Свята віра
Віктор КОРОБКО
Колись казав Кобзар великий:
«Богдане! Що ти натворив,
Коли до нас на Україну
Царів московських запросив?»
Вони прийшли, як ті ординці,
Забрали все собі в дари,
А потім віру відібрали,
Неначе хижі упирі.
Привласнили Князів великих
І навіть Хрещення Русі.
Собори, лаври й наші душі
Позабирали геть усі.
Віки проходять, час минає,
Та справедливість Божа є,
Вона усім борги вертає,
І винних кара не мине.
Нарешті дзвони сповістили
Велику радість, благодать –
Собор Вселенський на Святвечір
Нам Томос вирішив надать.
Тепер ми вільні в нашій вірі,
Попів московських час сплива,
Бо незалежна Українська
Помісна Церква знов жива.
Вона розправить свої крила
Над Кия-градом і Дніпром,
В святих молитвах перемоги
Над кожним містом і селом.
Всіх об’єднає наша Церква,
Господь Вкраїну захистить,
А нашу волю й незалежність
Разом візьмемось боронить.
26.12-2018 р.
Обіцянки – цяцянки
Віктор КОРОБКО
П’ятий рік іде війна,
Гинуть наші діти,
І Москва уже не зна,
Куди правду діти.
Засудили її дії
Цілим білим світом,
Але користі від того,
Як від снігу літом.
Весь цей час нам допомогу
Тільки обіцяють,
Та погрозами пустими
Росію лякають.
Отож, друзі наші любі,
Європа і Штати,
На жаль, ваші обіцянки –
Це самі цитати.
А насправді кожен з вас
Лиш про себе дбає
І в усьому особисту
Вигоду шукає.
З цього користі не буде:
Кремль нахабніє,
Така ваша поведінка
На нього не діє.
Якщо будете й надалі
Тільки говорити,
Будуть гинути й страждати
Завтра й ваші діти.
15.12-2018 р.
Моя хата з краю
Віктор КОРОБКО
Є в ментальності у нас
Не дуже приємне,
Але, куди правду діти, –
Для нас характерне.
Це коли: не чув, не бачив,
Нічого не знаю,
Бо ви ж бачите, панове,
Моя хата з краю.
Якщо треба бути свідком
По якійсь пригоді,
Ви мене не діставайте,
Бо з мене вже годі.
Краще я піду до себе,
А ви розбирайтесь,
Я ж нічим не допоможу,
Навіть не чіпляйтесь.
Отак боремося ми
Й за нашу державу,
Хтось боронить на війні
Її честь і славу.
А хтось дума, як украсти
Грошенят побільше
І хатинку збудувати,
За палац не гіршу.
А мораль у тім одна,
Я це добре знаю,
Бо у них завжди була
Їхня хата з краю.
19.12-2018 р.
