Христина РУЗАМ
У медико-соціальному центрі (МСЦ) Вишгородської районної організації (ВРО) Червоного Хреста України є офіційний графік: двері приміщення на вул. В. Симоненка, 5 відкриті з 9 до 16 години. Та у працівників червонохрестівських служб робочий день — фактично ненормований.
Так, машину швидкої допомоги з Естонії з гуманітаркою для вимушених переселенців з Донбасу розвантажували після 8-ої вечора (коробки і мішки з одягом і взуттям у передпокої центру височіли до стелі). А по обіді наступного дня працівники ВРО вже завантажували до швидкої косинки/аптечки (ПП «Ярослав»), брезентові носилки, обереги (постаралася Ясногородська ЗОШ), мило, зубні щітки і паста, пральний порошок і рушники, шкарпетки і консерви (це вже заслуга Новопетрівської загальноосвітньої школи № 3 ІІ ступеня), 2,5 тис. одноразових масок, гречку, вермішель, цукор (все придбане РО за благодійні внески), 2 ящики сухарів (ПП Світлана Свистун), 86 упаковок по 20 капсул дієвого антибіотику рифаміцину (від Київської обласної організації ЧХ), теплий одяг — солдатам від вишгородців.
До Світлани Данилюк, Валентини Кашки, Любові Івасишиної та Ірини Правдивої (НА ФОТО — див. стор. 13) підійшла і стала допомагати пенсіонерка Тетяна Алєксєєва.
Ми розговорилися — і дізналися, що вона особисто виплела на спицях понад півсотні пар теплих шкарпеток для добровольців на блокпостах і українських військових (до 30 ще рахувала, далі кинула, не до того). А шапочки під каску не рахували взагалі. Вовняні нитки збирали по знайомих. В’язали теплі речі і Раїса Кравченко, Людмила Кишко, Галина Буяло, Жанна Сап’ян, Любов Малініцька та багато інших.
В акції «Місія добра» взяли участь сотні мешканців міста і району: перераховували одноденний заробіток на потреби АТО та переселенців із Луганської та Донецької областей, збирали кошти школярі і медики, відділи Вишгородської РДА, комунальні підприємства, магазин «Вишневий»…
На зібрані кошти придбано ліки, акумулятори, сформовано продуктові набори для вимушених біженців (крупи, макарони, олія/чай/консерви, цукор, борошно), засоби гігієни для бійців АТО, надана грошова допомога пораненим бійцям, рідним загиблих із Небесної сотні та малозабезпеченим верствам населення району (докладніше — див. на сайті Вишгородської РДА).
Серце за наших хлопців, що мерзнуть за бетонними плитами блок-постів, болить у небайдужих — і Тетяна Алєксєєва (разом із родичкою-киянкою) вже шукає в Інтернеті нові ідеї: приміром, фольгою і пінопластом можна утеплити холодні споруди.
Ще б вітамінів солдатикам підкинути! Дізналися, що у четвер іде машина на Схід, у неділю купили по акції 100 кг капусти, шаткували трохи чи не добу разом із Ольгою Знайдою. Тару (5-кілограмові пластикові відерця з кришками) надала і половину продукції оплатила ПП Світлана Свистун — і за три дні поїхала смачна підмога до столу вишгородців, які обороняють незалежність нашої держави від терористів на Донбасі.
А Тетяна Алєксєєва принесла до районного Червоного Хреста нову свою продукцію (НА ФОТО: показує Світлані Данилюк щойно виплетені шкарпетки і шапочки). Пенсіонери приходять до червонохресного «денного стаціонару» не лише по медичні послуги. Керівник медико-соціального центру Світлана Данилюк і добрим словом привітає, і чаєм пригостить, і нові ідеї обговорить. Встигає і послуги занотовувати, і направляти до старшої медсестри МСЦ Валентини Кашки переселенців з Криму і Сходу.
Люди йдуть потоком, в основному жінки. Раз на тиждень — по середах з 14 до 16 години — потрібне можна підібрати за адресою: просп. І. Мазепи, 7 (склад ЧХ — у підвальному приміщенні). Біженці, що виїхали з дому в чому стояли, — по всьому Вишгородському району, і всі звертаються по допомогу до Червоного Хреста.
Літній і зимній одяг і взуття, постіль, іграшки, канцтовари отримали вимушені переселенці з Півдня і Сходу України, що нині мешкають у Вишгороді (зокрема і у садових товариствах), Воропаєві, Литвинівці, Нових і Старих Петрівцях, Димері, Хотянівці, Глібівці, Козаровичах, Тарасовщині, Лебедівці, Лютежі, Ясногородці, Катюжанці, Пірнові, Ровжах, Жукині, Демидові, Нижчій Дубечні. Навіть з Обухова, було, звернулась переселенка, яка приїхала в гості до родичів у Вишгород.
Не обходиться і без політичних дебатів, тому що люди є люди, всі – різні: і у нас, і приїжджі. Та працівники районного Червоного Хреста — поза політикою, тож надають допомогу всім, хто її потребує, незалежно від переконань.
Хоча дещо образливо чути («Ну, не прийняли ми Україну, не прийняли», «Через ваш Майдан у нас війна, і ми залишилися без даху над головою» або «В Вышгороде живу давно, меня никто не трогает, а вот других русских людей обижают (??? – ред.)»), червонохресна вишгородська команда твердо знає: найкращий оберіг для солдата — добро і любов, а добро і любов розтоплять будь-яку недовіру і недоброзичливість. І районні служби Червоного Хреста щедро діляться своїм теплом і теплом сердець вишгородських жінок, які — усі, як один — ЗА мир.
