29.03.2024

Вишгород Газета ONLINE

Вишгород – офіційний сайт газети, новини сьогодні, архів. ONLINE

Соколині хутори України

14643049 347713405578495 437959440 n

DSC00438

DSC00444

DSC00453

DSC00461

Анатолій МИСЬКО

Відповідно до плану діяльності ансамблю «Вівтар Вітчизни» («Гайдамаки») та для постійного підвищення рівня освіченості членів гурту, духовного збагачення, глибшого пізнання історії України та вивчення досягнень і культурного розвитку українського народу та його видатних особистостей в минулих століттях і «розкупорення» в діючих особах державницького патріотизму, ми здійснили свій черговий вояж до славетних маєтностей по Чернігівській землі.

Вирушивши з Вишгорода на автомобілі, яким керував інженер-механік Микола Савочка, через 2,5 години їзди ми дісталися  села Сокиринці  Срібнянського району. Це колишні володіння Гната Галагана, козацького полковника, який одержав наділ від москалів за зруйнування Запорозької Січі після поразки І. Мазепи під Полтавою в 1709 році. Палац вишуканої архітектури зберігся дотепер, і там знаходиться місцевий сільськогосподарський коледж (технікум).

За зраду козаки прокляли Гната Галагана і його нащадків до дев’ятого коліна. Нащадки намагались відмитися від цього ганебного прокляття зусиллями в допомозі українській справі.

 Садиба являє собою величезний парк з дещо уцілілими парковими архітектурними формами після взяття влади селянами в 1917 р. Чудове і затишне творіння майстрів 19 ст. У приміщеннях палацу знаходиться місцевий музей і музей видатного українського бандуриста Остапа Вересая (1813-90 рр.), який родом з сусіднього села Верескуни. Парк після революційних баталій тепер відновлений у межах можливого.

… Їдемо далі. Село Тростянець. На краю села – помістя Івана Скоропадського, нащадка гетьмана Івана Ілліча Скоропадського який верховодив Військом Запорізьким півтора десятка років (1708-1722 рр.), онук Івана Скоропадського, засновника парку і палацу, Павло Петрович Скоропадський (1873-1945), головний отаман Вільного Козацтва, потім гетьман України в 1918 році з великим успіхом для блага України верхо­водив 2-им Гетьманатом (розвиток науки, української культури, освіти). Зміцнив державний апарат. Зміщений Директорією. Емігрував до Берліну, де загинув при авіаційному бомбуванні в 1945 році. Тепер Гузій і його козаки працюють над 3-ім Гетьманатом.

Парк і палац у Тростянці заснований І. М. Скоропадським в 1830 р.Площа садиби – 204 га. Чудовий величезний палацовий комплекс з вичурною архітектурою, де була лише одна кімната (як спальня засновника), знищений революційними селянами в 1918 році. Тепер де-не-де в парку стирчить із землі поодиноке каміння від казкового палацу!

Унікальний парк з лебединими ставками. Пересічена місцевість з перепадами висот  у 15,5 м. Парк реставрований і відновлений після наслідків вікового запустіння.

Ніби присадибний сад у безлісому степу, він наочно демонструє можливості рослин у поєднанні з працею і талантом людини. Фантастика! Побачте! Засновник парку велів викарбувати свій заповіт на надмогильному мармуровому камені:

Любезный прохожій!

Если ты заметишь безпорядокъ,

Садъ, въ которомъ ты гуляешь,

Ведуцій къ уничтожемю его,

Насадженъ мною.

То скажи объ этом о хозяину саде

Он служил мне утешеніемь

Ты сделаешь доброе дело.

Бъ.моей жизни;

В підсумку парковий заповіт виконується!

І тільки тепер ми дісталися до Соколиного хутора, що поряд із Качанівкою. Творець хутора, як козацького табору зразка 16-18 століть, Микола Череп – спадковий козак.

Велике подвір’я, обнесене парканом. Кінний театр, діючі козацькі гармати, різні раритети козацького побуту попередніх віків, зразки козацького озброєння, козацька їдальня під наметом, річка, човни, риболовля, купальня, солярій для «чайників», хати для ночівлі, козацька кухня, звабливі куховарки, спортивний комплекс, натуральний нужник (люфт-клозет), лазня -парилка, ліс…

Тут постійно відбуваються козацькі зборища. Отут приймають клятву козаки-«неофіти» з усього регіону та приїжджають складати таку клятву козаки навіть із Києва. Козак Микола Череп, господар хутора, тримає тематичні та організаційні зв’язки з козацькими осередками усієї країни через Інтернет.

Намагаючись підтримувати економічний стан свого дітища, Микола Череп зареєстрував свій об’єкт як осередок зеленого туризму Тож ті, хто шукає козацьких раритетів, — задоволені тим, що знаходять і бачать на хуторі, А ті, хто тут шукає п’ятизіркових зручностей у козацькому побуті ХVI століття — плюються і клянуть себе за вдіяний необачний крок при виборі місця чергового літнього відпочинку.

А ансамбль «Гайдамаки» тим часом організував у цьому таборі свій походовий обід. Цікаво! Емоційно! Змістовно! Натуральне козацьке дійство!

Як каже Микола Череп: «Історія — це вічність нашого народу, яку потрібно прославлять».

… Заповідник Качанівка — переможець Всеукраїнського конкурсу «Сім чудес України». Качанівка — це унікальний історико-архітектурний комплекс на Чернігівщині, родовий маєток Тарновських і Харитоненків, який у XIX на початку XX століть був одним із найбільших осередків української культури . Нині це повсюдно відомий Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» (з 1981 року).

Це невеличке поселення у південно-східній Чернігівщині, що тоне у вибалках пра­давньої річки Смож і відгороджується від нинішнього метушливого світу розкішними лісами та мрійливими озерними плесами, лишило незгладимий слід у нашій історії. Тут бували люди, на плечах яких трималися та і тримаються дотепер мистецькі вершини України, — Шевченко і Гоголь, Максимович і Яворницький, Рєпін і Глінка, Костомаров і Куліш… Славетні особистості — тут вони черпали натхнення до творчості і духовності.

Качанівська садиба Тарновських і Харитоненків — це не лише історія. Це також самобутній музей просто неба, де увагу гостей приковують архітектурні пам’ятки й витвори паркового мистецтва, де є захоплючі краєвиди, вікопомна минувшина, мистецькі звершення й одвічна краса природи.

Незавидна доля Качанівській садибі випадала за часів Радянської України: розграбування і руйнація місцевими жителями культурних і художніх цінностей, хижацьке вирубування дерев (1918 р.) Дитяче містечко з Ніжина ім. Воровського — дикунське знищення художніх раритетів, знечищений парк людськими випорожненнями, плюндрування паркових скульптур, військова частина, неврологічний курорт, туберкульозний санаторій, швацька, столярна, шевська, ковальсько-слюсарна майстерні, згорів пташник-будівля відомого архітектора А. Білогруда. Діти розграбували й зруйнували поховання колишніх власників Качанівки, тут сплюндрована вся паркова інфраструктура. Відновили шедевр лише після 1981 р.,коли цей об’єкт став заповідником.