29.07.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Територіальні громади: Кому і Як об’єднуватися





Марина КОЧЕЛІСОВА

Про децентралізацію — тобто передачу коштів і повноважень (та відповідальності) на місця — почали говорити понад два десятиліття тому, останні півтора роки — дуже активно на різних рівнях. І врешті процес пішов і на Вишгородщині.
18 травня впродовж трьох з половиною годин у великій залі адмінбудинку (м. Вишгород, пл. Т. Шевченка, 1) відбулись дві сесії міськради та одне громадське обговорення. Тема: «Добровільне об’єднання територіальних громад».
На засідання 45-ої сесії міськради з’явилися Вишгородський міський голова Віктор Решетняк і 22 депутати. За півтори години до них приєднався ще один, а його, у свою чергу, на засіданні 46-ої сесії змінив інший — так що кількість обранців громади, які працювали на сесії, практично не змінювалася.

Порядок денний 45-ої сесії, що складався з одного пункту «Про затвердження Порядку проведення громадських обговорень з питань добровільного об’єднання територіальних громад», запропонували доповнити датами громадських обговорень, та депутати це не підтримали.
Секретар міської ради Марія Решетнікова нагадала, що, за законом, із рішенням треба встигнути до 15 липня 2015 р., аби з 1 січня 2016 новостворена громада могла реалізувати де-факто своє право розпоряджатися власними грошима на власний розсуд. Закон передбачає мінімум два обговорення на різних етапах: для проекту рішення створюється робоча група із представників усіх громад, які вирішили об’єднатися, та посадових осіб; напрацювання комісії розгляне КОДА і затвердить Київоблрада, яка і призначить перші місцеві вибори депутатів та голови новоствореного територіального об’єднання.
Лічильна комісія (депутати Богдан Руденок, Дмитро Корнійчук, Володимир Лісогор, Ольга Мельник) зафіксувала 22 голоси за порядок громадських обговорень — у формі запротокольованих зустрічей із зацікавленими учасниками із залученням місцевих засобів масової інформації — з попереднім інформуванням (у пресі, в Інтернеті, розсилкою письмових запрошень) та опрацюванням зареєстрованих письмових пропозицій (зауважень) щодо добровільного об’єднання територіальних громад (надісланих поштою чи електронною поштою — із зазначенням адреси, прізвища, імені, по батькові фізосіб та найменування і місцезнаходження юросіб).
Засідання 45-ої сесії було закрите — і перейшли власне до самого обговорення: чи доцільно Вишгороду об’єднуватись і з якими саме територіальними громадами.
Начальник організаційного відділу виконавчого комітету міськради, депутат міськ-ради п’ятого і шостого скликань Юрій Ткалич повідомив, що станом на 9:30 18 травня 2015 р. до міськради не надійшло жодної пропозиції щодо об’єднання (публікації у ЗМІ стосувалися, насамперед, ЗА і ПРОТИ адміністративно-територіальної реформи — ред.), звернув увагу присутніх на два мікрофони у залі та на те, що на виступ треба записатися письмово.
Слово взяв Вишгородський міський голова Віктор Решетняк. Він наголосив на тому, що децентралізація — головне питання держави, що має бути рішення, яке принесе вигоду тим, хто об’єднується, і нагадав про об’єднання українців у лихі часи, коли разом ішли до перемоги. Основою прийняття рішення має бути насамперед добровільність та спроможність, сказав Віктор Решетняк, тому депутатам вистачить роботи і в радах, і в громадах.
Мер нашого міста підкреслив, що об’єднання з Києвом законом не передбачено, тому що межі областей — непорушні, та пояснив, чому 07.05.2015 р. своїм розпорядженням ініціював об’єднання Вишгорода саме з Хотянівкою, Осещиною (Хотянівської сільської ради), Новосілками та Лебедівкою.
Зокрема, він повідомив, що наявна соціальна структура Вишгорода дозволяє надавати всі соціальні послуги у радіусі 25 км. Та, скажімо, Нові чи Старі Петрівці — самостійні і самодостатні (та ще й густо населені). А от ближнє до Вишгорода Лівобережжя від об’єднання з містом, безумовно, виграє.
Сьогодні попередню згоду на об’єднання з Вишгородом надав Хотянівський сільський голова Володимир Грищенко. Населення Вишгорода складає близько 27 тис. чол. Плюс іще 2700 — буде 30 тисяч. Враховуючи кошти на кожного мешканця, які обіцяє виділити держава у разі добровільного об’єднання, та пропорційний розподіл місцевих надходжень, Хотянівці з Осещиною дістанеться чималий бюджет. Це при тому, що там є і школа, і ФАП, і сучасний Будинок культури (про який Вишгород ще тільки мріє), а всі адмінпослуги надаватиме Вишгород.
Київська облдержадміністрація вже підготувала перспективний план формування територій громад області, який схвалено Київоблрадою. На Вишгородщині область спочатку рекомендувала утворити п’ять об’єднаних громад, потім перекроїли район на три. Але у Вишгородської міської ради є свій варіант об’єднання — на підставі прорахованих економічних показників, спільних соціально-культурних інтересів, історичних, природних, етнічних чинників та нерозривності меж.
Начальник фінансово-бухгалтерського відділу виконавчого комітету Вишгородської міської ради Наталія Сакевич висвітлила економічне обґрунтування об’єднання Вишгорода з вищезазначеними чотирма сільрадами Лівобережжя, не приховавши, що деяка інформація у сільських радах — закрита, не публікувалась у ЗМІ.
Зараз бюджет Вишгорода формується на підставі ст. 69 Бюджетного кодексу і складає близько 45 млн грн. При об’єднанні він збільшиться орієнтовно до 115 млн грн (у 2,5 раза) — з пропорційним розподілом. Плюс субвенції з державного бюджету на освіту та охорону здоров’я.
У Хотянівці, Новосілках, Лебедівці є власні школи. Потужний освітній резерв Вишгорода — три загальноосвітні навчальні заклади, спеціальна школа «Надія» і Технічний ліцей.
У розмову вступив Хотянівський сільський голова Володимир Грищенко, який вже висловив попередню згоду на об’єднання: «Тягарем для Вишгорода ми не будемо. Ми самодостатня, самозабезпечена сільська рада, що безболісно виділила 150 тис. грн на 10 воїнів АТО. Упродовж 10 років, за рішенням сільради, виділяємо по 1000 грн на кожного новонародженого. ФАП у нас відмінний, клуб зі студійним обладнанням на 15 тис. грн, дві церкви…
Вищедубечанський район із центром у Пірнові вже проходили мої батьки. І що?.. До Пірнова — 30 км, а до Вишгорода — вісім. Хотянівці їздять до Вишгорода у дитсадки, школи, на роботу. Чимало вишгородців живуть на дачах (влітку населення Хотянівки зростає на 10 тис.). Це і питання прописки».
Леонід Кучерявий, Димерський селищний голова, член Національного конгресу сільських і селищних рад України (а це — 12 тис. сільських рад і 28 тис. українських сіл і селищ), інформував присутніх про розроб- лену Мінрегіонбудом методику формування спроможних територіальних громад (іконографіку див. на сайті газети «Вишгород» vyshgorod.in.ua) та озвучив своє бачення, що така громада представлятиме за законом.
Практично всі рішення прийматиме — і нестиме за це відповідальність — громада чи її виконавчий орган. Старосту (у селі) обиратимуть за мажоритарною системою, і він буде посадовою особою — членом виконавчого комітету. Хто виконуватиме наглядові функції (повіт чи область) — остаточно іще не визначено. У Верховній Раді повинні розглянути зо два десятки законів, що мають допомогти і розширити питання об’єднання територіальних громад.

