Володимир ТКАЧ
Знаковою подією XXIV сесії міської ради стало рішення «Про створення регіонального ландшафтного парку «Пташиний рай» на острові Великому. Без сумніву, це екологічна перемога вишгородської громади. Нагадаю, що Київрада роками виношує намір анексії о. Великого. Мета ж очевидна — включити острів до плану розвитку ігорно-розважального бізнесу. Можливо, кияни вбачають тут створення вітчизняного Лас-Вегаса чи Монте-Карло, але те, що інвестиційна привабливість острова проглядається дуже прозоро, — це очевидний факт. Рішення про створення парку перекреслює ці задуми. Для Київради острів стає нецікавим.
Що сьогодні діється на о. Великому? Анархія і безлад. У вихідні тут висаджуються численні десанти київських відпочивальників. Територія все більше засмічується, на шашличок з коньячком вирубуються дерева, чагарники. Додають проблем і аборигени, які постійно мешкають у своїх будинках на півдні острова. Там свої неписані правила життя.
Декілька слів про історію острова. Вперше його зображення на карті з’явилося ще в першій половині ХІХ століття. Це був піщаний півострів вище гирла Десни. Дніпровські води, намагаючись скоротити собі шлях, пробили річища — «чорториї» до Десни. Одна з таких проток і відрізала півострів від лівого берега. У 1849 році протока вже мала назву Річище. У другій половині ХІХ століття сучасний острів Великий був фактично розділений озером Журавель на два острови, які пізніше знову об’єдналися.
Біля о. Великого на півночі знаходяться ще два невеликі острови: Вальковський і Пташиний.
Споконвіку на острові господарювали селяни з Осещини: ловили рибу, заготовляли сіно для худоби. Гармонія людини з природою проіснувала до 60-х років ХХ століття. Саме в цей час острів почали освоювати київські дачники. Для причалу пароплавів було навіть встановлено дебаркадер.
Цікавий факт: на початку 1980-х років через острів Великий було прокладено воєнну стратегічну дорогу на випадок налагодження понтонної переправи в разі руйнування Київських мостів. До речі, подібну стратегічну дорогу я бачив на Трухановому острові в Києві.
Найбільшої шкоди о. Великому заподіяло будівництво житлового масиву «Троєщина». На початку 1990-х років саме з внутрішньої затоки Журавель будівельники забирали пісок для намивання на Троєщині. Фактично острів перетворився у величезний піщаний кар’єр. Зникла чимала його територія, а глибина затоки Журавель сягнула від 10 до 15 метрів. І лише в часи незалежної України багатостраждальний острів новітні варвари залишили в спокої.
Природна цінність острова дуже велика. Він — один із найсухіших на Дніпрі. Саме на його піщаних грунтах росте пісколюбна рослинність: зарослі невисокого, але жорсткого, як щітка, злаку — булавоносця сіруватого. Варто сказати, що цей злак в Європі охороняється директивою Євросоюзу. Також на острові є занесені до європейского Червоного списку козельці українські. А ось на його південній частині можна зустріти куничник наземний, пижму звичайну, гвоздику Борбаша, заячу капусту, кострицю, клерію та інші пісколюбні рослини, без яких дніпровські краєвиди уявити не можна.
Окремо варто сказати про дерева острова. Більшість території о. Великого вкривають насаджені сосни. З часом хвойні розповсюдилися самосівом і тепер надають острову неповторної мальовничості, як і невеликі діброви інших порід дерев.
Хто відвідував затоку Журавель, напевне, звернув увагу на водно-болотяну рослинність. Там і лепеха, осока, м’ята польова, самосил часниковий та рідкісні півники болотяні.
Якщо вже говорити про фауну острова, то передусім варто згадати аборигенів — ящірок і вужів. А піщані його дюни виявилися ідеальними інкубаторами для болотяної черепахи.
Острів недарма називають пташиним раєм. Під час міграцій його використовують великі групи сірих куріпок, а на прибережних мілинах відпочивають качки, гуси, чаплі, баклани, крячки і навіть червонокнижні кулики-сороки.
Із звірів на острові мешкає кам’яна куниця — білодушка, а в затоці зустрічаються і бобри. Але найкращою домівкою для бобрів виявився острів Пташиний. Оточений з усіх боків очеретами і комишами, заростями верби, оповитими ліанами пасльону та дикого винограду, він здавна приваблює цих пухнастих гризунів.
Таким красенем є острів Великий із двома меншими братами-островами: Вальковським та Пташиним. І було б несправедливо, якби цей витвір природи віддали на поталу ділкам-пройдисвітам. Відрадно, що на захист острова разом із вишгородцями на чолі з Олексієм Момотом рішуче виступив голова Київської обласної державної адміністрації Олександр Горган, Департамент екології КОДА, Київський екологокультурний центр, науковці, екологи. Було зазначено, що створення природно-заповітного парку забезпечить збереження цього унікального для Київщини зеленого куточка. Враховуючи його значну наукову, екологічну та естетичну цінність, було рекомендовано оголосити регіональним ландшафтним парком «Пташиний рай» острів Великий із затокою Журавель, а також острови Пташиний та Вальковський загальною площею 466,8 га.
Отже, рішення прийнято. Тепер за міською радою – поетапна робота з його реалізації. Слушною стала пропозиція міського голови Олексія Момота – доручити цю роботу одному з комунальних підприємств міста. На острові конче необхідно навести порядок. Передусім, створити умови для організованого ефективного туризму та відпочинку з обов’язковим додержанням режиму охорони флори і фауни. Островом має займатися новостворена спеціальна адміністрація, яка зможе залучити як свою охорону, так і служби державної охорони. У них будуть усі важелі впливу на диких київських відпочивальників, аборигенів-дачників, зальотних браконьєрів. Чинне законодавство надає право складати протоколи про порушення, вилучати у цих порушників предмети та знаряддя незаконного використання, проводити особистий огляд осіб, речей, плавзасобів і багато інших вимог природно-заповідного законодавства.
Територіальна громада теж не повинна залишитися осторонь цього питання. Це громадський контроль за цільовим використанням природних ресурсів красеня – острова Великого. Лише за цих умов він залишиться перлиною Дніпра. Не страшним островом на кшталт Борнео, а, принаймні, як Балі.
