На маршруті я зіткнувся з безліччю труднощів: несподівано холодна погода, рясні дощі, а в південних регіонах — сильна спека, подолання гірських перешкод. Однак, основна складність — у щоденному вирішенні побутових завдань при невеликому бюджеті (пошуку води, харчування, ночівлі, санітарних вузлів) з урахуванням власних можливостей із подолання відстаней.

Я пройшов по територіях десяти держав. Дві з них —  карликові — Ліхтенштейн і Монако. Там, безумовно, є що подивитися, хоча обидві — шалено дорогі. Тому краще не витрачати тут гроші зовсім, аби забезпечити себе житлом і харчуванням за межами цих держав. Про інші — розповім докладніше.

Про Україну: ціни значно дешевші, ніж у Європі, особливо — на проживання та харчування в ресторані. Ціни у кафе і ресторанах на периферії — дуже низькі. Немає сенсу особливо запасатися цим, варто лише мати трохи консервів на всякий випадок. Найбільшою проблемою в Україні стала вкрай мала кількість готелів у селах і невеликих містах — тут часто просто немає місць для ночівлі. Це потрібно обов'язково враховувати при плануванні маршруту. Проблему може вирішити намет і спальне приладдя. Але в моєму випадку спальник був не по сезону, доводилося креативити, вишукувати житло, проситися на нічліг до людей.

Польща — досить комфортна країна. Тут багато українців, мова схожа і немає проблем порозумітися. Ціни в магазинах нижчі, ніж в Україні, кафе і ресторани — дорожчі, але не критично, тому раз на день я стабільно щось їв у кафе. Пропозицій дешевого житла досить багато, проблеми можуть бути в сільській місцевості. Тут дуже розвинена так звана агротуристика — господарі недорого здають кімнати у своїх будинках, забронювати їх можна через інтернет­сервіси або по телефону.

У Чехії  — трохи складніше. Продукти в магазинах також досить дешеві, кафе і ресторани навіть дешевші, ніж у Польщі. А ось пропозицій доступного житла, кемпінгів тут набагато менше. Дешеве житло можна знайти на чеських інтернет­ресурсах за запитом noclegi, але бронювати слід заздалегідь, бо воно призначене переважно для робітників і часто все зайняте.

Австрія і Німеччина — країни дуже схожі, тому опишу їх разом. Там усе дорого. У ресторанах ціни в рази вищі за українські, я дозволяв собі лише іноді суп. Дешевих пропозицій готелів немає, ціни — від 40 євро за ніч. Проблему харчування вирішував покупкою їжі в мережевих супермаркетах ­ lidl, aldi (в Австрії —  hofer, spar, penny). У цих магазинах є власні бренди, які переважно трохи дорожчі за українські. У мегаполісах часто є дешеві хостели — від 10 до 20 євро. В інших випадках я використовував сервіс Couchsurfing або ночував у кемпінгах. Кемпінги (їх краще вибирати невеликі) на берегах озер можуть бути дуже недешеві в пік сезону. Сервіс у готелях і кемпінгах — переважно на високому рівні.

Швейцарія — дуже красива і дуже дорога країна. Тут навіть хостел коштує дорого, не кажучи вже про готелі. Однак у містах перевірити ціни на готелі в інтернет­сервісах все ж варто. Мені вдалося зняти номер за ціною, нижчою, ніж у Німеччині, хоча все одно він, за українськими мірками, був дуже дорогий. Кращим рішенням тут можуть стати кемпінги — їх достатньо, ціни лише трохи дорожчі порівняно із сусідніми країнами, до того ж знаходяться вони зазвичай у дуже красивій місцевості. А ось продуктами — проблема. Про ресторани я забув відразу. У більшості магазинів ціни удвічі вищі, ніж у Німеччині. Скуповувався у магазині Aldi (думаю, Lidl теж має бути приємний за цінами, але мені він не зустрівся). Деякі товари бувають по акційній ціні. Харчувався в Швейцарії тим, що дешеве, інакше витрати на їжу були б дуже істотні.

