Степанія СІДЛЯР, координатор школи вихідного дня з поглибленим вивченням української мови та українознавства, голова ГО «Духовно-просвітницький центр «Спадщина»
ФОТО — архів Школи вихідного дня
Місто Коростень вже 10 років відоме, як столиця дерунів. Восьмого вересня цьогоріч тут знову відбулося свято.
Представники громади м. Вишгорода і депутати міської ради Інна Шубко й Валерій Виговський не зраджують щорічної традиції бути на святі Деруна, адже м. Коростень і м. Вишгород поєднує більш аніж тисячолітня історія. На десятому ювілейному фестивалі Деруна учасниками дійства були й слухачі Вишгородської школи вихідного дня з поглибленим вивченням української мови та українознавства.
Із привітанням і подарунками, які виготовили вишгородські народні умільці, до міського голови Коростеня Володимира Москаленка звернулася депутат Вишгородської міської ради, директор гімназії «Інтелект» Інна Шубко. Пані Інна в надзвичайно добрих словах побажала любові, здоров’я і миру на українській землі та зазначила: «Незважаючи на те, що на долю наших жителів випало багато негараздів у минулому, в даний час нашу дружбу підтримує велика взаємна повага, довіра і, звичайно, в останні десять років – деруни».
Валерій Виговський теж подякував міському голові за запрошення і сказав, що у важкий для країни час, час війни і неспокою, такі зустрічі дуже потрібні. «Ще тільки ранок, — продовжив пан Валерій, — а вже прибуло на свято стільки делегацій і з України, і з зарубіжжя. Це переконує кожного з нас у тому, що духовність, знання, інтелект, мистецтво перетворюють народ у націю, і від цього суспільство стає заможним.»
Міський голова як господар, як головний кухар свята запросив нас до гостинно накритого столу. У процесі трапези Володимир Васильович коротко розповів історію тепер уже міжнародного фестивалю Дерунів. Перший фестиваль відбувся 28 вересня 2008 р. – було спечено гігантський дерун на 118 кг, який увійшов до книги рекордів України. Під час другого фестивалю, 19.09 2009 р., відкрили перший в Україні пам’ятник Деруну. І так з кожним роком збільшувалася кількість учасників свята з України та іноземних держав.
Проводячи уже вдесяте свято Дерунів – свято вишивки, пісні, музики, художнього слова, творіння рук народних умільців, – міський голова переконаний, що порятунок наш, спасіння наше – у давній, як світ, істині: «В єдності – сила народу».
Після завершення урочистої частини ми організовано вирушили до міського парку, який більше нагадує музей під відкритим небом. Дивлячись на пам’ятники Володимиру Великому, княгині Ользі, княжні Малуші, Добрині Микитичу, князю Малу, неможливо не відтворити в пам’яті події, з яких розпочинається спільна історія або трагедія.
…Князь Ігор зі своїм військом виїхали збирати податки на древлянську землю. Але, враховуючи те, що перед цим воєвода Свенельд теж збирав, то народ уже був не лише бідний, але й дуже розлючений, бо збирати не було що. А тому громада Коростеня повстала; все військо і князя Ігоря було вбито. По смерті Ігоря князювати стала його дружина Ольга. 946 року вдова Ігоря жорстоко придушила повстання древлян і спалила їхнє головне місто Іскоротень (нинішній Коростень): голубам і горобцям, яких Ольга підступно зажадала як данину від кожного двору, причепили до лапок трут, підпалили — і птахи одночасно запалили місто з усіх боків, залітаючи під стріхи і у стодоли.
Княгиня Ольга врахувала помилку чоловіка Ігоря і встановила норми збору данини від кожного двору. Дві третини йшли на Київ і військо, а третина – на Вишгород, де Ольга заснувала свою резиденцію.
Все це відбулося 14 століть тому, а сьогодні – свято, і Коростенський парк перетворився на велике людське співоче поле. На центральній сцені парку – конкурс фольклорних колективів із усієї України. Від Вишгородщини виступив аматорський колектив «Любисток» із с. Демидів (художній керівник Ярослав Яремчук); його учасники виконали дві пісні «Ой дубе, ти дубе», «Умираю, моя мамо» та були нагороджені почесною грамотою учасника Х-го ювілейного міжнародного фестивалю Дерунів у м. Коростені.
Але, звичайно, головне заняття тих, хто приїхав на фестиваль дерунів, — їсти деруни… По обидві сторони алей парку — десятки яток: деруни із сиром, грибами, салом, шкварками, м’ясом, рибою, ікрою. Міський хлібокомбінат виготовив величезний дерун вагою 180 кг (розмір – 162х120 см).
Був і такий конкурс: «Кращий дерунярський ласун». Переможцем у ньому стане той, хто з’їсть найбільше дерунів. Перше місце посів киянин Іван Коляда (з’їв 5 кг дерунів), друге – місцевий житель Володимир Ходаківський (з’їв 4 кг), а третє місце – гість із Великої Британії (з’їв 3 кг).
Міський голова нарівні з іншими кухарями пече деруни, пригощає всіх охочих дерунами, добрим словом, своєю мудрістю. Спостерігаючи за тим велетенським, так правильно організованим заходом, відчуваєш, що його організатор і керівник — Коростенський міський голова Володимир Москаленко недарма заслужив право бути очільником міста вже двадцять років поспіль.
У нетривалих розмовах із ним упродовж усього свята кожен із нас зрозумів: християнська віра, українська мова, українські народні традиції у Володимира Васильовича – у душі і кожній клітині тіла. І тому, коли журналісти його запитали: «Як Ви вважаєте, фестиваль Дерунів можна назвати святом згуртування духу українського?» – міський голова відповів словами В’ячеслава Липинського: «…Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли самі нацією не схочемо бути».
З доброю заздрістю мушу сказати: «Коростенська громада, маючи настільки освіченого й мудрого керівника, вже стала нацією». До слова, учні школи вихідного дня з поглибленим вивченням української мови та українознавства таку добру і незабутню подорож отримали завдяки меценату, депутату Вишгородської міської ради Валерію Павловичу Виговському.
***
Деруни від міського голови Коростеня
Інгредієнти – картопля (5 шт.), ріпчаста цибуля (1-2 шт.), часник (2 зубки), яйце куряче (1 шт.), сметана (2 ст. ложки), борошно пшеничне (2 ст. ложки), олія – для смаження, сіль, перець — за смаком.
Приготування: картоплю промити, почистити і натерти на дрібній тертці, зайвий сік злити; цибулю і часник також натерти на дрібній тертці, з’єднати з картоплею. До картопляно-цибулевої суміші додати яйце, борошно і сметану. Все посолити, поперчити і ретельно перемішати. Столовою ложкою викладати картопляне тісто млинців на пательню з розігрітою олією. Смажити деруни треба до утворення рум’яної скоринки. Подавати гарячими зі сметаною. Смачного!