Л. Кучерявий нагадав, що визначення територіальних громад необхідно для того, щоб місцеві вибори відбулися 25.10.2015 р. А депутат Київської обласної ради Олександр Приходько додав, що перспективним планом на рівні області Вишгородський район поділено на Пірнівську, Вишгородську, Димерську громади, та настрої сільських громад відрізняються від цього плану: всі хочуть бути керівниками — навіть найменші сільські ради. А часу втрачати не можна, щоби державний бонус у мільйони євро було якнайскоріше надано Вишгородщині.

До обговорення долучився голова Вишгородської РДА. Олександр Горган наголосив, що сьогодні обговорюються доленосні для громади рішення: змінюється інструментарій розв’язання проблем людей, які живуть на певній території. Добровільне об’єднання — це виклик часу.
Свій варіант озвучив Олексій Рачинський, заступник Вишгородського міського голови: «Зараз питання не в тому, бути чи не бути реформі. Маємо висловитися, ЯК об’єднуватись. І враховувати слід не лише відстань чи кількість мешканців, а і колишні радгоспи та колгоспи.
Треба розглядати і зв’язки цих населених пунктів між собою. Нижча Дубечня та Новосілки — це був один радгосп. Коли роздавали паї — сіножаті отримали у Новосілках, а ріллю — у Нижчій Дубечні.
На мій погляд, доцільно було б зробити чотири територіальні громади: Димерську; Старі-Нові Петрівці-Лютіж-Демидів, Вишгород-Хотянівка-Осещина-Лебедівка-Нижча Дубечня; Пірнівську (на базі радгоспу «Жукинський»). У багатьох батьки живуть по цих селах, тому людям не все одно».
У виступах громадських активістів і депутатів ішлося про особисте. Принагідно давали оцінку децентралізації як намаганню надати не лише повноваження, а й перекласти місцеві проблеми на місцеві ж плечі. Говорили про самодостатність міста і про переобтяження Вишгорода проблемами, про плюси і мінуси створення Київського округу та агломерацію Вишгорода до міста мільйонника.
Посилалися на позитивний світовий досвід міст-супутників навколо мільйонників і висловлювали побоювання, що столиця використає свої землі для забудови, а Вишгороду скине сміттєзвалища, склади, термінали, стоянки-відстійники для фур, шкідливе виробництво (гальванічні та ливарні цехи, хімічні об’єкти). Згадали про монополістичну тарифну політику «Київводоканалу» та про намагання Києва «відкусити» у Вишгорода острів Великий.
Врешті голосуванням депутати надали згоду на добровільне об’єднання територіальних громад Вишгорода, Хотянівської, Новосілківської та Лебедівської сільських рад. Наступні громадські слухання заплановано на 8 червня. Робоча група опрацьовує проект відповідного рішення.