5 років тому Вишгород прощався зі ще зовсім юними Героями, які віддали свої життя на Сході України, – Єрмаковим Євгеном та Ханчичем Денисом. Сьогодні на спомин про них працівники Вишгородської міськради поклали квіти до їхніх могил на Алеї слави.
Єрмаков Євген Сергійович народився 5 лютого 1994 року у Вишгороді. Після закінчення Вишгородської школи «Сузір'я» навчався у Катюжанському ВПТУ. На початку 2014 року дружина народила Євгенові сина. А по весні Євген Єрмаков був мобілізований до лав ЗСУ.
Службу проходив у 11-ому батальйоні територіальної оборони «Київська Русь» на посаді номера обслуги з відділення охорони і взводу охорони. 20-річний юнак брав участь у проведенні спільних з підрозділами МВС операціях щодо виявлення та знешкодження незаконно створених збройних формувань у Слов'янську та Краматорську, на території довколишніх районів, населених пунктів Чернухіне та Центральне.
Солдат Єрмаков регулярно брав участь у відбитті нападів на базовий табір українських військових на горі Карачун. Супроводжував автомобільні каравани по доставці боєприпасів, озброєння, військово-технічного майна та продовольства на блок-пости. Був задіяний у бойових операціях із рекогносцировки нової місцевості та установки нових блок-постів.
У ніч з 14 на 15 серпня група бійців батальйону «Київська Русь» вийшла для проведення розвідки. Близько 4:40 українські військові потрапили у засідку неподалік села Малоіванівка Луганської області. Бійці намагалися евакуювати поранених. Євген прикривав відступ групи і загинув від чергового пострілу снайпера.


У нього залишилися дружина, маленький син, батьки та брат із сестрою.
Указом Президента України № 747/2014 від 29 вересня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» солдат Євген Єрмаков посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
На фасадах школи «Сузір'я» у Вишгороді та Катюжанського ВПТУ встановлені меморіальні дошки на честь Євгена Єрмакова.
14 вересня 2014 року під час обстрілу українських позицій неподалік Дебальцевого загинув старший солдат батальйону «Київська Русь» Денис Ханчич. Йому було лише 22. За кілька днів телефонував матері і говорив, що ось-ось буде вдома... Та замість міцних синових обіймів і теплого, сповненого любові погляду – ні з чим не порівняний розпач і біль утрати.
Денис Юрійович Ханчич народився 2 квітня 1992 року у Вишгороді. У 2009 році закінчив київську спеціалізовану школу № 14 з поглибленим вивченням німецької мови. Потім служив у спецпід-
розділі «Барс» внутрішніх військ України. Заочно навчався в Національному транспортному університеті.
У червні 2014 року Денис прийшов добровольцем до 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь». Служив гранатометником. У зоні АТО знаходився близько чотирьох місяців.
Денис Ханчич загинув увечері 14 вересня 2014 року, близько 20:10, коли російські терористи почали масований артилерійський обстріл взводного опорного пункту українських військових у районі смт Чернухіне (Луганська обл.) поблизу Дебальцевого.
Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» старший солдат Денис Ханчич посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
На стіні школи № 14 у Києві, де колись навчався Денис, встановлено меморіальну дошку на його честь.