За матеріалами ЗМІ
В Україні з 20 січня почалась чергова хвиля мобілізації, ще дві заплановано в квітні і червні — відповідно до закону, який підписав Президент Петро Порошенко 19 січня 2015 року.
У законі зазначається, що мобілізація буде проводитися протягом 2015 року в три черги протягом 210 діб. За четверту хвилю планується призвати на службу 50 тисяч військових, ще 50 тисяч планують набрати в разі загострення ситуації в Україні.
Із 20 січня оголошена перша в 2015 році хвиля мобілізації тривалістю 90 днів, з квітня — друга хвиля тривалістю 60 днів, а з червня — третя, також тривалістю 60 днів.
Крім того, згідно з указом, в період з 18 березня по 1 травня буде проведено демобілізацію військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період згідно з указом Президента України від 17 березня 2014 р. №303 «Про часткову мобілізацію».
У ході четвертої хвилі мобілізації призвані громадяни пройдуть підготовку в кілька етапів.
Перший етап — це загальна військова підготовка офіцерів, сержантів і солдатів. Сюди входять медична, тактична, вогнева та інженерна підготовки. Далі буде проведена професійна підготовка за фахом тривалістю 26 діб. Після цього особовий склад буде направлений до підрозділу для проведення бойового злагодження терміном до 15 діб.
Офіцерський склад буде направлено для відповідної підготовки у військові навчальні заклади. Кваліфіковані солдати, сержанти будуть направлені в навчальні центри. Інші військовослужбовці пройдуть підготовку в навчальних центрах і на військових полігонах. Отже, жоден військовозобов’язаний без проходження повного циклу підготовки не буде допущений до виконання завдань за призначенням.
Обсяги проведення мобілізації передбачають набрати таку кількість особового складу, щоб була можливість періодично здійснювати ротацію військовослужбовців.
У ході спланованих черг часткової мобілізації в армію можуть бути призвані жінки. Однак, порівняно із призовом чоловіків, є певна різниця. Граничний вік перебування в запасі громадян жіночої статі становить 50 років, тоді як для чоловіків — 60 років.
Військовозобов’язані віком від 20 до 60 років, які проходили військову службу, можуть бути призвані з мобілізації, при цьому, у віці від 50 до 60 років — тільки в добровільному порядку.
Громадяни України у віці до 25 років, які не проходили військової служби, можуть зараховуватись на військову службу тільки шляхом укладення контракту. За будь-яких умов військовослужбовці, призвані на строкову військову службу, використовуватися в межах АТО не будуть. Крім того, мобілізації не підлягають священики і студенти денної форми навчання.
Що українці мають знати про мобілізацію.
1. Мобілізація є законною
Адже закон «Про оборону України» у 4-й статті допускає оголошення мобілізації не лише у разі війни, а й у разі загрози нападу на Україну.
Тепер щодо прав мобілізованих та відповідальності за ухилення від призову за мобілізацією.
2. Як вручається повістка
Повістку ви можете отримати лише двома способами — або за місцем проживання, або за місцем роботи. В обох випадках — під ваш особистий підпис. Повістки в двері, родичам, дзвінок по телефону — не можуть вважатись належним повідомленням про факт призову за мобілізацією.
У 22-й статті закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що військовозобов’язаний з’являється до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ним документах. Тобто:
1) військовозобов’язаний спочатку отримує особисто один із наступних документів — мобілізаційне розпорядження, повістку або розпорядження військового комісара;
2) а вже потім з’являється до військкомату.
Призов громадян під час мобілізації здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати. Тож повістку вручають працівники районного військового комісаріату або представники сільських чи селищних рад.
У повістці повинні зазначатись час та адреса, куди має прибути військовозобов’язаний. Також на ній має бути прізвище та ім’я особи, яка підлягає мобілізації, підпис районного військового комісара, гербова печатка.
3. Чи зберігається місце роботи та заробіток?
За мобілізованою особою зберігається місце роботи на період до року. Після особистого отримання повістки особа повідомляє відділ кадрів за місцем роботи про мобілізацію. Після чого видається наказ про звільнення від виконання посадових обов’язків у зв’язку із призовом за мобілізацією зі збереженням робочого місця на термін до року.
Незалежно від форми власності підприємства, за мобілізованою особою зберігається середній заробіток на період до року. Тож бухгалтерія повинна нараховувати щомісяця середню заробітну плату, яку отримувала особа до мобілізації.
За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.
4. Відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією
Під час мобілізації громадяни, які підлягають призову на військову службу, зобов’язані з’явитися на збірні пункти в терміни, зазначені в отриманих ними документах — мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів. У разі ухилення від призову за мобілізацією та неприбуття до військкомату законом передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі від 2 до 5 років.
Поважними причинами неприбуття на збірний пункт визнаються: — хвороба, яка позбавляє можливості з’явитись; — смерть чи важка хвороба близького родича; — перешкода стихійного характеру або інші обставини, які позбавляють можливості з’явитись на збірний пункт.
Причини неявки треба підтверджувати документально.
Запам’ятайте: відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією може наставати, якщо особа була належним чином повідомлена про те, що вона підлягає мобілізації. Тобто, було особисто вручено повістку, або, принаймні, була спроба вручити, але особа відмовилася її приймати.
5. Судова практика
З моменту оголошення першої мобілізації в Україні вже склалась певна судова практика у справах осіб, які ухилялись від призову за мобілізацією. Найвищу міру покарання — 3 роки позбавлення волі — з-поміж усіх винесених вироків за ухилення від мобілізації, призначив Тячівський районний суд у Закарпатській області. Було засуджено чоловіка, який особисто підписав повістку, пройшов медогляд, але не з’явився до військкомату. Зараз у Закарпатті відкрито близько двадцяти проваджень за 336-ю статтею Кримінального кодексу.
У Дніпропетровській області Томаківським районним судом за ухилення від призову за мобілізацією було призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі. Засуджений чоловік відмовився отримувати повістку від представників військкомату, які прибули за місцем його проживання.
В інших випадках суди призначали більш м’які покарання. Приміром, Сокальський районний суд на Львівщині призначив за ухилення від мобілізації два роки позбавлення волі з іспитовим строком — 1 рік; Роменський міськрайонний суд на Сумщині звільнив особу від відбування покарання з випробовуванням; а Роздільнянський районний суд на Одещині призначив штраф у розмірі 510 гривень.
