Влас. інф.

У рамках співробітництва Української Пакувально-Екологічної Коаліції з міською владою Вишгорода щодо реалізації пілотного проекту з роздільного збирання побутових відходів, фахівці розповіли місцевим депутатам, посадовцям структурних управлінь мерії та комунальних підприємств про три основні складові відповідального поводження з побутовими відходами.

Пілотний проект із роздільного збирання побутових відходів, у тісній співпраці з мерією Вишгорода, УКРПЕК реалізує з початку грудня 2017 року. За цей час біля житлових будинків та громадських закладів встановлено 119 контейнерів для роздільного збирання відходів упаковки. Найближчим часом їх кількість збільшиться до 200.

Засновник та керівник екологічного проекту «Україна без сміття» Євгенія Аратовська розповіла депутатам, що слід зробити задля успішної реалізації проекту та яка допомога потрібна від органів місцевого самоврядування.

Вона нагадала, що в основу проекту закладено європейський досвід, який успішно працює в усіх країнах ЄС. За її словами, головною складовою цього успіху є просвітницько-виховна робота з дітьми.

«Якщо дітям не розповідати, як правильно сортувати сміття та для чого це потрібно, ніхто й ніколи не буде відповідально поводитися з відходами. Ми маємо успішний досвід реалізації освітніх проектів у шкільних закладах, які виховують у дітей екологічну культуру поводження з відходами. Приходимо до шкіл, розповідаємо, як правильно сортувати відходи вдома, до яких контейнерів що викидати, на що перетворюється колишнє сміття завдяки переробці. Діти слухають такі лекції із захопленням, і коли повертаються до родин, не дозволяють своїм батькам викинути просто так батарейку або папір у сміттєве відро. У Європі вже давно звикли до відповідальної культури поводження з відходам і вона починалася саме з виховання дітей», — наголосила Аратовська.

Окрім того, за її словами, є ще два важливих фактори, реалізація яких потребує допомоги міської влади.

«Для того, щоб система роздільного збору запрацювала, необхідно встановити біля кожного будинку спеціальні контейнери, забезпечити обслуговування цих контейнерів і безперебійне транспортування зібраної вторсировини до переробних підприємств. На жаль, все це – величезні витрати, які, за умов діючого законодавства, бізнес не в змозі взяти на себе самотужки», — наголосила Євгенія.

Нарешті, Аратовська повідомила, що третя складова успішного впровадження системи роздільного збирання відходів лежить у законодавчій площині. Україні потрібен закон про розширену відповідальність виробників за подальшу переробку та утилізацію упаковки від своїх товарів.

«Щоб у цій сфері з’явилися гроші і бізнес був заохочений ставити та обслуговувати контейнери для роздільного збору в розвинених країнах ввели поняття розширеної відповідальності виробника. Що це таке? Це коли компанії-виробники продукції в упаковці мають організувати процес збирання, сортування та транспортування відходів упаковки на переробку. Звідси виникає відповідне фінансування цього процесу. Я дуже сподіваюся, що приклад «Вишгородського проекту» прискорить прийняття відповідного закону і принцип розширеної відповідальності запрацює в Україні», — резюмувала Євгенія Аратовська.