25.10.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

Все життя — у праці

9 травня 2020 року на 89-му році пішов з життя Почесний громадянин міста з 1996 року КИСІЛЬ Григорій Силович.
Він народився 10 квітня 1931 року у родині колгоспників, був старшим із чотирьох дітей. До війни встиг закінчити три класи Лебедівської початкової школи. Окупація перервала навчання Григорія, проте в 1943-му він продовжив навчатися, закінчив Сваромську семирічку. Паралельно із навчанням працював завідуючим бібліотекою, організованою майже на попелищі при сільраді. Його батько, Сила Левкович, пішов на фронт і загинув у 1942-му…
В армії Григорій закінчив вечірню десятирічку. Три роки служив на Далекій Півночі, у Магаданській області.
У 1957 році повернувся до рідної Лебедівки, де його обрали головою сільради. Згодом очолив Сваромське сільське споживче товариство, яке постачало селянам крам, продукти, сільгоспреманент тощо. А за кілька років Сваром’я і Старосілля поглинули хвилі Київського водосховища, і Григорій подався на комсомольську будову. Працював помічником керівника відділу робітничого постачання (ВРП) «КременчукГЕСбуду». Виконував обов’язки експедитора, товарознавця, постачальника, заступника. Із 1962-го року ВРП «КременчукГЕСбуду» стає ВРП «КиївГЕСбуду». Відтоді Григорій Кисіль близько десяти років працює заступником начальника цього відділу.
Без відриву від виробництва у 1968 році закінчив вечірнє відділення Київського торгівельно-економічного інституту. І за два роки був направлений на Чорнобильську станцію начальником відділу робітничого постачання. За шість років його перебування на цій посаді Прип’ятський ВРП жодного разу не поступився призовим місцем серед подібних відділів Міністерства енергетики СРСР. 
Завдяки досвіду та організаторським здібностям Григорія Кисіля перевели на роботу в столицю. А через п’ять років він прибув до Вишгорода на реорганізацію відділу робітничого постачання Київської ГЕС.
За час його роботи колектив було поповнено молодими спеціалістами, побудовано приміщення контори, прокладено дороги до бази, побудовано овочесховища – на 650 т із сортувальною лінією, продовольчий і тарний склади, холодильник на 200 тонн. Зводились і соціальні об’єкти:  Будинок торгівлі, гастроном і їдальня на вул. Київській, дитяче кафе-морозиво «Кирпулька», магазини, які завдяки Григорію Силовичу здобули романтичні назви «Хлібосол», «Нива», «Ярок», «Вишневий», «Нагорний»…
Загальний трудовий стаж цієї шанованої людини складає 44 роки. Він має чимало нагород та подяк від керівництва. Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради України та Подякою Ради Міністрів СРСР за роботу на ЧАЕС на посаді представника Міненерго з питань торгівлі та харчування.
Його ім’я одним із перших було внесено до списку Почесних громадян міста Вишгорода.
Григорія Силовича у Вишгороді добре знають і пам’ятають його неоціненний внесок у розвиток міста.
Разом із дружиною Катериною Федорівною вони виховали хороших дітей – доньку та сина, які подарували їм трьох онуків. Мають правнука.
…Сумуємо разом із родиною. Щиро співчуваємо.
Вишгородська міська рада