Італія ​​тут я відчув деяке фінансове полегшення. Але мав попередження: варто бути уважним, оскільки має місце злодійство. Житло тут досить дороге, хоча знайти доступні і гідні варіанти цілком можливо.

Варто звернути увагу на проживання у bed and breakfast (B & B). Зазвичай ви отримуєте кімнату і сніданок, при цьому більш дешеві місця розташовані за межами міст. Також в Італії багато кемпінгів із прийнятними розцінками, стандарти їхні трохи нижчі, ніж у німецькомовних країнах. Їжу краще купувати в супермаркетах великих міст — чималий  вибір, якісна продукція, помірні ціни. У магазинах маленьких міст зазвичай дорого і невеликий асортимент. В Італії можна перекусити у невеликих кафе, піцеріях і т. п. Порадувала ціна на каву еспресо — майже всюди ціна 1 євро, що дешево для Європи.

І нарешті Франція. Мій шлях цією країною частково пройшов по горах, але здебільшого я рухався уздовж моря по Рив'єрі. Узбережжя має свої особливості в сезон, тому розповім лише про ті місця, де побував. Отже, проживання. Готелі у Франції дуже дорогі, хостели є у великих містах і стандарти їх невисокі. Найкращим рішенням було зупинятися в хостелах мережі hosteling International (вони розташовані в багатьох містах) — в ціну входить сніданок. З кемпінгами на узбережжі в сезон були дуже великі труднощі — відсутність вільних місць, кемпінги тільки для автобудинків і з наметом туди не пускають, ціни просто зашкалюють: за ночівлю у власному наметі у мене часом просили 40­50 євро. Досить часто доводилося ночувати у наметі поза кемпінгом, що офіційно заборонено. Якщо у Вас виникне необхідність такої ночівлі — вибирайте місця, приховані від людей, ставте намет у сутінках і збирайте табір на світанку. Тоді проблем не виникне.

Мені залишилося дізнатися особливості ще двох країн Європи — Іспанії та Португалії, а поки сподіваюся, що мій досвід буде Вам корисний. Бажаю всім яскравих подорожей!

