердили як Державний прапор. Двокольорове знамено, де синій — колір води і неба, а жовтий — барви сонця і пшеничної ниви, — над державними установами, посольствами, літаками і морськими суднами — як символ національної єдності, самостійності та прагнення миру.
23 серпня 2015 р. — у День Державного Прапора біля адмінбудинку зібралася Вишгородська громада. Прийшли і юні вишгородці — отримати свій перший дорослий документ українського громадянина. Разом із захисниками Вітчизни та ветеранами війни, праці та військової служби вони підняли у мирне вишгородське небо Державний Прапор — символ Єдиної України.
Голова Вишгородської райдержадміністрації Олександр Горган, голова Вишгородської районної ради Ірина Побідаш та в. о. Вишгородського міського голови Марія Решетнікова, а також радник голови РДА Степанія Сідляр говорили про мир на нашій багатостраждальній землі, про доблесть патріотів, про надію на спокій та процвітання — а для цього кожному українцеві треба вірити і працювати.
Почесні громадяни району
Під час урочистого мітингу званнями «Почесний громадянин Вишгородського району» громада відзначила тих, хто вірить і працює на благо людей: директора Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році», заслуженого працівника культури і почесного працівника туризму України Івана Вікована та Вишгородського міського голову, заслуженого лікаря України Віктора Решетняка (посмертно). Низько вклонилася громаді Зоя Решетняк — удова тремтячим від хвилювання та сліз голосом подякувала за відзнаку та побажала кожній українській родині миру, а нашій державі — процвітання.
Нехай повік в душі твоїй
не згасне наша Україна
Цього ж дня у районному Будинку культури «Енергетик» відбувся урочистий концерт з нагоди 24-ої річниці Дня Незалежності України. Підготували його начальник відділу культури, національностей та релігій Вишгородської РДА (керівники проекту — Олександр Біляєв і директор БК Аліна Чернявська), художній керівник Марина Фурсенко, режисер масових заходів та свят Алла Наталушко, заступник директора БК Ольга Гордієнко (відеосупровід), методисти Людмила Коваль і Тетяна Негоденко, керівник студії декоративно-ужиткового мистецтва Ганна Саржан, світлове оформлення — Микола Чернявський та Дмитро Григоренко, музичне оформлення — Віктор Шамота.

