Примітні жовті таблички з QR-кодами з’явились на історичних пам’ятках Вишгорода, і тепер кожен охочий може дізнатись багато цікавого, завантаживши через цей код інформацію на свій телефон. Як це працює – тестували і учасники прес-конференції «Мандрівка у часі історичною Вишгородщиною», що відбулася 5 серпня.
Отже, як це працює? Дуже просто: треба навести камеру смартфона на квадратну картинку, і зашифрована інформація стане доступною. Якщо смартфон сучасний, у ньому вже встановлено сканер, програмне забезпечення на основі ОС Android – сканування відбувається автоматично. Але це доступно й тим, у кого в телефоні є камера, тільки спочатку треба скачати з інтернету і завантажити безкоштовну програму для зчитування кодів.
Першим містом в Україні, де було офіційно запроваджено QR-коди в туристичній сфері, став Львів. У великих містах QR-коди в музеях і на історичних пам’ятках уже увійшли в розряд звичних. Ними активно користуються туристи та й місцеві жителі, які хочуть більше дізнатися про той чи інший об’єкт. А ось для малих міст, а тим більше для сільської місцевості, це поки що новинка.  Її впроваджує у межах проекту «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація й популяризація»  Вишгородський історико-культурний заповідник (ВІКЗ). Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду (УКФ).
«Для малих територій, зокрема, для Вишгородського району, це справжнє відкриття. Адже багата історико-археологічна спадщина міста, на жаль, не проявлена зовні. Туристи часто запитують: де ж тут поховані Борис і Гліб, де залишки фортифікацій, давні вали? Без візуального підтвердження важко щось пояснити. Тому ми колегіально  вирішили, що впровадження нових технологій, встановлення QR-кодів на знакових об’єктах надасть Вишгороду нового поступу в залученні молоді, в зацікавленості туристів. Окрім пам’яток у Вишгороді,  QR-кодами будуть оснащені також кілька знакових об’єктів у районі, які мають значення національного масштабу. Це Історичний парк Межигір’я, Межигірський Спасо-Преображенський монастир тощо», —зауважила директор ВІКЗ, кандидат історичних наук Влада Литовченко.
Заступник міського голови Вишгорода Трохим Іванов підкреслив: «Ми зараз є свідками того, як сучасні технології приходять в історико-культурну сферу нашого древнього і славного своєю історією міста».
Усі бажаючі учасники конференції протестували QR-коди, встановлені на набережній Вишгорода, один із яких присвячений історії затоплених сіл, які зникли з карти Вишгородського району під час будівництва Київської ГЕС.
За інф. Вишгородського історико-культурного заповідника