Марина КОЧЕЛІСОВА
ФОТО — авторка, «Вишгород»
До редакції звернулася гарна жінка, що називається, «золотого» віку. Попросила подякувати працівнику Вишгородського відділення невідкладної допомоги Олексію Коломійцю (НА ФОТО – справа) за вчасно та професійно надану допомогу, а принагідно зачепила теми моралі та медичної реформи, до якої ставлення в українців далеко не однозначне.
Відповідальні особи, звісно, беруть «під козирок» і виконують правила й інструкції сумлінно – посада зобов’язує. Прості ж українці, та ще й у недужому стані, ніяк не можуть розібратися в західних моделях «лікування за протоколом», коли до лікаря-отоларинголога, скажімо, можна потрапити тільки після огляду сімейного лікаря, котрий і вирішує, чи потрібна вам допомога вузького фахівця, чи можна обійтися силами сімейної медицини та не витрачати свого і чужого часу. Те ж саме стосується і направлень на консультацію до обласної лікарні чи спеціалізованих медзакладів столиці.
Особливо важко розібратися людям літнього віку – куди і коли звертатися, якщо стався серцевий напад, загострення хронічних захворювань або, не дай Боже, зламана рука чи нога, раптово піднялася температура/тиск чи вкусила собака. Сам пацієнт чи його схвильований родич звично телефонує 103 – і наражається на ретельне розпитування: особисті дані (прізвище/ім’я/по батькові/дата народження, адреса/домофон/телефон і ознаки біди, за якими диспетчер (у Білій Церкві) визначає, яку допомогу треба надати і якій саме службі.
Звісно, людину це дратує, так само, як і відповідь у приймальному спокої чи у відділенні екстреної допомоги: «Вам не до нас. Звертайтесь до сімейного лікаря в поліклініку/ до відділення невідкладної допомоги». Тут болить, зробіть мені укол і відвезіть додому, а вони сидять!.. Між тим, медики роблять усе за інструкцією, бо щомиті може надійти повідомлення від диспетчера — і на екстреній допомозі, скажімо, котру ми звично називаємо «швидкою», навіть приміщення немає, де можна оглянути пацієнта, — все робиться у машині.
Говорити про готовність України до медичної реформи можна багато: про мережу доріг, якими можна (чи не можна) дістатися медичного центру, де нададуть належну допомогу; про оснащення медзакладів і спецавтівок, зарплати і пенсії медиків, про інтернет-зв’язок врешті. Є й ще одне: у західній медицині, до якої офіційна Україна так потужно тягнеться, на відміну від системи Семашко є свої моменти, до яких ми не звикли: страхування, неоспоримість діагнозів і ліків, які приписав вам фахівець, черга на безкоштовне дослідження застрахованих осіб (хочеш сьогодні, а не через місяць, — плати).
Простим українцям — прихильникам традиційного лікування — до цього звикати, либонь, довго доведеться. Роз’яснення реформи по населених пунктах Вишгородського району проводяться чи не щотижня — головний лікар КЗ «Вишгородська центральна районна лікарня» Іван Клюзко, головний лікар КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (ЦПМСД) Вишгородської районної ради Оксана Морозова та головний лікар Вишгородської філії екстреної медицини КЗ Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (КОЦЕМДМК) Віктор Павленко зустрічаються з мешканцями Вишгородщини, пояснюють посадові обов’язки сімейного лікаря, з яким треба укласти договір на медичне обслуговування, а також — куди в яких випадках звертатися.
Нагадаємо пацієнтам і їхнім родичам, що ШВИДКА ДОПОМОГА, по яку зазвичай звертаються по закінченні робочого дня чи у вихідні, розподіляється на:
НЕВІДКЛАДНУ (підпорядковується ЦПМСД) та ЕКСТРЕНУ (підпорядковується КОЦЕМДМК).
Стаціонарний телефон невідкладної допомоги 045-96-54-337 тимчасово не працює (у відділенні — ремонт), та можна звертатися за мобільними телефонами у відділення:
Димер (обслуговує весь правий берег, починаючи від Лютежа до кінця району) — 096-190-23-80;
Вишгород (обслуговує Вишгород, Нові і Старі Петрівці) — 096-190-22-03;
Пірнове (обслуговує весь Лівий берег) — 097-050-05-85.
На виклик бригада невідкладної допомоги прибуває впродовж години при:
– раптових підвищеннях температури тіла з кащлем, нежиттю, болю у горлі; головному болю, запамороченні, слабкості; болях у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо); підвищенні артеріального тиску; больовому синдромі у онкологічних хворих; алкогольному, наркотичному, токсичному абстинентному синдромі;
– загостреннях хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунку та 12-палої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо.
Екстрена допомога — дзвонити тільки «103» — прибуває за 10 хвилин (у місті) чи за 20 хвилин (за межами міста) — з моменту виклику. Залежно від пори року, погоди, стану доріг і епідемій цей час може збільшитися ще на 10 хвилин. Виїжджає бригада (водій+2 фельдшери/лікар і фельдшер) на:
– знепритомнення, судоми; раптові розлади дихання; раптовий біль у ділянці серця; блювоту кров’ю; гострий біль у черевній порожнині; зовнішню кровотечу;
– ознаки гострих інфекційних захворювань; гострі психічні розлади, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб;
– усі види травм; ураження електричним струмом, блискавкою, теплові удари, переохолодження, асфіксію всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи);
– ушкодження різної етіології під час надзвичайних ситуацій;
– отруєння, укуси тварин, змій, павуків та комах тощо;
– порушення нормального перебігу вагітності.
Радимо також про всяк випадок мати при собі (зробити і для дітей та літніх родичів) запаяну у целофан картку з ПІБ, датою народження, контактним телефоном, групою крові та основними недугами, які можуть спровокувати напад, кольку, запалення, зазначенням схильності до алергії на певні подразники тощо.
Будьте здорові, багаті і щасливі!
