Ведана (Тетяна) САПКО, керівник і засновник приватних садочків «Домашній садочок – Золотий Місточок» (Нові Петрівці та м. Бровари), спеціаліст з підготовки до пологів, інструктор з фітнесу та аквааеробіки для вагітних, інструктор з плавання для малюків, доула, повивальниця, автор семінару з навчання спеціалістів, ведуча жіночих практик, зустрічей «КолоЖінок» та ресурсних бань:
– Трішки хочу поділитися з вами своїм 20-річним досвідом щодо післяпологового відновлення як спеціаліст і як мати чотирьох дітей. …Довгоочікуване дитя на руках у матері! Всі щасливі! І вже з невагітної жінки переключилися на малечу… Та і у самої породіллі «хороша» мама включилася… Звучить це: «Я повинна…», «Дитина — найголовніше»…та ін.
Ну, і всі ж чекають, що ти будеш максимально «правильною» і турботливою…Тут ще доросле покоління зі своїми рекомендаціями: «ти повинна робити так…», «дитині краще так…».
Кожен має свої мрії і очікування, але не завжди так виходить, як ми уявляли. Не завжди все «в рожевих бантах і білих рюшах». І тоді матері питають: чому мене ніхто не попередив, що так може бути?
А що дійсно повинна робити жінка після пологів, так це бути зі своїм малюком, коли він цього потребує, а в інший час — відпочивати, спати, лежати, тупити — відновлюватися!
Якщо дитина потребує більше уваги, ніж мати може їй зараз дати, то потрібна поміч, і важливо уміти її просити. А поміч з дитиною треба не для того, щоб жінка готувала-прибирала-прала, а для її відпочинку. А ще, сон з дитиною — це дуже гармонійно та здорово! Я завжди спала вдень з малюком і називала це «сон наперед», бо ніколи не знаєш, яка ніч тебе чекає.
Відновлення жінки починається з перших хвилин після пологів. І дуже важливо допомогти собі і дозволити це зробити максимально ефективно, знаючи нюанси фізіологічних процесів породіллі.
Просити поміч, визнавати свої слабкості — це нормально, від цього залежить благополуччя малюка і всієї сім’ї (адже кисневу маску у літаку перш за все одягають дорослій людині, і відомо навіщо). Бо виснажена мама, рано чи пізно, може і злягти, і захворіти, і в депресивні стани увійти. А туди краще не потрапляти.
Хто входить до групи ризику? Частіш за все — гіпервідповідальні жінки, «гарні дівчатка», «гарні мами», «відмінниці», жінки зі слабкою нервовою системою. Післяпологова депресія може виникнути, якщо вагітність та пологи були тяжкими, була важка психологічна травма до вагітності. Якщо не складаються стосунки в родині чи зміни в житті з появою дитини занадто радикальні. Якщо жінка має серйозні психічні та фізичні навантаження (вони можуть бути пов’язані з доглядом за іншими дітьми чи складною життєвою ситуацією).
Тому важлива допомога з боку ближнього. А мама має частіше бути на свіжому повітрі без гаджетів, змінювати звичне оточення і атмосферу, не замикатися в чотирьох стінах. Наскільки це можливо – урізноманітнюйте своє життя: змінюйте звичні маршрути прогулянок, вносьте зміни у звичний ритм життя, але і приймайте ті, які виникли з появою дитини. Адже життя вже буде іншим, і слід прийняти це.
Допоможуть і легкі фізичні вправи, плавання, звукові медитації, баня, масажні процедури, ванни з сіллю чи оліями. Але треба розуміти, що тіло змінилося, і не варто поспішати повернутися у попередню форму — іноді це просто неможливо. Всьому свій час.
Обов’язково спілкуйтеся з позитивними людьми, які добре ставляться до вас, щоб бути наповненою і зарядженою позитивом. Сьогодні вже є така послуга, як післяпологова доула. І це такий подарунок для мами з малечею!
Важливо, щоб було збалансоване харчування, режим пиття. Можливо, і аналізи треба здати, щоб знати, що все в цій темі гаразд! Не забувайте знаходити час для спілкування з чоловіком один на один. Тільки ви та він…
Делегуйте на членів сім’ї домашні та інші обов’язки.
Якщо жінка все ж таки потрапила в депресивний стан, важливо розпізнати його, зізнатися в цьому, не корити себе, а шукати допомоги у спеціалістів-практиків та досвідчених мам.
Ще під час вагітності спробуйте проаналізувати свої очікування та реальний стан стосунків і справ у родині. Готуйте себе до народження малюка та змін у своєму житті. Збирайте інформацію, дізнайтесь все, що можливо, про післяпологове відновлення та депресію. Це дозволить вчасно помітити її ознаки та почати діяти. Говоріть про те, що вас турбує, навіть про дрібнички. Не тримайте в собі причини занепокоєння, не бійтесь говорити про свої потреби, озвучувати бажання.
Жінки досить часто живуть в ілюзіях, що все добре, а ресурсу, енергії та сил чомусь нема, настрою теж. І тягнуться не закриті емоційно пологи роками та десятиріччями. Буває, що закрити свої пологи приходять жінки, у яких вже онуки є.
Процес повивання для жінки, перш за все, — це турбота про себе, присвоєння дарів материнства. Це закрити пологи на всіх рівнях: емоційному, фізичному, психологічному, енергетичному. А ще, жінка стає новою після пологів, і повивання дає можливість повністю увійти у новий статус Матері і максимально плавно пройти всі трансформації. Ця процедура дозволяє повернути собі цілісність, енергію, перейти у нову якість.
У нас є навіть такий авторський одноденний проект «Дитячий садок для дорослих. Доколихані».
І практична вправа для вас. Уміння розслабитися і відпочивати. Це допоможе і під час виношування немовляти, і в пологах, і після народження малюка. Ляжте зручно і розслабте все тіло. Зверніть увагу на м’язи лоба, очей, губ, щік. Швидше за все, вони напружені. Пройдіться по всьому тілу, перевірте кожний м’яз, адже всі вони належать вам, і ви в силі ними керувати. Ось розгладжується лоб, віка не тремтять, щоки наче відвисають вниз, рот напіввідкритий, підборіддя «тоне», дихання ледве помітне. При такому розслабленні може заснути навіть людина, яка страждає безсонням. Це і є повне розслаблення. Запам’ятайте це відчуття. Виходити зі стану повного розслаблення треба поступово, як і входили.
Спочатку кілька разів зробіть глибокий вдих – видих. Уявіть, що ви це робите кожною клітинкою свого тіла. Потім поворушіть пальцями рук, ніг і, напружуючи м’язи, спробуйте відчути їх. Тепер розплющіть очі, руки випряміть за головою, і добре потягніться, знову розслабтеся.
Повторіть ще раз. Ось тепер можна не поспішаючи встати, обов’язково через бік, трохи посидіти, щоб звикнути до вертикального стану.
Перенаправити свої думки та аналіз можна в бік вивчання: яка я тепер, …що нового можу, …як мені зручніше, …що я хочу, чого потребує моє тіло, …як я можу бути в хорошому настрої і що для цього потрібно, …що принесло мені материнство…».
Щасливого материнства вам!
