Увесь світ у ніч на 1 листопада відзначає Хелловін. Однак в Україні є свій аналог популярного свята — Велесова ніч.
Раніше сучасний Хелловін був відомий під назвою Самайн. Однак, мало хто знає, що і в слов’янській культурі було схоже свято — Велесова ніч, яка також відзначалася з 31 жовтня на 1 листопада.
Значення цього свята практично не відрізняється від Хелловіна: у Велесову ніч, за повір’ями, на землю спускаються душі померлих, а, як відомо, у древніх кельтів на День всіх святих також було прийнято поминати покійних родичів.
Назва слов’янського свята походить від імені язичницького бога Велеса. Він вважався богом мистецтва, музики, поезії, краси, таланту, щастя та любові, а також покровителем усіх творчих людей, волхвів, віщунів та опікуном усього живого. Легенди свідчать, що Велес відповідав за розквіт людської душі. Він навчив людей співіснувати з природою та дбати про тварин.
Однак передусім Велес — бог достатку. Тож наші предки вшановували його не менше, аніж Перуна.
Вважалося, що у Велесову ніч духи предків повертаються до своїх нащадків, щоб дати їм уроки і благословити весь рід. Перед настанням темряви слов’яни стрибали через багаття, аби очиститись і звільнитись від злих сил. Вони у цей день намагалися отримати захист від предків, і кельти також докладали всіх зусиль, щоб відвернути від свого будинку злих духів.
Важливим атрибутом свята на Русі були запалені свічки на підвіконні, які мали вказати предкам шлях додому. Для захисту від нечисті дім прикрашали горобиною, під поріг сипали сіль.
У цей день слов’яни накривали святковий стіл, відкривали двері будинку, щоб предки могли зайти. Перед вечерею господар будинку закликав їх до столу (для них частування відкладали окремо). Під час трапези згадували всіх предків і їхні благі діяння.
Велесова ніч — це містичний час, тож люди вірили, що бажання, загадані цієї ночі, можуть здійснитись. Для цього потрібно записати їх на папірці і покласти під подушку.
Існував у це свято також особливий обряд вірності. Аби дізнатись, чи не зраджує друга половинка, потрібно було взяти її обручку, нанизати на нитку та підвісити. Якщо перстень не рухається — значить її вірність непохитна.
Велесова ніч нагадує кельтське свято — День усіх святих. Про це свідчить схожість прикмет. Наприклад, і ті й інші вірили: якщо в домі важко розпалити камін або піч, то в нього проникли злі духи.
Якщо вам насниться хтось із померлих родичів — це добрий знак, який означає, що вони допоможуть вам у вирішенні складних питань.
У Велесову ніч нових знайомих боялися, як вогню: якщо в дім постукає незнайомець, то буде біда і, швидше за все, в прийдешньому році хтось помре в родині.
Боялися чорних собак, адже якщо така з’явиться біля дому — то скоро в сім’ї з’явиться ворог. А ось білий собака віщував тільки хороше.
Поганим знаком було давати в борг, інакше винесеш із дому достаток і весь наступний рік будеш у скрутному становищі.
У будь-якому разі, не зважаючи на те, як у різних релігіях ставляться до цього дня – немає нічого поганого у тому, щоб згадати своїх предків та віддати їм шану. Можливо, хтось вирішить поставити свічку на підвіконні, як маячок для душ до рідного дому, чи навіть залишить для них частування…
