Алла ПЛОТНІКОВА, завідуюча відділом охорони пам’яток Вишгородського історико-культурного заповідника
Вишгород — одне з визначних міст Київської Русі — згадується в «Повісті временних літ» під 946 роком як «Ольжин град», у свідченнях і описах околиць Києва мандрівниками-іноземцями, описах Київського замку, ілюстраціях Київського воєводства ХVІ-ХVІІ ст., статистичних описах Київської округи ХVІІІ ст.
Перші спроби пошуків «старих міст, руїн або городищ» розпочались у кінці ХVІІІ століття. Тоді ж Вишгород опинився у колі наукових інтересів істориків і краєзнавців, серед яких одним із перших був М. Берлинський. Також були спроби археологічних досліджень Г. Турчаніновою, яка намагалась відкопати фундаменти стародавнього Борисоглібського храму та знайти якісь старожитності. Про її спроби археологічних розкопок не залишилось майже ніякої документації, а лише деякі повідомлення М. Берлинського. Також були спроби археологічних досліджень Г. Турчаніновою, яка намагалась відкопати фундаменти стародавнього Борисоглібського храму та знайти якісь старожитності. Про її спроби археологічних розкопок не залишилось майже ніякої документації, а лише деякі повідомлення П. Свін’їна та М. Закревського.
Досить точний опис старожитностей Вишгорода у двох нарисах П. Свін’їна. Праці М. Берлинського та П. Свін’їна на довгі роки визначили пріоритетні напрямки краєзнавчого вивчення Вишгорода і його околиць. Цікаві описи містяться у творах І. Фундуклея, М. Петрова, А. Муравйова, В. Зверинського, О. Андрієвського.
У 1845 р. професор Київського університету Я. Ставровський провів археологічні розкопки двох курганів біля Вишгорода — Хрещатого та Воронового. Можливо, в цій експедиції брав участь і Тарас Шевченко, про що свідчать його малюнки «Вишгородський краєвид» (1846) та «Межигірський монастир».
Зображення цих краєвидів аквареллю зробив і відомий художник, реставратор-археолог Ф. Солнцев.
Київський цивільний губернатор І. Фундуклей був прихильником старовини і в 1848 році видав книгу — «Обозрение могил, валов и городищ Киевской губернии», де значна увага приділена і пам’яткам Вишгорода.
Наприкінці 40-х — початку 50-х років доктор медицини Де ля Флиз створив альбоми з історико-етнографічними особливостями Київської губернії, де був вміщений і малюнок краєвиду Вишгорода. У 1858 та 1863 рр. видана книга священика М. Сікачинського «Сказание о Вышгороде и его древней святыне». Л. Похилевич у 1864 р. написав «Сказание о населенных местностях Киевской губернии», де вміщено велику розповідь про історію Вишгорода. Ф. Маніковський у 1890 р. продовжив ці «сказання», видавши книгу «Вышгород и его святыни».
Також до тематики дослідження Вишгорода звернулись В. Антонович, Е. Руліковський, М. Грушевський. Найбільші дослідження у Вишгороді були проведені під час роботи ІІІ-го Археологічного з’їзду у Києві в 1874 році, організованого професором Київського університету В. Антоновичем. До цієї події в урочищі «Костина нивка» розкопані два кургани, а в урочищі «Батишева могила» — один курган.
18-19 серпня 1874 р. відбулася екскурсія до Вишгорода учасників археологічного з’їзду, серед яких були видатні вчені — граф О. Уваров, професори В. Антонович, Ф. Терновський.
Особливо значні роботи у Вишгороді проведені експедицією 1934-1937 рр. У її складі працювали відомі вчені: Ф. Козубовський, Т. Мовчанівський, І. Підоплічко, Б. Рибаков, С. Тараканова, Л. Голубєва, архітектор І. Моргілевський та ін.
Роботи вишгородської експедиції були пов’язані з планами будівництва гідроелектростанції «Дніпрогес — ІІ». Під час розкопок на городищі було досліджено «квартал металургів», фундаменти церкви свв. Бориса і Гліба ХІ ст., могильники.
У 1947 р. експедиція В. Довженка продовжила дослідження городища. У її складі працювали Д. Березовець, С. Кузнєцова, А. Путь. Розвідки проводив А. Добровольський.
Дослідження фундаментів храму свв. Бориса і Гліба проводила експедиція Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР на чолі з М. Каргером. Розкопки оборонних споруд очолив П. Рапопорт.
У 1965-1972 рр. Д. Телегін, В. Круц, Є. Максимов, Р. Орлов вивчали поселення і могильники різних епох.
Розвідка 1980 р. (Д. Телегін, Р. Терпиловський та ін.) встановила, що більшість відомих раніше по берегах Київського водосховища пам’яток розмиті водою.
У 1972 р. відбулося відновлення археологічних досліджень на вишгородському городищі (В. Довженок, В. Чумаченко).
У 1978-1981рр. були проведені невеликі розкопки у північній частині міста (П. Толочко, В. Зоценко).
Останній етап вивчення Вишгорода розпочався з руйнації культурного шару при будівництві житлового будинку по вул. Шолуденка заводом «Карат» весною 1989 р. Розкопки ремісничого посаду проводив кооператив «Археолог» (В. Дорофеєв), церкви – О. Сиромятніков, залишки кургану поблизу цвинтаря – О. Сєров.
З 1990 року розкопки у Вишгороді очолив Інститут археології НАН України (експедиція під керівництвом Р. Орлова).
Сьогодні розкопки у Вишгороді проводяться експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом В. Івакіна.
Тел (04596)54-179
067 684 30 35
