06.03.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Убережімося від грипу!

Леонід КОНОНЕНКО, завідувач відділенням дезінфектології Вишгородського районного відділу лабораторних досліджень ДУ «Київський ОЛЦ МОЗ України»

Грип — гостре інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом і уражує верхні дихальні шляхи. Серед усіх захворювань людського організму грип посідає перше місце. А в поєднанні з гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ) перевищує загальну захворюваність на всі інші інфекції.

Він небезпечний тим, що спричинює масову захворюваність та значне зростання смертності серед груп ризику. До того ж, перехворівши на грип, спричинений одним штамом вірусу, можна захворіти повторно, якщо інфікуватися іншим штамом.

Інкубаційний період триває лише кілька днів. Захворювання має гострий перебіг із високою температурою тіла, пітливістю, головним болем, болем у суглобах та мязах, значним ослабленням організму. Найважче хвороба перебігає у дітей до 5 років та в осіб похилого віку, що зумовлене віковими змінами в імунній системі.

Грип призводить до тяжких ускладнень з боку легеневої системи, може зумовити пневмонію, загострення хронічних захворювань легень, особливо бронхіальної астми та муковісцидозу. Він дає ускладнення і на серцево-судинну, нервову, ендокринну системи. Ускладнення після грипу серед дітей найбільш вразливого контингенту становить 10 %.

Загрозливим для життя людини, передусім дітей, є синдром токсичного шоку. У деяких випадках, особливо тоді, коли температуру знижують за допомогою ацетилсаліцилової кислоти (аспірину), у хворого на грип може розвинутися синдром Рея: жирова дистрофія печінки, яка поєднується з токсичною енцефалопатією — тяжким ушкодженням нервової системи. Цей синдром має високу смертність — іноді до 40 відсотків.

Штам вірусу грипу А, якого чекають у цьому сезоні, спричиняє тяжкі ускладнення — пневмонію та загострення хронічних недуг.

Для зміцнення захисних сил організму рекомендується застосовувати імуномодулятори, серед них — настоянки ехінацеї, елеутерококу, китайського лимонника, родіоли рожевої. Зміцнять імунітет і бабусині засоби — часник, хрін, цибуля, ягоди калини, малини, лимон, мед. Однак, якщо штам вірусу досить агресивний, як у цьому році, ці заходи можуть не захистити організм від захворювання. Тому ВООЗ настійливо рекомендує робити вакцинацію, яка є найефективнішим заходом профілактики грипу (тільки зареєстрованими в Україні препаратами останнього покоління). Найперше — особам груп ризику.

Що треба знати про щеплення від грипу

Для того, щоб організм підготувався дати відсіч вірусу, потрібно, щоб після моменту вакцинації минуло не менше 2-3 тижнів у дорослого та 4 тижнів у дитини.

Вакцина проти грипу придатна лише один рік, у жодному разі не можна робити щеплення препаратом із сезону минулого, з огляду на те, що вакцина створюється до того штаму вірусу, який переважатиме в даному сезоні. (Після вакцинації імунітет до грипу утримується протягом 6-12 місяців. Тому минулорічна – не захистить.)

Проводити вакцинацію потрібно лише в маніпуляційних кабінетах під контролем лікаря.

Протипоказання: надмірна чутливість до курячого білка та препарату гентаміцин. Зі щепленням проти грипу слід зачекати хворим на гостре інфекційне захворювання, а також особам, які мають субфебрильну температуру (37,0-37,5°С).

Після вакцинації від грипу значно зменшується ймовірність захворювання й на інші респіраторні вірусні інфекції.

Групи ризику

Діти — найбільш чутливі до вірусу грипу. До того ж, вони — основне джерело та основні носії вірусу. Найбільший ризик захворіти мають недоношені немовлята та діти з малою масою тіла. Діти у віці до 6 місяців мають імунітет до грипу від щепленої під час вагітності або ще до їхнього зачаття матері.

У групі ризику — люди після 60 років; вагітні; дорослі, у сім’ях яких є діти до 5 років чи діти з хронічними захворюваннями; особи, які наглядають за хворими на грип; діти та підлітки, які протягом довгого часу лікувалися ацетилсаліциловою кислотою, аспірином; пацієнти з хронічними захворюваннями легенів, серцево-судинної системи та нирок; особи з порушеним обміном речовин (особливо з цукровим діабетом); хворі з порушеннями системи крові; пацієнти зі стафілококовою інфекцією; хворі з імунною недостатністю, в тому числі ВІЛ-інфіковані; особи, які відвідували Південну півкулю (у квітні-вересні) або тропіки (будь-якої пори року).

Групи професійного ризику: медичні працівники, журналісти, персонал закладів освіти, торгівлі, транспорту, сфери обслуговування, військовослужбовці.