Володимир ТКАЧ
Станом на кінець травня ідея створення Вишгородської об’єднаної громади почала набирати реальних обрисів. За результатами громадських слухань мешканців лівобережних сіл Хотянівка, Сувид, Ровжі, Жукин, Лебедівка висловилися за об’єднання з містом Вишгородом. Відмовилися брати участь у цьому проекті жителі Нижчої Дубечні, Вищої Дубечні, Новосілок, Пірнового та Воропаєва. На думку місцевого адмінресурсу, ці села доцільно об’єднати навколо Пірнового.
На правобережжі склалася наступна картина: «за» — сказав Лютіж з Гутою-Межигірською. А ось Нові Петрівці і Старі Петрівці категорично виcловилися «проти». Головний аргумент — самодостатність цих територіальних громад.
31 травня громадські слухання відбулися і у Вишгороді. Міський голова Олексій Момот аргументовано, на цифрах і фактах, пояснив суть адміністративно-територіальної реформи, переваги об’єднаної громади, яка спроможна реалізувати стратегію розвитку цього інвестиційно привабливого регіону.
Запитань до міського голови було дуже багато як від вишгородців, так і представників сільських громад. Скажімо, наскільки поповниться бюджет у разі приєднання сіл, чи перейдуть об’єкти соцкультпобуту у власність новоствореної громади, наскільки пропорційно будуть розподілятися бюджетні кошти між містом і селами, якими будуть тарифи на тепло, якою буде молодіжна політика і багато інших.
Слід зазначити, що практично на всі питання Олексій Момот надав вичерпну відповідь:
— Ми маємо створити робочу групу, яка розроблятиме стратегію розвитку об’єднаної громади. На мою думку, пріоритетними напрямками має бути рекреація, розвиток туризму, в тому числі й зеленого. Наша громада розташована навколо Київського водосховища, і це — великий плюс. Побоювання, що в селах позачиняють школи і дитячі садки, — безпідставні. У нас досить коштів, щоб їх утримувати. Діяльність об’єднаної громади буде базуватися на принципах локальної демократії, відкритості і гласності.
Наприкінці зібрання відбулося голосування. 99 відсотків присутніх у залі сказали «так» створенню Вишгородської об’єднаної громади.
Хочеться щиро вірити, що нова адміністративно-територіальна одиниця стане локомотивом успіху. Радує і те, що об’єднання відбувається добровільно, ніхто силоміць не укатує громади. На запитання, чи не є це черговою мишоловкою для громад, чого чекати: занепаду чи процвітання і чи не доведеться потім кусати лікті, — є відповідь: заможна і сита Європа давно живе за цими принципами. І не шкодує.