На маршруті я зіткнувся з безліччю труднощів: несподівано холодна погода, рясні дощі, а в південних регіонах — сильна спека, подолання гірських перешкод. Однак, основна складність — у щоденному вирішенні побутових завдань при невеликому бюджеті (пошуку води, харчування, ночівлі, санітарних вузлів) з урахуванням власних можливостей із подолання відстаней.
Я пройшов по територіях десяти держав. Дві з них —  карликові — Ліхтенштейн і Монако. Там, безумовно, є що подивитися, хоча обидві — шалено дорогі. Тому краще не витрачати тут гроші зовсім, аби забезпечити себе житлом і харчуванням за межами цих держав. Про інші — розповім докладніше.
Про Україну: ціни значно дешевші, ніж у Європі, особливо — на проживання та харчування в ресторані. Ціни у кафе і ресторанах на периферії — дуже низькі. Немає сенсу особливо запасатися цим, варто лише мати трохи консервів на всякий випадок. Найбільшою проблемою в Україні стала вкрай мала кількість готелів у селах і невеликих містах — тут часто просто немає місць для ночівлі. Це потрібно обов'язково враховувати при плануванні маршруту. Проблему може вирішити намет і спальне приладдя. Але в моєму випадку спальник був не по сезону, доводилося креативити, вишукувати житло, проситися на нічліг до людей. 
Польща — досить комфортна країна. Тут багато українців, мова схожа і немає проблем порозумітися. Ціни в магазинах нижчі, ніж в Україні, кафе і ресторани — дорожчі, але не критично, тому раз на день я стабільно щось їв у кафе. Пропозицій дешевого житла досить багато, проблеми можуть бути в сільській місцевості. Тут дуже розвинена так звана агротуристика — господарі недорого здають кімнати у своїх будинках, забронювати їх можна через інтернет-сервіси або по телефону.
У Чехії  — трохи складніше. Продукти в магазинах також досить дешеві, кафе і ресторани навіть дешевші, ніж у Польщі. А ось пропозицій доступного житла, кемпінгів тут набагато менше. Дешеве житло можна знайти на чеських інтернет-ресурсах за запитом noclegi, але бронювати слід заздалегідь, бо воно призначене переважно для робітників і часто все зайняте.
Австрія і Німеччина — країни дуже схожі, тому опишу їх разом. Там усе дорого. У ресторанах ціни в рази вищі за українські, я дозволяв собі лише іноді суп. Дешевих пропозицій готелів немає, ціни — від 40 євро за ніч. Проблему харчування вирішував покупкою їжі в мережевих супермаркетах - lidl, aldi (в Австрії —  hofer, spar, penny). У цих магазинах є власні бренди, які переважно трохи дорожчі за українські. У мегаполісах часто є дешеві хостели — від 10 до 20 євро. В інших випадках я використовував сервіс Couchsurfing або ночував у кемпінгах. Кемпінги (їх краще вибирати невеликі) на берегах озер можуть бути дуже недешеві в пік сезону. Сервіс у готелях і кемпінгах — переважно на високому рівні.
Швейцарія — дуже красива і дуже дорога країна. Тут навіть хостел коштує дорого, не кажучи вже про готелі. Однак у містах перевірити ціни на готелі в інтернет-сервісах все ж варто. Мені вдалося зняти номер за ціною, нижчою, ніж у Німеччині, хоча все одно він, за українськими мірками, був дуже дорогий. Кращим рішенням тут можуть стати кемпінги — їх достатньо, ціни лише трохи дорожчі порівняно із сусідніми країнами, до того ж знаходяться вони зазвичай у дуже красивій місцевості. А ось продуктами — проблема. Про ресторани я забув відразу. У більшості магазинів ціни удвічі вищі, ніж у Німеччині. Скуповувався у магазині Aldi (думаю, Lidl теж має бути приємний за цінами, але мені він не зустрівся). Деякі товари бувають по акційній ціні. Харчувався в Швейцарії тим, що дешеве, інакше витрати на їжу були б дуже істотні.
Італія — ​​тут я відчув деяке фінансове полегшення. Але мав попередження: варто бути уважним, оскільки має місце злодійство. Житло тут досить дороге, хоча знайти доступні і гідні варіанти цілком можливо.
Варто звернути увагу на проживання у bed and breakfast (B & B). Зазвичай ви отримуєте кімнату і сніданок, при цьому більш дешеві місця розташовані за межами міст. Також в Італії багато кемпінгів із прийнятними розцінками, стандарти їхні трохи нижчі, ніж у німецькомовних країнах. Їжу краще купувати в супермаркетах великих міст — чималий  вибір, якісна продукція, помірні ціни. У магазинах маленьких міст зазвичай дорого і невеликий асортимент. В Італії можна перекусити у невеликих кафе, піцеріях і т. п. Порадувала ціна на каву еспресо — майже всюди ціна 1 євро, що дешево для Європи.
І нарешті Франція. Мій шлях цією країною частково пройшов по горах, але здебільшого я рухався уздовж моря по Рив'єрі. Узбережжя має свої особливості в сезон, тому розповім лише про ті місця, де побував. Отже, проживання. Готелі у Франції дуже дорогі, хостели є у великих містах і стандарти їх невисокі. Найкращим рішенням було зупинятися в хостелах мережі hosteling International (вони розташовані в багатьох містах) — в ціну входить сніданок. З кемпінгами на узбережжі в сезон були дуже великі труднощі — відсутність вільних місць, кемпінги тільки для автобудинків і з наметом туди не пускають, ціни просто зашкалюють: за ночівлю у власному наметі у мене часом просили 40-50 євро. Досить часто доводилося ночувати у наметі поза кемпінгом, що офіційно заборонено. Якщо у Вас виникне необхідність такої ночівлі — вибирайте місця, приховані від людей, ставте намет у сутінках і збирайте табір на світанку. Тоді проблем не виникне. 
Мені залишилося дізнатися особливості ще двох країн Європи — Іспанії та Португалії, а поки сподіваюся, що мій досвід буде Вам корисний. Бажаю всім яскравих подорожей!