Розмовляла Аліна МАКОВСЬКА
ФОТО — Анатолій ШУГАЙЛО, спеціально для «Вишгорода»
Волонтери благодійного фонду «З відкритим серцем у майбутнє» та Народної ради м. Вишгорода і Вишгородського району — Анатолій та Ірина Шугайло, Трохим Іванов та Олександр Дзюба 10 листопада повернулись із зони проведення антитерористичної операції. Цього разу їх шлях пролягав до м. Дебальцевого — однієї з найгарячіших точок на мапі АТО. Враженнями від поїздки поділився Олександр Дзюба.
— Скажіть, Олександре, як там наші?
— Сьогодні ситуація на Сході, на жаль, загострилась, але, попри постійні обстріли з «Градів» та мінометів, хлопці тримаються мужньо і готові боротись до перемоги.
— Розкажіть про поїздку, будь ласка.
— До Дебальцевого ми під’їхали близько восьмої години ранку під канонаду пострілів. Розібратися, хто і звідки стріляє, було складно. Перша наша зупинка була за місцем дислокації 55-ї артилерійської батареї, якої ми дісталися в супроводі військової техніки.
Розвантаживши частину допомоги, поспілкувалися з бійцями, зайшли до наметів, у яких вони живуть уже понад місяць. Умови спартанські, та це не заважає їм виконувати завдання.
Зробили кілька фото на згадку і вирушили на крайній блок-пост, де несуть службу військові 2-ї роти 25-го батальйону. Радісно було бачити хлопців живими і здоровими, а також — зустрітись із Самообороною Майдану Вишгородського району — Андрієм Побідашем, Мирославом Могилем та іншими, які теж привезли допомогу нашим бійцям.
Тільки-но ми взялися розвантажувати автомобіль, як із рацій бійців пролунав наказ: «Усім негайно в укриття!» Бігли в бліндаж під залпи «Градів». Сепаратисти били у наш бік. На щастя, ракети лягли за чотири кілометри, однак вибухи були дуже потужні і, відверто скажу, страху нагнали.
Та війна війною, а роботу за нас ніхто не зробить. Ми одягнули бронежилети і, у супроводі двох озброєних бійців (бо шлях пролягав по неконтрольованій нашими Збройними силами території) відправились на наступний блок-пост «Скорпіон» та позиції 3-ої роти 25-го батальйону, де також передали необхідне та іменні посилки нашим хлопцям.
Виїжджали з Дебальцевого знову ж таки під обстрілом. Мінометні снаряди на наших очах знищили два житлових будинки поблизу дороги, по якій ми мчали з максимальною швидкістю, не зважаючи на воронки.
Забравши з собою двох бійців, які отримали десятиденну відпустку, ми розділились на дві групи. Одна вирушила до міста Костянтинівки Донецької області — передати речі та постільну білизну дитячому будинку. Друга — на блок-пост «Балу», де чекали ще двоє відпускників.
На «Балу» теж потрапили під мінометний обстріл сепаратистів і дивом не постраждали. Наступного дня стало відомо, що на блок-постах «Скорпіон» та «Балу» загинули чотири наших бійці, а семеро було поранено. Так що перемир’я там ніякого нема, іде справжня війна, і кожен день гинуть наші хлопці.
Скажу про ротацію. 25 батальйон «Київська Русь» на передовій уже понад три місяці. Зрозуміло, що у ситуації, коли тебе обстрілюють кожен день, морально-психологічний стан далекий від норми. Якщо ми хочемо зберегти наших вояків, їм необхідний відпочинок, комусь — реабілітація, а комусь, можливо, — і демобілізація. Але, на жаль, чиновники Міністерства оборони України не поспішають вирішувати це питання. Тож, якщо найближчим часом вони цього не зроблять, вважаю за необхідне організувати громадськість і провести акцію на підтримку військових, які потребують ротації.
— Чим ви допомагаєте нашим бійцям і які в них на сьогодні потреби?
— По-перше, хочу подякувати усім небайдужим громадянам, що допомагають військовослужбовцям, які перебувають у зоні АТО. Бійці дякують учням 1-Б, 2-Б і В, 3-А і Б класів, а також вчителям Київської ЗОШ № 244, які власноруч виготовили для них обереги й мотанки, написали листи з малюнками, зібрали 2 100 грн для придбання рацій, які теж рятують життя хлопців на передовій.
Цього разу, крім рацій, ми передали бійцям 54-ої та 95-ої бригад, 55-ої батареї та 25-го батальйону тепле обмундирування і взуття, балаклави й рукавиці, 15 плащів ОЗК, газові горілки, ліхтарі, медикаменти і продукти. Сьогодні необхідно усе, що допоможе бійцям нести службу в холодну пору року — теплі спальні мішки, термобілизна, газові та дизельні горілки, обігрівачі, електрогенератори, медикаменти та інше майно, калорійна їжа. Усі, хто хоче допомогти, звертайтесь за адресою: м. Вишгород, вул. Шолуденка, 6-г, оф. 190.
— Олександре, дякуємо за Вашу небайдужість.
— Дякувати перш за все треба хлопцям на передовій, які щохвилини ризикують своїм життям, захищають нашу Батьківщину. Впевнений, що Україна переможе.
