Яку користь від сміття отримують провідні країни та чи має Україна шанс
приєднатися до передової світової практики поводження з побутовими відходами
Мало хто знає, що сьогодні не тільки Японія, а й крихітний Сингапур збільшує свою територію за рахунок будівництва нових островів із побутових відходів. Ця азіатська країна занурила на дно моря контейнери, які заповнює особливим будівельним матеріалом, — це пил з перероблених пластикових пляшок, коробок з-під побутової техніки та іншої упаковки. Перекрита металевими пластинами, ця суміш і становить «фундамент» нового острова Семакао, який буде повністю готовий до експлуатації вже у 2040 році.
Втім, решта цивілізованого світу, включаючи Європу, в питаннях ефективного поводження зі сміттям теж не пасе задніх. Островів тут не будують, але вельми розумно розпоряджаються переробленими побутовими відходами. Наприклад, велика частина скляних пляшок у країнах ЄС використовується по декілька разів, скорочуючи ресурсовикористання та витрати виробників напоїв і, відповідно, їхніх споживачів. Склобій іде на виготовлення нової склотари та інших виробів.
«Друге життя» мають і алюмінієві бляшанки, адже цей матеріал піддається практично повній переробці — зі старої банки роблять нові. Паперові відходи або, як нам звичніше їх називати, макулатуру перетворюють у газетний і туалетний папір, канцелярський і технічний картон, руберойд і деякі види тканини.
Найцікавіша доля у використаного пластика. Звичайна ПЕТ-пляшка може потрапити у навколишнє середовище (приміром, в океан) і поповнити своєрідну «колекцію» найнебезпечнішого забруднювача планети, адже період її розкладання перевищує 100 років. А може принести користь людству. Бо в розвинених економіках такий пластик перетворюють у гранули, а вже з них виготовляють корпуси побутової техніки, будівельні матеріали, труби, меблі, іграшки і навіть… одяг. У це важко повірити, але синтепон, поліестер і нейлон, які можна зустріти у виробах найвідоміших світових спортивних брендів, у «минулому житті» були звичайною пластиковою пляшкою з-під води або іншого напою.
Як нескладно здогадатися, передові країни не обтяжені проблемами високої вартості вивезення та утилізації сміття. Вони на побутових відходах ще й заробляють! Чи може Україна приєднатися до цієї прогресивної світової практики? Звісно так! Щоправда, починати нам необхідно із самих основ. Перш за все, перейти на роздільний збір сміття, без якого подальша успішна переробка і отримання вторинної сировини просто неможливі.
Нашим читачам зробити це простіше, ніж мешканцям інших регіонів. Адже Вишгород став першим населеним пунктом країни, де в масштабах усього міста реалізовано проект роздільного збирання побутових відходів. Це спільна ініціатива Вишгородського міського голови Олексія Момота та Української Пакувально-Екологічної Коаліції (УКРПЕК), що дає шанс кожному зробити власний внесок у розвиток нової філософії поводження з побутовими відходами.
Ймовірно, багато хто вже знає про цей проект. Мало не в кожному дворі встановлені кольорові баки, в які необхідно викидати відсортоване сміття. Розібратися в системі нескладно. Всі скляні відходи складаються в зелений бак. Це чисті пляшки, банки та інша скляна тара (за виключенням лампочок, кераміки, кришталю, жаростійкого скляного посуду, склопакетів та автоскла).
Для всіх інших відходів упаковки призначені жовті баки. У них треба викидати поліетиленові пакети, папір і картон, щільну упаковку з-під соків і молочних продуктів, алюмінієві банки від напоїв і жерстяні банки від консервів, пінопласт, а також так званий ПЕТ — пластикові пляшки, каністри й тару з-під миючих засобів (окрім тари з-під пестицидів).
Решту відходів, включно з харчовими та рослинними, як і раніше, потрібно викидати до звичних міських контейнерів.
Досить проста система домашнього сортування сміття забере у родини, максимум, кілька додаткових хвилин. Але ось користь від такого процесу, безсумнівно, порадує кожного. Адже так ми крок за кроком наблизимося до цивілізованого світу: до економії грошей і ресурсів, до процвітання нашого міста та чистого довкілля.
