01.10.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

Свято радості, печалі і надії





Галина МАКАРЕНКО
ФОТО — автор, спеціально для «Вишгорода»

Саме так — святом радості, печалі і надії — можна назвати передсвятковий восьмиберезневий захід Вишгородського районного територіального центру соціального обслуговування, який відбувся у залі Вишгородського міського центру художньо-естетичної творчості учнівської молоді «Джерело». Адже крім того, щоб подарувати працівникам центру гарний передсвятковий настрій, організатори свята долучили до нього ще й проведення акції зі збору коштів родинам загиблих учасників АТО та продуктів у зону антитерористичної операції.

Соціальні робітники територіального центру працюють у населених пунктах по всьому району, там же і проживають, добиратись до райцентру багатьом непросто. Але кожен із працівників віз до Вишгорода чималенькі торбини — городина, консервація, крупи, аби зробити і свій внесок у загальну справу підтримки бійців і їх родин. Доречно буде сказати, що, незважаючи на свої невеликі заробітні плати, вони роблять це не вперше — брали активну участь у подібних акціях Товариства Червоного Хреста та своїх сільських громад. «Дякую вам усім за небайдужість! За вашого сприяння ми підтримаємо бійців і їхні родини. Частину зібраних продуктів відправимо в зону АТО найближчим гуманітарним вантажем, — сказала, звертаючись до присутніх, директор територіального центру Наталія Рудько. — А кошти, які сьогодні зібрали, передаємо дружині нашого загиблого земляка Євгена Єрмакова Ользі та його маленькому синочку, які присутні на нашому заході. Півтори тисячі гривень — сьогодні невеликі кошти, але для Ольги вони — безцінні, бо важко без батька піднімати синочка».

Наталя Петрівна подякувала всім працівникам територіального центру за їхню добросовісну працю,за небайдужість до проблем і турбот інших, і у переддень свята 8 Березня побажала весни в душах, миру і злагоди в домівках: «Ми плекаємо надію, що незабаром у нашій країні нарешті запанує мир. Хай нинішня весна змиє з нашої землі весь бруд, хай дасть нам сили витримати всі випробування!»

Перш, ніж надати слово наступному виступаючому, ведуча свята Ірина Войтенко зауважила: «Сьогодні соціальний працівник — це своєрідна «швидка соціальна допомога». Адже через наші серця щоденно проходять потреби, турботи, проблеми та болі пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, немічних і одиноких громадян. Важливість цієї роботи важко переоцінити, адже за кожною цифрою — конкретні людські долі». Завідуюча відділення соціальної допомоги вдома Ганна Гриненко якраз і говорила про тих людей, якими опікується відділення, — здебільшого, це одинокі хворі, яким уже близько вісімдесяти, а то й більше, і вони не можуть самі собою опікуватись і надіються тільки на соціальних робітників: «Ось що розповідає про нашого соціального робітника — Зою Миколаївну Березинець, котра обслуговує підопічних територіального центру в селі Вища Дубечня, — Ольга Борисівна Юхименко (78 років): «Якби не соціальний робітник, то ми, без перебільшення, померли б з голоду. Бо неспроможні принести з магазину найголовніше — продукти, з хати не виходимо. Вона і город обробити нам допомагає». І такі відгуки чуємо практично про кожного нашого працівника, про кожну нашу колегу — адже у цій сфері працюють переважно жінки. Дякую вам за роботу».

Вдячність за працю, щирі слова привітань з першим весняним святом, співпереживання за долю українців у східному регіоні, за наших воїнів, які зі зброєю в руках протистоять агресорам і запроданцям, вдячність матерям, які виростили синів-патріотів, і надія, що Україна вистоїть у нелегкій боротьбі — так коротко можна узагальнити виступи інших учасників заходу.

Почесний громадянин міста Вишгорода, поетеса Ольга Дяченко схвилювала присутніх своїми щемливими віршами про Батьківщину, про маму, про високі почуття, які не міліють з плином часу, а стають тільки більш «настояними», звеселила жартівливими віршами про взаємини чоловіка та жінки, безуспішними намаганнями схуднути.

Такі ж емоції, від сліз до щирого сміху, викликав і виступ фольклорного колективу «Золотий вік» (художній керівник Тамара Шевченко та музичний керівник Володимир Ткаченко). Колектив створений менше двох років тому, але вже з успіхом виступає на районному та обласному рівнях, став лауреатом обласного конкурсу серед працівників соціальної сфери, брав участь у передачі «Фольк-м’юзік» Першого національного телеканалу.

«Золотий вік» розтопив у душах глядачів усі проблеми і печалі, змусив згадати, що жінка — це найпрекрасніше, що створила природа, і кожна з представниць статі не повинна про це забувати. Багато хто з глядачів записував виступ колективу на телефон, телефонував друзям, щоб і вони послухали чарівні пісні, долучились до прекрасного.

А ось депутат міської ради, заступник голови Асоціації роботодавців Вишгородщини Валерій Виговський щиро зізнався, що вперше повною мірою зміг оцінити масштабність роботи працівників територіального центру: «Ви приходите на допомогу одиноким літнім хворим людям, рятуєте їх від самоти, ділитесь своєю теплотою і душевністю — і я хочу вам щиро подякувати за це. Бажаю тепла і родинного затишку, хай весна цвіте в душі кожної з вас».

До речі, саме завдяки Валерію Павловичу стало можливим зробити працівникам соціальної служби невеликі подаруночки, привітати самодіяльних митців. За таку підтримку наприкінці свята Наталія Рудько подякувала депутату: «Ви давно стали нам добрим другом, підтримуєте всі наші заходи, і від імені нашого зібрання щиро дякую Вам за це».

…Свято скінчилось — і його учасники, зігріті теплим словом і душевною піснею, покидають залу під віршовані рядки, які читає ведуча Ірина Войтенко:

«Бажаєм щастя і тепла, весни, усмішок, сонця,

Щоб доля світла увійшла до кожного віконця.

Хай навкруги цвіте бузок та небо буде ясним;

І щоб життя було в жінок щасливим і прекрасним.

Аби завжди в душі у вас горів вогонь кохання;

І хай у цей весняний час здійсняться всі бажання!»

Сподіваємось, що всі ті побажання здійсняться хоча б на 99%!

НА ФОТО: під час святкового заходу

DSC07635

DSC07644

DSC07663

DSC07669

DSC07676