Image00001

Володимир ТКАЧ
ФОТО — Андрій МАКСІМОВ, «Вишгород» 

Минулих вихідних було підбито підсумки першого етапу соціально­культурного проекту «Легенди Вишгородщини». Про це літературно­мистецьке дійство варто розповісти розлого, бо це була не лише непересічна подія, а більше — тріумф культури, вихованості та інтелекту творчих людей міста і району.

Проект «Легенди Вишгородщини» з’явився завдяки ініціативі та фінансовій підтримці Всеукраїнської громадської організації «Молода Країна». Її голова, депутат Київської обласної ради Андрій Пещерін попри зайнятість зумів організувати навколо цієї ідеї справжніх патріотів, цінувальників минувшини нашого краю. Він об’єднав професійних істориків і народних краєзнавців, шанувальників історії зі стажем і допитливу молодь. Андрій Пещерін запросив до участі у проекті Вишгородський історико­культурний заповідник, директор якого Влада Литовченко охоче підтримала цю літературно­історичну ініціативу. Співорганізатором проекту виступив «Благодійний фонд «Майбутнє Херсонщини» (співзасновник — Наталя Руденко, яка є членом ВГО «Молода Країна»). Ось що сказала пані Наталя:

— Що собою являє проект «Легенди Вишгородщини»? Це залучення широкого загалу вишгородців і жителів району до пізнання і вивчення нашої минувшини і сьогодення. Просто кажучи, пропонувалося усім небайдужим написати про свій рідний край: село, історичну місцевість, визначні пам’ятки.

За досить короткий час нам вдалося зібрати більше 50 робіт про наш рідний край. Кожна з них — вагомий внесок до культурної спадщини Вишгородщини. А сама ідея конкурсу з’явилася у моєї землячки — автора глобального проекту «Легенди рідного краю», переможниці конкурсу «Жінка 2017 року», голови Благодійного фонду «Майбутнє Херсонщини» Юлії Ситник.

Слід відзначити, що пані Наталя доклала найбільших зусиль для систематизації та поточної реалізації цього проекту.

Благо, технічне забезпечення надало можливість присутнім взяти участь у відеоконференції з пані Юлією і подякувати цій жінці за небайдужість до минувшини нашого краю.

Захід відбувався у прекрасному місці — храмі Вишгородської Богородиці на набережній. Настоятель храму отець Тарас люб’язно надав щойно облаштовану затишну залу у цокольному поверсі храму. Гостей зустрічали чаєм, кавою, солодощами, а ще — приємним музичним подарунком — духовий оркестр «Good times» потішив публіку невмирущими світовими хітами.

Церемонія нагородження розпочалася зі вшанування людей, без чиєї праці це свято не відбулося б. Слова вдячності були адресовані Вадиму Перегуді, історичні екскурси якого так до вподоби маленьким вишгородцям, Геннадію Миколаєнку — невтомному досліднику Межигір’я, Ірині Пилипенко — активному організатору дописувачів, Ользі Думанській — за чітку взаємодію з учнями міста, Вікторії Поплавській — за втілення ідеї проекту у вітрильному таборі «Salty Dog», походи на яхтах до історичних місцевостей, Ганні Кобзар — за залучення дітей із найвіддаленішого куточка району — села Жукина, Катерині Єгорушкіній — експерту та за активізацію творчого потенціалу школярів, Тетяні Волотовській — за широке залучення до проекту усієї школи «Сузір’я», Володимиру Литвиненку — за надання карт, фото та інших матеріалів.

Під звуки оркестру учасники конкурсу отримували грамоти та подарунки за свою творчу працю. Це учні Жукинської школи: Максим Голубков — за роботу «Чому Жукин так назвали», Вадим Купшуков — «Легенда про Воропаїв», Ярослав Кот — «Сувидський козак», Олена Михайленко — «Легенда про скарб хана Батия»; Анатолій Євменович Мисько — найактивніший учасник, надіслав найбільше робіт на конкурс; Наталія Іваниця — за роботу «Ой люди...», поезія; Катерина Оліфер — «Гора любові»; Вікторія Думанська — центр дитячої творчості «Дивосвіт» — за роботу «Легенда про партизанський хліб»; Олена Карлова — знана вишгородська майстриня, за роботу «Легенда про династію»; Валерія Ямкова — учениця школи «Сузір’я» — «Будинок всіх мрій»; Тетяна Мовчан — учениця школи «Сузір’я» — «Чому у наші дні немає драконів».

Спеціальні відзнаки від Всеукраїнської громадської організації «Молода Країна» її голова, депутат Київської обласної ради Андрій Пещерін нагородив учня школи «Сузір’я» Антона Цицанюка за роботу «Перші школи Вишгородщини».

Також окрему винагороду вручила директор Вишгородського історико­культурного заповідника Влада Литовченко юним краєзнавцям Сніжані Рудник (14 років, с. Нові Петрівці) — за легенду «Не кажи «Хтось», Юлії Сергієнко (14 років, с. Нові Петрівці) — за роботу «Межигір’я», Юрію Богдану (13 років, школа «Сузір’я») — за легенду «Мій прадід — герой».

