21.09.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

Амнезія чи операція «Шатун»?

Володимир ТКАЧ

Я зажди радів успіхам колег по журналістському цеху: за влучне образне слово, неупередженість і достовірність, а особливо за повагу до істини та правди. Власне, на цьому і тримається журналістика.
Саме в силу цих істин і виникає подив від красномовства окремих засновників і видавців місцевих ЗМІ. Скажімо, у приватній всенародній газеті «Вишгородське дзеркало» засновник Олексій Данчин розмістив листа дописувача Івана Ткаченка (сподіваємось, що це не робот), у якому йдеться про необхідність побудови «хорошого, щоденного ринку зі всіма зручностями».

Хто ж буде проти цієї пропозиції? У Вишгороді вже був ринок. Можливо, не такий гламурний, як цього хотілося, але він був.
Був та загув. І сумно, що в його ліквідації активну участь узяв саме Олексій Данчин — нинішній хазяїн газети «Вишгородське дзеркало». Перебуваючи на посаді заступника міського голови, саме Олексій Олександрович ще в грудні 2012 року підготував проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, на якій був розташований ринок.
Ось таким чином, там, де вирувала організована торгівля сільгосппродукцією, міський ринок, з’явився житловий комплекс «Квітковий». Рештки колишнього ринку в цьому році було збережено шляхом укладання договору оренди землі із ТОВ «Вандою» строком на два роки з правом його пролонгації. Отож, куди звітрився наш ринок — запитайте, шановний дописувачу Ткаченко, особисто Олексія Данчина.
Альтернативні точки зору, на відміну від офіційної, мають право на існування. Але це не означає, що на біле можна говорити чорне. Очевидно, видавцю Данчину перш, ніж верстати номер, варто згадати все: чим жив і що робив принаймні останні п’ять років у Вишгороді.
Я далекий від думки, що по ринку у шановного колеги проявилася амнезія, боронь Боже, — многія літа і здравія йому. Я також не схильний розцінювати «викривальні» статті Олексія Олександровича як елементи місцевої операції «Шатун». Хоча, як сказати… Надто вже багато фактів є свідченням розкачування суспільно-політичної ситуації у місті. Зовсім, як у Л. Троцького — революція має початок, та не має кінця. А це — найстрашніше.

am1

am2