На сцені — надписи «Миру. Щастя. Добра» і екран з яскравими ілюстраціями слів ведучої (Тетяна Негоденко), пісень і танців: голуб («Злітаєм» у виконанні Алли Наталушко), калина («Мій рідний край», Катерина Котлярова), соняхи («Ми — українці», Ірина Корзун), маки («Моя Україна», Ірина Беза), веселка («Острови кохання», Ірина Беза), луки (білоруська пісня «Вечарую», Володимир Дзісь), гірське село («Ой, верше», Софія Птушко), трави («Ой, горіла в небі зірка», Анна Хоменко), багаття («Розпалю вогонь», Аліна Гур’янова), серп місяця («Колискова», Юлія Каталагіна, керівник вокальної студії «Астерія») і дівчина, що проводжає козака («Я молюся за тебе», Аліна Лободенко)…
Могутній спів Алли Наталушко («Злітаєм»), Мілани Смоляк («Благословенна Україна») та Юлії Каталагіної («Колискова») єднався з прадавнім гуком виконавиць у прегарних костюмах із вокальної студії «Астерія» (Світлана Чередніченко та Валентина Долженкова, «Русалонька», «Гей, лине печаль», «Біла лілія») та акробатично-танцювальними витинанками Анастасії Висоцької («Класичний» і «Про кохання»).
«За неньку Україну буду воювати,
допоки тут людину не будуть поважати»
Родзинкою — ні, вибухівкою концерту! — став виступ гурту «Свої», яких активно підтримували присутні у залі бойові побратими — над ними майоріло бойове знамено. Солдат Прудиус, розвідник із позивним «Бабай»; молодший сержант Париж, старший розвідник із позивним «Француз»; старший лейтенант Сідоров, командир розвідзагону з позивним «Варяг», що брали участь у АТО у складі 72 бригади, на святковому концерті виконали пісню гурту «Шабля» («Браття-українці»: «З нами Бог і правда, що брат ішов на брата»), а потім — кілька власних пісень.
Пісня «Останній бій» перегукувалася з «Хочемо перемін» Віктора Цоя: протестний «афганський» надрив жорсткого року, акорди — як вибухи. Реквіємом тим, що не повернулися, пролунала «Спите, братья» («На щеке не тает иней, спите, братья, в небе синем ваша песня отзвучала», «Наши души остаются над донецкими степями»).
Написана тиждень тому «Сучасна повстанська» видавала коломийку у стилі «реп»: «А я прийшов у військо, життя я не жалію: хотів здобути долю знедоленій землі», «Я грався у героя і вірив в те, що мав, а потім мого побратима поховав». І попереджала: «За неньку Україну буду воювати, допоки тут людину не будуть поважати».
У залі вставали — на хвилину мовчання, вшанувати пам’ять загиблих, і на слова пісні, що ятрили душу, мов рана. Люди аплодували шалено, розуміючи: ці хлопці не зупиняться, доведуть справу до кінця. «Все віддам за любу неньку Україну» – для них не просто слова із пісні. І вони — не самі.
* * *
На ротації — капітан медичної служби Василь Яковенко (НА ФОТО на 1 стор. — перший зліва у другому ряду), він разом із сином прийшов на пл. Т. Шевченка у Вишгороді у День Державного Прапора України. На Сході український прапор — уособлення нашої держави, святиня, яку воїни-захисники оберігають як зіницю ока.
Інтерв’ю з Юрієм Городиським читайте на шп. 4.
«Ми повинні онукам і правнукам
переказувати їхні імена»
Напередодні Дня Незалежності України бійців 11 батальйону «Київська Русь» — мешканців Вишгородщини (з Нових Петрівець, Димера, Литвинівки та Любимівки) вшанували нагрудними знаками. «Знак пошани» отримали Олег Ридван та Олександр Ботвін. «За зразкову службу» — Андрій Репін, Олексій Калитенко, Олексій Сумін, Павло Лапін, Артем Лузовицький (НА ФОТО вгорі ліворуч — вони крокують площею Т. Шевченка у Вишгороді). Відзнаки вручали голова Вишгородської районної державної адміністрації Олександр Горган і районний військовий комісар підполковник Микола Прибора.
Хлопці разом із Вишгородською громадою урочисто підняли Державний Прапор України над могилами загиблих на Сході України земляків, помолилися за їхні душі (заупокійну літургію провів о. Богдан Николин із УПЦ КП). Денису Ханчичу і Євгену Єрмакову встановлено пам’ятники на Алеї Пам’яті (на новому кладовищі), рідних підтримують і словом, і ділом, але хлопців не повернеш, так само як і загиблого на Майдані Ігоря Пехенька.
Почесний караул вшанував їхню пам’ять урочистим салютом. Прапорщик 11 батальйону «Київська Русь» Сергій Грищенко сказав рідним Дениса і Євгена: «Ми з ними пройшли чимало, не страшне було ніяке завдання. Слава прийшла до них посмертно».
«Ми завжди будемо перед ними у неоплатному боргу, — низько вклонилася батькам загиблих в. о. Вишгородського міського голови Марія Решетнікова. — Давайте пам’ятати: герої не вмирають». Голова Вишгородської РДА Олександр Горган згадав теплим словом покійного міського голову Віктора Решетняка, який був ініціатором гідного вшанування пам’яті наших земляків, і додав: «Присяга держслужбовця має проголошуватися тут — на святому місці, перед очима героїв».
«Маємо допомагати воїнам сьогодні усіма силами — у шпиталях поранені мають чути нашу подяку, приймати допомогу», — наголосив у своїй проповіді о. Богдан Николин. А депутат міськради Юрій Городиський, демобілізований із війська, побажав, щоб цю алею Пам’яті не довелось розширювати, щоб ми відстояли незалежність і цілісність держави, щоб героїв Майдану і Сходу не забували нащадки.
Живий звук — слухайте передачу Вишгородського районного радіо від 26.08.2015 р. (на сайті газети «Вишгород» є відповідна кнопка); ВКонтакте https://vk.com/vishgorodradio — є аудіозаписи радіопередач

21.08.2015 Вшанування героїв АТО 0022

21.08.2015 Вшанування героїв АТО 0026

21.08.2015 Вшанування героїв АТО 0083

DSC00263

DSC 4573 resize

DSC 4596 resize

DSC 4608 resize

DSC 4629 resize

АСТЕРIЯ

гурт учасникiв АТО Своi (2)