А ось спеціальну відзнаку від Вишгородського міського голови Олексія Момота отримала студентка інституту журналістики Ірина Яковенко за роботи «Легенда про Айхенау» та «Іменами героїв».

Окремий приз від Громадської ради при Вишгородській РДА вручила її очільник Ірина Правдива учениці школи «Сузір’я» Марії Малоштан — за віршовану роботу «Різдвяна історія».

Свою нагороду вручила директор Вишгородської центральної бібліотечної системи Марина Березинець номінанту Анастасії Заболотній – за фантастичну легенду «Порятунок існування Вишгорода».

Журі не могло не відзначити особливою нагородою людину старшого покоління, жінку, яка своєю збіркою віршів продемонструвала молоді, як треба любити рідну землю, малу батьківщину. Це Наталя Григорівна Коваль з поетичним доробком «Моє життя — це рідний край». А допомагала народній поетесі Олена Коваль.

Втім, настав час назвати найкращих творців легенд. Журі одноголосно віддало перше місце інженеру Київської ГЕС, великому книголюбу, талановитому фотохудожнику Василю Карпенку – за роботу «Передтечія Майдану у Вишгороді».

Автор вдало поєднав події 60­х років XX століття — боротьбу будівельників Київської ГЕС за житло, а значить – і розвиток міста, із сьогоденням Вишгорода. Легенда створена на реальних фактах, розповідях очевидців і учасників руху. Особливо яскраво автор змалював трагічний образ лідера будівельників — легендарного Грищука Івана Олександровича (Чапаєва), заслуги якого несправедливо призабуті сьогодні. На відміну від інших конкурсантів, інформацію для своєї роботи автор збирав не з книг або інших друкованих засобів інформації, а із першоджерела — живих носіїв інформації, людей, які були свідками або безпосередніми учасниками події. Ця робота потребувала значно більших зусиль для творчої обробки та систематизації зібраної інформації. Саме за такий підхід, досягнення цілей проекту і було гідним чином вшановано автора.

Друге місце посів Артем Олійник за роботу «Не Нові та Старі, а Петрівці».

Особливо приємно оголошувати цього переможця, адже автором роботи є талановита дитина. Прекрасна робота про історію виникнення і розвитку рідного села, яка вчить нас об’єднанню зусиль, вчить тому, що незважаючи на всі негаразди, розбрат, штучні конфлікти, ми маємо шанувати один одного, любити і знати історію свого краю, роду. Робота надзвичайно на часі. Адже в умовах процесів децентралізації в країні ми маємо згадати своє історичне коріння, забути про все, що роз’єднує нас, сконцентрувати спільні зусилля на добрі, спільній злагоді і добробуті громади.

Третє місце впевнено посіла Любов Горбатенко, вчитель початкових класів Новосілківської ЗОШ, жителька с. Нижча Дубечня, за роботу «Легенда про млин». Це надзвичайно лірична замальовка, написана живою образною мовою, оздоблена мальовничими ілюстраціями тих місць, про які йдеться у легенді. Приємно, що автором роботи є вчитель. А це запорука того, що ці та інші краєзнавчі напрацювання пані Любов передаватиме своїм учням.

Андрій ПЕЩЕРІН, депутат Київської обласної ради, голова ВГО «Молода Країна», спонсор, меценат, благодійник проекту:

— Перший етап проекту «Легенди Вишгородщини» завершився вдало. Перший млинець не став гливким. Ми неодмінно продовжимо конкурс у 2018 році. Організатори докладуть усіх зусиль, щоб у другому етапі взяло участь якомога більше учасників. У нас на Вишгородщині — безліч народних талантів, творчих особистостей із чудовими ідеями і темами. Всіх їх ми маємо залучити до цього проекту. У нас є задум наприкінці року видати збірку легенди будуть нашого краю за результатами двох етапів. Фінал другого етапу відбудеться у вересні 2018 року. Легенди будуть супроводжуватись коментарями від фахівців історії. То ж від щирого серця запрошую всіх до участі у нашому конкурсі.

Наприкінець свята, враховуючи світлі дні Масниці, директор ВІКЗ Влада Литовченко запросила усіх присутніх до Музею гончарства — скуштувати неповторний куліш, квашенину та інші народні наїдки. І це був неповторний обід!

Image00002

Image00003

Image00004

Image00005

Image00006

Image00007

Image00008

Image00009

Image00010

Image00011

Image00012

Image00013

Image00014

Image00015

Image00016

Image00017

Image00018

Image00019

Image00020

Image00021

Image00022

Image00023

Image00024

Image00025

Image00026

Image00027

Image00028

Image00029

Image00030

Image00031

Image00032

Image00033

Image00034

Image00035

Image00036

Image00037

Image00038

Image00039

Image00040

Image00041

Image00042

Image00043

Image00044

Image00045

Image00046

Image00047

Image00048

Image00049

Image00050

Image00051

Image00052

Image00053

Image00054

Image00055

Image00056

Image00057

Image00058

Image00059

Image00060

Image00061

Image00062