Валентина ЯКОВЕНКО
ФОТО – автор
У Благодійному фонді «Святої Ольги» традиційно писали писанку – символ Сонця, життя, безсмертя, любові, весняного відродження,щастя і добра. Третій рік поспіль такий майстер-клас проводить народна майстриня України з м. Василькова Олеся Турукіна. Цього року захід, що пройшов з ініціативи та за безпосередньої підтримки міського голови Олексія Момота, зібрав вихованців студії «Золоті ручки» (керівник Олена Кольвах) міського ЦТ «Джерело» (директор Наталя Кисіль) із багатодітних і неповних сімей, сімей-переселенців.
Про чудеса Господні та історію древньої традиції готувати пасхальні яйця нагадав настоятель храму св. Володимира о. Богдан, благословивши всіх на добру справу святою молитвою…
І це було не лише символічно, а й надзвичайно щиро. Та й взагалі, готуючись до заходу, радник міського голови, президент БФ Володимир Малишев зробив усе необхідне, аби гості почувалися затишно: запрошення найкращої майстрині, необхідні матеріали, смачне пригощання за солодким столом.
Сама Олеся пише писанки з 1992 року на курячих, гусячих, качиних та страусиних яйцях за стародруками 19-го – початку 20-го століття, створює авторські композиції (понад 10 тисяч робіт). У центрі дитячої та юнацької творчості м. Василькова є керівником зразкової школи писанкарства «Дивосвіт». Віддає перевагу геометричним і рослинним орнаментам.
А кожен учасник майстер-класу вибирав орнамент, який йому найбільше до душі. Як відомо, кожен символ і знак несе певну інформацію – про любов, добро, злагоду, надію на щедрий урожай. Ці символи передавались від покоління до покоління. І, якщо заглибитися у далекі часи, то бажання людей, відображені на писанках, є незмінними й нині – кожен прагне здоров’я, благополуччя і миру своїй родині.
… Писали писанку на видутому курячому яйці за допомогою фарб і воску, використовуючи вогонь свічки. Такі дівчатка, як Полінка Панасенко (їй 11 років і в «Золотих ручках» вона, вважай, – профі), з роботою справлялися самі. А маленьким – Семену Шавші (шість із половиною років), Карінці Момот (п’ять рочків) допомагали мами, Тетянці Желтяковій (шість років) – бабуся Людмила Василівна. Желтякови – переселенці з Криму. На новому місці знайшли хороших друзів, зокрема у «Джерелі»: Тетянка – в «Золотих ручках», а бабуся – у Спілці майстрів, яку очолює Олена Кольвах.
Маринка … (дівчинка навчається в інклюзивному класі однієї з київських шкіл) із мамою Світланою прийшли на майстер-клас Турукіної вдруге. «Для нас сьогодні – свято, – каже Світлана. – Адже власноруч створювати писанку – справжнє задоволення, щось дуже особисте і сакральне. Хочу, аби моя донька також це відчула».
Світлані, яка залишилася з трьома дітьми без чоловіка, Володимир Малишев за дорученням міського голови передав продуктовий набір, що дуже доречно напередодні Великодніх свят.
Майстриня Олеся Турукіна передала раднику міського голови свою авторську писанку – подарунок для мера міста Олексія Момота – з побажаннями злагоди, миру, любові і благополуччя його родині й усій Вишгородській громаді.
А кожен, хто прийшов на майстер-клас, поніс додому власноруч писаний символ Великодня, щоінформує нас про минуле, живе у сьогоденні й дає сподівання на майбутнє.
****
Кожен символ на писанці має своє тлумачення. Малюнок може бути геометричний чи рослинний.
Сонце. Нашим пращурам доводилося виживати в складних умовах: важко було пережити холодну зиму, дочекатися нового врожаю. Настання довгоочікуваної весни сприймалося як народження нового сонця, торжество життя, тепла, світла над темрявою. Тому серед язичницьких богів Дажбог — сонячний бог — був одним із головних. У християнстві сонце також стало символом Бога, оскільки Бог — це світло.
Хрест. Один із сонячних знаків, символ Всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха, адже за прадавніх часів сонце уявлялося птахом, який летить у небі.
У християнстві хрест — символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє та освячує.
Спіраль — символ плодючості, знак володаря, плину часу.
Триріг. Один із найдавніших символів сонця, а також знак священного числа «три». Знак святого вогню і Святої Трійці.
Зірка. Символізує сонце і вранішню зорю. Містить у собі косий хрест, прямий хрест, а також лівобічну та правобічну свастики (сварги). У народній символіці вона є незмінним символом кохання.
Птах. Символ зародження життя, родючості, достатку. Це — напівземна, напівнебесна істота, що вважалася провідником Божого сонця й охоронцем проти зла, символом любові, вірності та злагоди. У християнстві птах — символ вознесіння до Бога.
Гілка — символ родючості, щорічного весняного відродження пагонів; символ бескінечного життя.
Дубовий листок — символізує чоловічу силу, це знак стародавнього бога Перуна; у Святому Письмі дуб є сакральним знаком повноти життя Божого люду й символом Божої справедливості.
Півень — провісник дня, сторож добра проти зла — є символом світла, яке побороло темряву, — Христа.
Кінь — символ невтомного руху сонця; образ безстрашного вісника віри, який летитьу світ, готовий на смерть.
Риба — символізує воду, отже, як і вода, є символом життя і здоров’я; це також символ новохрещення.
Олень — пов’язаний зі світлом, він є рятівником-переможцем, охоронцем істини, провідником; це образ шукання Бога і взаємної допомоги.
Виноград — символ роду; виноградна лоза — символ Христа.
Безконечник — символ води, невмирущої природи, вічного життя.
Сорок клинців символізують успіх у господарстві, добробут і чесноти людини.
Квіти — означають радість, красу, дітей.
Деякі писанки втілюють світоглядову модель наших предків-язичників — «Яв–Прав–Нав».
