Олексій ДАНЧИН
Останнім часом у стінах Вишгородської міськради розгорнулася цікава дискусія щодо затвердження Плану зонування території міста, або, просто кажучи, — Зонінгу.
Цей документ з дещо дивною назвою, безумовно, потрібний Вишгороду, оскільки нарешті визначить містобудівні обмеження і можливості. Згідно з Планом зонування території міста, у подальшому забудовуватимуться земельні ділянки, визначатиметься поверховість житлових будівель, можливість чи обов’язковість розміщення об’єктів соціального або громадського призначення. Отже, дискусії та суперечки розгортаються саме в площині збалансованого врахування громадських та приватних інтересів, залучення реального інвестування у місто та розв’язання наявних соціальних проблем.
При цьому підкреслимо декілька новел Зонінгу, доцільність реалізації яких вельми сумнівна, а в деяких випадках — і небажана.
1. Біля СТ «Виноградар» з’явилася територія комплексної багатоповерхової житлової забудови. Ці земельні ділянки ще з 2007 року перебувають у приватній власності. Суспільний інтерес до даного питання відсутній, оскільки єдинє, що може радувати вишгородців, — це гордість за збільшення кількості жителів міста. Хоча розміщення на цій території об’єктів громадського призначення є більш доречним.
І якщо вже так вільно трактувати положення Генплану міста, то, можливо, було б цікавим також запроектувати комплексну забудову на території навіть візуально депресивної промзони ГАЕС на вул. М. Ватутіна. Там на площі понад 20 га залишилася лише пара працюючих підприємств, і надходження до міського бюджету від плати за землю мізерні.
2. На масиві «Дідовиця» розробниками технічно не було враховано наявність автозаправної станції WOG і, відповідно, формування санітарної зони навколо неї. Проблема має виключно екологічні наслідки для нинішніх і майбутніх мешканців прилеглих будинків.
3. На майданчику площею 2 га перед заводом «Карат» запроектовані об’єкти складської інфраструктури. При цьому набагато більш осмисленим було би передбачити цю територію під розміщення Вишгородського комунального ринку, насамперед — продовольчого напрямку. В умовах сучасної економічної ситуації в Україні це повністю відповідає інтересам вишгородчан і жителів навколишніх сіл.
4. Розробників Зонінгу вочевидь не бентежать протести мешканців проти забудови багатостраждальної території зелених насаджень площею 1,8 га на вул. Ю. Кургузова, 1-а. А первісний задум будівництва виключно дитячого садка з парком уже трансформувався у звичайну багатоповерхову забудову.
5. Із завзяттям, гідним іншого застосування, Зонінг повторює нереалістичну ідею Генплану міста щодо будівництва дитячого садка на території гаражного кооперативу «Гідромеханізатор» на вул. Ю. Кургузова. При цьому набагато простіше запроектувати і побудувати дитячий садок на сусідній території площею 2 га, де за 10 років забудовник зміг лише зняти верхній шар землі та обгородити ділянку бетонним парканом.
6. Вельми дивним та безглуздим бачиться пропозиція ДП НДПІ «Містобудування» продовжити проспект Т. Шевченка до вулиці Ю. Кургузова. Відверто нереалістична ідея, яка: значно збільшить автопотік на даному напрямку та потягне за собою встановлення світлофорів; створить складнощі для пішоходів і вишгородчан, що користуються громадським транспортом; знищить непогане місце відпочинку зі світловим фонтаном; зруйнує звичний рівень затишку і комфортності нашої центральної площі.
І найголовніше, навіщо обертати мешканців будинків 1, 3, 5, 7 на вул. Б. Хмельницького на таких собі «острів’ян», оточених дорогами з усіх боків, при повній відсутності у цих будинків прибудинкових територій?
7. Будівля колишнього дитячого садка «Джерельце» на вул. В. Симоненка, 3-а продовжує повільно дрейфувати до вихолощення свого первісного призначення. Поділена з 2006 року між комунальним підприємством «Джерело» та ТОВ «Технопроект», ця територія за Генеральним планом Вишгорода все одно вважалася дошкільним навчальним закладом. Тепер — лише «Навчальна зона».
8. Задумка розробників Зонінгу переформатувати всю територію навколо колишнього кінотеатру «Мир» у «Ділову зону» пояснюється лише метою в подальшому забудувати її багатоповерховими житловими будинками (що можливе при такому функціональному призначенні). Явно суперечливе для міста рішення.
Аналогічний інтерес викликає окрас у «Ділову зону» території магазину «Сяйво» та давно занедбаного ресторану «Вишгород». Тут також простежується перспектива багатоповерхової забудови, втім, при збереженні функціоналу торгових об’єктів, — це цілком прийнятний варіант і розвитку території та позбавлення Вишгорода від однієї з найбільш знакових недобудов.
Загалом, для забудови таких територій Плану зонування недостатньо — в подальшому місту обов’язково потрібно розробляти детальні плани території із урахуванням інтересів громадськості.
10. Розробляючи План зонування Вишгорода, ДП НДПІ «Містобудування» не змогло запропонувати кардинальне вирішення питання «вічного» котловану на Прожекторному провулку.
Але, на наш погляд, найбільш доцільним розмістити тут дитячий садок, який буде зовсім не зайвим і для мешканців даного кварталу, і для майбутніх вишгородчан, які все одно заселять нові висотки на вул. Набережній. А з недбайливим забудовником місту вже давно пора прощатися.
Таке ж саме рішення має бути і для інших територій із занедбаними довгобудами (ресторан «Вишгород», будівля недобудованого ПТУ, довгобуд на вул. Шкільній та інші) — дитячий садок або міський парк!
11. Завдяки Зонінгу з карти Вишгорода може зникнути передбачений Генеральним планом невеличкий парк, розташований на розі вул. Н. Шолуденка та Межигірського Спаса.
Свого часу в міськраді була задумка встановити тут оригінальний пам’ятник або створити музей під відкритим небом. Для вишгородчан та гостей міста це набагато цікавіше, ніж чергова точкова забудова.
12. Одним із найболючіших для Вишгорода питань є стара промзона на вул. Набережній. Понад 50 га території на березі Дніпра, «засміченої» залишками промислових «гігантів» Вишгородщини, — там розташовані понад 40 землекористувачів, економічний ефект від діяльності яких для міського бюджету і вишгородчан — мінімальний.
Однак планувальні рішення, які були закладені в Генеральному плані Вишгорода та механічно перенесені розробниками у План зонування, станом на сьогодення — нескінченно примітивні та повторюють містобудівні рішення для міста Канева 30-річної давнини. Цю територію Вишгороду в обов’язковому порядку необхідно освоювати по-європейськи, та насамперед — розробити її Детальний план.
13. Територія садового масиву «Дніпро» повністю випала з поля зору ДП НДПІ «Містобудування», відсутні будь-які об’єкти соціального або суспільного призначення, не кажучи вже про можливість освоєння цілком реальної вільної території площею 1 га під будівництво дитячого садочка.
У цілому, підбиваючи проміжний підсумок огляду проекту Зонінгу, можна сказати: за умови виправлення недоліків та врахування пропозицій громадськості План зонування території Вишгорода, розроблений ДП НДПІ «Містобудування», безумовно, заслуговує на увагу та загалом справляє враження цілком осмисленої роботи.
