Галина МОРОЗ
Один лиш раз ти не дотримав обіцянки.
Тридцятий рік я вже одна на ганку.
Пішли у вічність з миром батько твій і мати,
І я стомилася тебе чекати…
Боліти стали ноги, зір також непильний,
Був ти такий красивий і хоробрий, сильний.
В борні спалив тебе змій, вирвавшись на волю.
Скалічив він людей, зламав не одну долю,
Але життя триває, знай про це, коханий.
Серце моє любить, чекать не перестане,
У снах тебе завжди жадано зустрічаю,
Молюся до Небес і святості благаю.
