Ольга МЕЛЬНИК, депутат міської ради
Напередодні Великодніх свят очищається не лише тіло й душа. В кожній оселі, в кожному дворі господарі прагнуть навести порядок, прибрати та довести до ладу місце, де проживають і відпочивають.
Не винятком стало і наше місто. Воно також прикрашається до Великодня. Комунальні служби не в змозі обійти кожен куточок. Тож велика надія полягає саме на небайдужих людей.
Багато хто з вишгородців знає такий куточок, як Чайка (що на Київській). Традиційно у більшості склалася думка, що ця місцина взагалі не варта уваги. Але тут є люди, які дбають про свій добробут і люблять місце, де проходить їхнє життя, де живуть їхні діти й онуки.
Упродовж останніх років на Київській багато чого змінилося. Як би хто не сперечався, але прикрасою тут стає новозведений будинок, ігровий, та, на жаль, невеликий спортивний майданчик. Що тут було раніше, знають не лише мешканці будинку № 8 по вулиці Київській, чиї вікна виходили на занедбаний спортивний майданчик, що наполовину заріс хащами. І збиралися там далеко не спортсмени. І далеко не спортом займалися. Не один раз ми прибирали звідти сміття, серед якого було безліч розбитих пляшок та шприців.
Найбільше від тих хащів і «спортсменів» страждали 3 і 4 під’їзди, з вікон яких не було ніякого просвіту від заростей, від куп непотребу, яке викидали всі, кому не лінь.
Тепер немає чагарів на майданчику — там виросла нова будівля, прокладаються під’їзд до будинку та пішохідна доріжка. Це з однієї сторони. А з іншої — зі сторони будинку № 8 — під вікнами хащі так і залишилися.
В суботу, 4 квітня, попередньо домовившись, на прибирання цієї території вийшли небайдужі мешканці Київської, 8. Вирубали зарості, прибрали сміття, позагрібали торішнє листя. Чесно: побачивши, що там твориться, не вірилося, що можна буде навести порядок. Звичайно, роботи ще залишилося вдосталь, бо людей вийшло небагато. Хочу щиро подякувати та низько вклонитися кожному учаснику толоки.
Коли прибудинкову територію обгородять парканом, можна буде посадити клумби і декоративні кущі. Можна й місце для відпочинку зробити, тільки ж завсідниками там будуть знову ж таки «спортсмени», які для цього раніше облюбували хащі на спортмайданчику.
Були на толоці й «небайдужі», які визирали з вікон, навіть виливали на голови своїх же сусідів воду. Оце таке в нас добросусідство. Оце так ми рухаємося до Європи. І кому ми там такі потрібні?
А знаєте, яке сміття було під вікнами житлового будинку? Не лише порожні пляшки з-під горілки чи пива, а й флакончики від настоянок на спирту, упаковки з-під пігулок, безліч недопалків. А під вікнами однієї з квартир, ви не повірите, — пластикові пляшки із сечею. Виявляється, окремих мешканців за великі борги відключили від водопостачання та каналізації. Вони випорожняються у пляшки, а в темряві гадять біля будинку.
Прибрали свої прилеглі території організації, заклади й установи. На Київській розташовані два підприємства. Приємно проходити повз Дніпровське басейнове управління водних ресурсів — там завжди чисто. Керівництво слідкує за порядком.
А от про інше підприємство на Київській — ПрАТ «Вишгородсільрибгосп» — цього не скажеш. Нинішньої весни керівник товариства не подбав про належний вигляд прилеглої території. А були часи, коли і клумби висаджували, і листя загрібали, і траву косили, тобто дбали про чистоту і порядок. Звичайно, ще до свят є час. Тож, сподіваюсь, наведуть лад на своїй території.
Хочеться, щоб і власники гаражів також подбали про імідж нашої вулиці і прибрали біля себе.
Небагато таких занедбаних місцин є у нашому місті. В основному, це околиці. Центр Вишгорода більше схожий на європейське місто. І так хочеться, щоб чисто й гарно було і на Київській.
Та чи можна цього досягнути лише працею самих комунальників? Гадаю, що ні. Ми всі так прагнемо бути європейською державою, а що кожен із нас особисто для цього зробив? Давайте не будемо популістами, не будемо кричати про якісь високі речі, вимагати негайного порядку і досконалості від влади. Адже порядок в країні, в кожному місті чи селі залежить від нас самих. Відоме правило — чисто там, де не смітять. Коли кожен дбатиме про чистоту й порядок біля свого будинку, під’їзду, біля свого балкону, тоді нам і йти не потрібно ні до якої Європи. Європа має бути в кожному з нас, в нашій душі і в нашому сумлінні. І тоді Європа прийде до нас сама.
