08.03.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Дисципліна та козача мужність





4

Вікторія ШМИГОРА
ФОТО – архів хортингістів, спеціально для «Вишгорода»

Наприкінці квітня у Вишгороді вперше проходили змагання серед учасників Київської області з хортингу (розділ «боротьба»).
У напружених та видовищних поєдинках окрім вишгородських бійців узяли участь і спортсмени із Києва, Броварів, Василькова та Старих Петрівців. Загалом — 120 учасників. Змагання відбувалися у Вишгородській ДЮСШ за підтримки ВГО «Молода Країна».
Вихованці Віктора Шубки, який і організував у Вишгороді школу хортингу, показали високий результат: вибороли 6 золотих медалей, 7 срібних та 7 бронзових.
Серед переможців — Жанна Духота, Ярослав Гладун, Олександр Юхимчук, Олександр Янель, Максим Синицький, Олександр Байдаченко, Іван Подобєдов, Роман Книш, Кирило Хоменко, Кирило Курченко, Влад Базеленко, Олександр Мельник, Микита Клєвайчук, Ярослав Головаченко, Артем Кучмій, Микита Лиском, Єгор Мальцев, Мілан Хома. До речі, Ярославу Головаченку — наймолодшому учаснику змагань — усього 5 років.

У наші дні слово «Хортиця» асоціюється з лицарством і самопожертвою, відвагою та вихованням могутніх і вольових воїнів. Саме тому спортивне єдиноборство «Хортинг» символічно назване на честь місця проведення всіх прадавніх козацьких поєдинків – кола козаків «хорт», в яке вони збиралися для виявлення найсильніших, та на честь величного острова на Дніпрі (Хортиця) – сакрального центру й місця народження козацької доблесті Запорозької Січі. Саме Січ була оплотом багатотисячної армії воїнів, яка встановила для себе правила найвищої дисципліни в перервах між бойовими походами і самопожертви у поході. Хортиця була притулком воїнів, де постійно вдосконалювалося бойове мистецтво з метою захисту рідного краю.
Виникнення хортингу як комплексної системи самовдосконалення особистості, заснованої на фізичному, морально-етичному та духовному вихованні, пов’язане з відродженням давніх народних традицій, що передавалися з покоління в покоління. У Київській Русі найбільшого поширення набули народні ігри, кулачні бої та боротьба. Оскільки нашим пращурам доводилося багато воювати, то й ігри мали відповідне забарвлення. Вони забезпечували давньоруському населенню відновлення фізичних і моральних сил, активний відпочинок, належний стан здоров’я та фізичної підготовки.
З історії відомо, що польська, литовська й українська шляхта, а згодом і московське дворянство часто віддавали своїх синів для виховання на Запорізьку Січ: вважалося, що тільки там, у середовищі відважних воїнів, можна отримати спеціальну підготовку й загартувати дух. Виховання фізично та морально досконалих чоловіків великою мірою забезпечувала доволі ефективна система фізичної підготовки, яка включала: початковий відбір молоді; її фізичне виховання в січових школах і школах джур.
За часів козацтва українськими землями мандрували молоді хлопці (борці) й мірялися силою із сільськими парубками. Перемога в таких поєдинках дуже високо цінувалася в селян, а той, хто виграв, на тривалий час ставав героєм парубочої громади. У цьому виді спорту багато що дозволяється, але є й заборонені удари. Так, бійцям не дозволено бити в потилицю, завдавати ударів ліктями, в спину, пах, очі.
Хортинг виховує сміливість, мужність, непоступливість, витривалість. Крім того, з дитячих років тут навчають поважати старших, бути дисциплінованими й чемними за межами рингу.