29.03.2024

Вишгород Газета ONLINE

Вишгород – офіційний сайт газети, новини сьогодні, архів. ONLINE

Мала батьківщина — частина святої землі — України

 

Image00001

Image00002

Ольга ДЯЧЕНКО
ФОТО — архів 3-А класу ВЗОШ № 1

Цього дня учні 3-А класу Вишгородської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 додому не поспішали. Дитячі оченята випромінювали радість в очікуванні цікавого заходу, до якого старанно готувалися разом із своєю учителькою Олесею Дмитрівною Гачек.
Клас розцвітав вишитими рушниками, задумливо поглядав на веселих школяриків-горобчиків Тарас Шевченко, портрет якого в обрамленні українського візерунка додавав святковості й піднесеного настрою дітям і дорослим.
Колоритна атмосфера доповнювала основний зміст виховного заходу: «Мала батьківщина — частина святої землі — України».
Проникливі рядки про дорогі серцю місця, де народилися, написані на класній дошці красивим почерком, і дорослих повертали на перші стежки дитинства.
У вишиванці господиня свята — Олеся Дмитрівна — подбала й про гостинний стіл, адже в українських традиціях пригощати стравами національної кухні. Тож і борщ з пампушками, і апетитні вареники та духмяні пиріжки й узвар на білій скатертині та в гарному керамічному посуді очікували маленьких онучат із татами й мамами у люблячої бабусі.
Вона, до слова, звернула увагу, що такі гарні вироби колись виготовляли й у Вишгороді. Один із горнів відновлено у гончарному музеї історико-культурного заповідника.
Діти там побували на майстер-класі із виготовлення виробів з глини. Охоче разом із дорослими знову переглянули відеомандрівку у казковий світ минулого. Кожна стежечка у рідному місті — початок великих доріг із маленької батьківщини у широкі шляхи України-неньки.
Знати історію рідного Вишгорода, шанувати коріння свого роду і народу, любити і оберігати спадок минулих звитяжних і трагічних літ, дбати про майбутнє — основна мета цього виховного заходу.
Цікаво було стежити за дійством і батькам та колегам-учителям школи. За дорослими клопотами не всім була нагода перегорнути сторінки історії рідного міста. Олеся Дмитрівна нагадала, що перша згадка про Вишгород (946 р.) була у «Повісті временних літ» Нестора Літописця. Одною із давніх назв — Ольжин град — місто завдячує славетній княгині Ользі — мудрій і мужній жінці часів Київської Русі.
Розповідь учительки доповнювали учні, називали історичні постаті минулого, що залишили слід на вишгородських пагорбах. Це Ярослав Мудрий, князь Володимир, Володимир Мономах, невинно убієнні брати Борис і Гліб. За деякими історичними свідченнями, вони поховані саме у Вишгороді, на їхню честь був збудований величний храм, а нещодавно встановлено пам’ятник на центральній площі перед адмінбудинком.
Відвідував Вишгород і Межигір’я Великий Кобзар. Про це він відгукувався поетичним словом і багатьма малюнками.
Доречно доповнили історичний екскурс у минуле кадри фільму про Вишгород. Наше місто має свій герб, прапор, гімн. Школярі назвали атрибутику Вишгорода, значення кольорів на прапорі, дружно і натхненно виконали гімн. А скільки епітетів вони відшукали для свого квітучого древнього і молодого міста!
Не забули, що на цій благодатній землі героїчну сторінку вписали і козаки. Вони ревно боронили свій край від ворога. Маленькі козачата виконали символічні вправи для загартування духу, потанцювали, гарним українським одягом ніби підкреслювали причетність до славних сторінок історії предків.
Барвистості додали й гарно вбрані дівчатка — у них цвіла краса й неповторність української душі. І вишивані рушники, з якими майбутні берегині роду танцювали, вдало вписалися у веселкові кольори свята.
Так, це було свято — історичні сторінки і сьогодення об’єднали народні пісні, про Україну, мир, рядки віршів вишгородських поетів, з любов’ю скомпонований фільм про Вишгород, яскраві світлини вечірнього міста.
Погостювала у третьокласників Осінь — учениця 7 класу Ілона Юдіна. Вона звернула увагу на неповторні візерунки української вишивки на рушниках, сорочках, дитячому одязі, подарувала віночок із осінніх квітів та колосків. Нагадала, що саме цієї золотої пори наше місто святкує свій день народження.
А гостя заходу — автор цих рядків — прочитала вірш про рушник-оберіг і продемонструвала п’ятиметровий витвір спілки майстрів народної вишивки, для якого добирали улюблені візерунки 25 майстринь.
Згадали діти й про нинішніх творців історії міста — вони збудували Київську ГЕС, де й нині працює дідусь однієї з дівчаток, їхні рідні будували будинки, прокладали дороги, прикрашали Вишгород розмаїттям квітів і дерев. Тільки б був мир над нашим краєм, Україною, розцвітало рідне місто над Дніпром.
Саме цього бажали всім учасникам дійства шановані гості: директор школи Олег Тимченко, заступник директора з навчально-виховної роботи в початковій школі Олена Міщиненко, методист районного відділу освіти Тетяна Ткач, заступник директора з виховної роботи Галина Петрук та ін.
І всі, зокрема й батьки, дякували Олесі Дмитрівні, педагогу від Бога, за відданість нелегкій професії, за одухотворене свято єднання заради щасливого майбуття рідного міста, краю, України.
На згадку про захід діти отримали прапорці Вишгорода і посмакували стравами дбайливих матусь. Саме завдяки таким активним: Тамарі Плужник, Оксані Федоренко, Любові Бондар, Світлані Ощенко, які подбали про національний одяг школярів і квіти для гостей, допомогли оформити клас, виховний захід залишиться в пам’яті і дорослих, і дітей.