Марія РЕШЕТНІКОВА, секретар Вишгородської міської ради
Процес децентралізації публічної влади і, відповідно, — об’єднання територіальних громад району нарешті почав набирати реальних обертів. Для робочої групи основним документом став варіант об’єднання, підготовлений у надрах Київської обласної державної адміністрації. Будемо відвертими — варіант недолугий і містить низку суттєвих недоліків, у яких закладені майбутні протиріччя в громадах. Звичайно, цього і варто було очікувати, адже з вікна на бульварі Лесі Українки не видно, куди тяжіє громада Рудні-Димерської чи Вахівки.
Втім, у Вишгородській міській раді теж є своя думка і напрацювання щодо об’єднання громад. Варіанти реальні, підтверджені цифрами і фактами.
Варіант І.
Він передбачає об’єднану громаду у складі Вишгородської міської ради, Новопетрівської і Хотянівської сільських рад.
Чим привабливий цей проект? Передусім тим, що це буде надпотужна в економічному вимірі громада. У Нових Петрівцях розташована велика промислова зона, і, відповідно, до бюджету села надходять чималі суми податків. Саме цей населений пункт має найкращі в районі заасфальтовані вулиці, розгалужену водопровідну і каналізаційну мережі, лікарню, музичну школу та інші соціально-культурні об’єкти.
Але даний варіант об’єднання — нереальний. Нові Петрівці не бажають бути в союзі з Вишгородом. Принаймні, так декларують місцеві очільники. Патріоти села вважають, що найбільше село району — самодостатнє, і, якщо вже об’єднуватися, то з далеко не бідними сусідами: Старими Петрівцями, Лютежем. Ще одним аргументом «проти» союзу з Вишгородом є те, що петрівчани плекають надію в майбутньому створити на своїх землях сучасний технопарк. А це серйозні інвестиції, сучасне виробництво — і, відповідно, серйозне поповнення місцевого бюджету.
Варіант ІІ.
Розглядається проект створення об’єднаної громади у складі: м. Вишгород — с. Хотянівка (з Осещиною), — с. Новосілки — с. Лебедівка.
Варіант цілком реальний, адже Вишгороду нескладно буде розвивати соціально-економічну структуру нового об’єднання — в силу наближеності населених пунктів та існуючої дорожньої мережі. Тим більше, що більшість керівників вищезгаданих громад мають реальне розуміння об’єднавчого процесу.
Декілька економічних штрихів до цього варіанту. Сьогодні доходи міського бюджету становлять 45 млн грн. Це, зокрема, податки з прибутку, плата за землю, з нового акцизного податку, єдиного з фізичних та юридичних осіб та інші. У разі проведення реформи міський бюджет становитиме вже 90 млн грн.
У свою чергу, бюджет трьох вищеназваних сіл разом становить 7 млн грн. Видатки складають усього 177 тисяч. Все інше, а це 6,83 млн грн, йде на сільські ради на утримання управлінського апарату.
Таким чином, цілком очевидно, що це об’єднання дуже вигідне селам. Їхня соціально-культурна сфера не обтяжена великою кількістю об’єктів: усього дві бібліотеки і два клуби. Дитячих садочків немає. Щодо шкіл — як міських, так і сільських, — вони фінансуватимуться з державного бюджету.
Наявність вільної території, розвинута інфраструктура сполучень надають об’єднаній громаді дуже непогані перспективи розвитку: від рекреаційно-туристичного до соціально-економічного напрямків. Це буде стовідсоткова самобутня і самодостатня Вишгородська об’єднана громада.
Варіант ІІІ.
Є пропозиція створити Лівобережну громаду у складі: м. Вишгород — с. Хотянівка — с. Новосілки — с. Нижча Дубечня — с. Вища Дубечня — с. Пірнове — с. Лебедівка — с. Воропаїв — с. Жукин — с. Сувид.
Площа цієї громади становитиме 82 957 га. Від Вишгорода — до кордону Чернігівської області, майже до смт Десна. Населення цієї громади становитиме 33 661 особу.
Але це мега-об’єднання має суттєві недоліки. Так, згідно з Методикою, зона доступності населених пунктів до адміністративного центру спроможної громади має складати 20-25 км. А фактично зараз від краю до краю громади відстань становить 45 км. Саме цей фактор і є каменем спотикання, адже, згідно з принципом часової доступності, карета швидкої допомоги чи пожежний автомобіль не встигатимуть оперативно відреагувати на виклик.
Їхати від Вишгорода, скажімо, до Сувида — не менше 40 хвилин. А маршрутний автобус долає цю відстань із зупинками майже за дві години. Отже — питання надання якісних соціальних послуг під великим сумнівом.
Є ще один негативний момент цього мега-об’єднання. Це тяжіння населення північного краю до Чернігівщини. Так, мешканці Сувида традиційно їздять у своїх справах, скоріше, у смт Десна та м. Остер, ніж до Вишгорода. Тому, можливо, цю громаду доцільно було б включити до складу, скажімо, Деснянської чи Остерської об’єднаних громад? Утім, де бути — вирішувати жителям сіл.
До позитивного моменту варто віднести те, що економічна складова цього об’єднання досить перспективна. Насамперед, у плані розвитку рекреаційної галузі.
Варіант IV.
Останній на сьогодні варіант передбачає залишити місто Вишгород у його історичних межах. Право- і лівобережні громади самі по собі, а місто — в автономному плаванні.
Чи вигідно це вишгородській громаді? Безумовно, що так. Подвоєння, а то і потроєння доходів міського бюджету дозволить реалізувати найамбітніші соціально-економічні проекти. Але в майбутньому є певна загроза гальмування розвитку в силу обмеженої міської території. Про це теж не варто забувати.
Отже, на порядку денному — варіанти майбутнього Вишгорода. Де золота середина — фахівцям належить це визначити разом із громадою. В цьому процесі не може бути ніякої кулуарності, таємних змов, домінування особистих інтересів.
Сьогодні головне — донести широкому загалу електорату суть реформи і не наламати дров. Щоб не було, як у відомому вислові: «Хотіли як краще, а вийшло як завжди». Ось чому учасників районної наради (у Новопетрівському Будинку культури) з питань децентралізації неприємно вразив факт видалення преси із залу. Про яку ж тоді інформованість громади району може йти мова?
Ще одну ложку дьогтю місцевим громадам подарувала «Методика формування спроможних територіальних громад», затверджена Кабміном. Згідно з нею, складаються перспективні плани формування територій громад у кожній області (розробляються моделі об’єднань), потім вони затверджуються обласними радами — і лише після схвалення Кабміном дається старт на об’єднання. Тоді для чого було писати в Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» слово ДОБРОВІЛЬНЕ, якщо все вирішуватимуть чиновники? (Закон передбачає зовсім іншу процедуру.)
Але як би там не було, а процес пішов. Альтернативи йому немає, якщо ми справді хочемо у Європу.
P.S. Шановні читачі! Ваші пропозиції стосовно варіантів об’єднання громад надсилайте на електронну пошту: [email protected]. Телефонуйте (04596) 26-263 (гуманітарний відділ), (04596) 52-725 (редакція газети «Вишгород»).
