15.07.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

… А тепер про війну

Звертаюсь до вас, дорогі мої читачі газети «Вишгород». Щиро вдячна за підтримку, за подяки при зустрічах на вулиці. З повагою до тих, хто має іншу точку зору стосовно моїх матеріалів, надрукованих у газеті, стверджую: це не мої думки чи припущення, пишу на основі архівних даних, документальних фактів. Їх можна не поважати, можна ненавидіти, але неможливо заперечити.
А тепер про війну.
Лідеру Німеччини Адольфу Гітлеру було замало земель Європи, поділеної разом зі Сталіним. 22 червня 1941 року Німеччина віроломно напала на СРСР.
Спровокувавши своєю політикою Другу світову війну, керівництво СРСР не змогло захистити територію України від німецької окупації.
Ворожі війська швидко окупували західну частину території СРСР — Латвію, Литву, Білорусію, частину України і Молдову.
Перед відступом з України радянські каральні загони вчиняли масові розстріли політичних ув’язнених. Серед десятків тисяч жертв було замордовано видатного українського сходознавця, знавця 65 мов Агатангела Кримського, оперного співака Михайла Донця та багатьох інших.
Почалася оборона великих міст України — Києва, Одеси, Севастополя.
Під час жорстоких боїв із ворогом на Полтавщині загинув штаб Південно-Західного фронту разом із його командиром — генерал-полковником М. Кирпоносом (1892-1941). Відступаючи з Києва, радянське командування висадило в повітря майже всі будинки на Хрещатику. Також радянські диверсанти підірвали старовинний Успенський собор Києво-Печерської лаври. Крім того, загін НКВС висадив у повітря гідроелектростанцію «Дніпрогес». Утворилася велетенська хвиля, яка змила до 100 тисяч радянських солдатів і цивільних.
Протягом 73 днів тривала запекла оборона Одеси, що завершилася у жовтні 1941р. евакуацією військ до Криму. У грудні 1941 р. Німеччина на підступах до Москви зазнала першої істотної поразки.
Під час контрнаступу Червона Армія відкинула німецькі війська на 400 км.
У травні 1942 р. під Харковом сотні тисяч радянських бійців загинули або потрапили в полон. З великими втратами провалився контрнаступ радянських військ у Криму. На загарбаних Німеччиною землях фашистські окупанти зберегли колгоспи як зручний засіб викачування хліба з країни.
Майже 2,4 млн мешканців України були вивезені на примусові роботи до таборів праці в Німеччині.
Фашистська влада провела акцію поголовного винищення єврейського населення відповідно до людиноненависницької расової теорії.
Євреїв зганяли у численні гетто і знищували. Найбільші розстріли євреїв відбулися в Києві у Бабиному Яру. Упродовж 1941-1943 рр. там було розстріляно не менше 40 тис. євреїв, а також понад 60 тис. українців.
З кінця 1942 р. почався прорадянський партизанський рух в Україні.
СРСР засилав професійних диверсантів і зброю, що допомогло створити кілька радянських партизанських з’єднань.
У результаті перемоги під Курськом радянські війська вийшли до Дніпра.
З серпня по грудень 1943 р. тривала битва за Дніпро, яка завершилася проривом німецької оборони — «Східного валу», визволенням Правобережної України. При спробах форсувати Дніпро тільки біля Букрина загинуло понад 250 тисяч радянських солдатів.
У цей час на звільнених українських територіях польові військкомати проводили терміновий набір усього чоловічого населення, часто неповнолітнього. Посилали у наступ майже беззбройних.
Під час війни основний удар німецьких сухопутних військ узяв на себе Радянський Союз, хоча головні сили авіації і флоту Німеччини відтягнули Велика Британія і США. Ці дві країни надали надзвичайно важливу допомогу СРСР, організувавши «лендліз» — програму допомоги зброєю і матеріальними ресурсами.
США надали СРСР 350 тис. автомобілів, близько 20 тис. літаків, 12 тис. танків, половину всього пороху і вибухівки, 80 % сталі для виробництва танків і майже 100 % алюмінію для літаків.
У жовтні 1944 р. територія України була повністю звільнена від німецьких військ. У збройних силах СРСР воювали 7 млн українців, з яких близько 3 млн загинуло, а значна частина стала інвалідами.
За час війни 2072 українці були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
Загальні втрати населення України у війні становили від 7 до 8 млн осіб.
Україна виявилася в епіцентрі війни й постраждала більше, ніж Росія, Німеччина, Франція чи навіть Польща.
Сталін і після війни не полишав надії виселити усіх українців у Сибір, і тільки надто велика чисельність і негативна реакція світу допомогли українському народу не повторити долі кримських татар.

Степанія СІДЛЯР,
радник голови Вишгородської РДА з питань духовності і просвітництва, голова громадської організації «Духовно-просвітницького центру «Спадщина»