01.03.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Єдина церква — єдина Україна





Віктор РЕШЕТНЯК, Вишгородський міський голова

Вишгородська міська рада завжди готова допомогти Вишгородському історико-культурному заповіднику в організації наукової конференції «Старожитності Вишгородщини», бо для нас — висока честь у 21-ий раз приймати таке серйозне наукове зібрання. Тим більше — присвячене ювілейним датам: 1000-літтю пам’яті хрестителя Київської Русі — рівноапостольного князя Володимира та 1000-літтю пам’яті святих страстотерпців, князів Бориса і Гліба.

Князь Володимир Великий мешкав у Вишгороді, звідси керував державою. А Борис і Гліб — небесні захисники Вишгорода: ми живемо і працюємо під їхнім святим покровительством. Їхній образ є і на гербі міста, розробленому на пропозицію відомого українського науковця Руслана Орлова і вперше оприлюдненому 28 вересня 1996 року — до 1050-річчя згадки Вишгорода у літописах. У 2011 році на центральній площі нашого міста з’явився пам’ятник свв. Борису і Глібу (скульптори Б. Крилов і О. Сидорук, архітектор В. Климик).
Святі Борис і Гліб дуже шановані в православному світі. Але у вишгородців до них особливе ставлення. У Вишгороді були поховані князі, що наклали своїм життям, аби не було братовбивства й роздору в Київській Русі.
Хочу нагадати, що це сталося ще до розколу християнської церкви на Східну і Західну — який, як відомо з історії, спровокував не один конфлікт на релігійному підґрунті. Так само відомо, що церковні розбіжності вміло використовували безчесні політики, аби досягти своїх нечистих цілей за принципом: «розділяй і владарюй». Наша молода держава на собі відчула наслідки такої політики, що триває дотепер: приходи Московського патріархату моляться за здравіє тих, хто благословляє братовбивчу війну на Сході України.
Чимало недуг тілесних починаються із занепаду духу. Без духовності, без єдиної віри немає держави. На мові, традиціях, на вірі, немов на вічному фундаменті, тримається дух і патріотизм — незламний стрижень сильної і мудрої нації.
Православні церкви в Україні мають не роз’єднувати людей, а гуртувати — на добро, любов і творення, на розбудову української держави. Для цього православні церкви мають самі об’єднатися і стати по-справжньому українськими. Україна виборола свою державність, кров’ю її захищає і заслуговує на ЄДИНУ помісну УКРАЇНСЬКУ ЦЕРКВУ.