05.03.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Ваш Подвиг — безсмертний, наша пам’ять — довічна!

4

Тамара СОКОЛ,
донька ветерана Другої світової війни, заступник директора Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році»
ФОТО – архів музею, спеціально для «Вишгорода»

Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» в Україні встановлено День пам’яті та примирення 8 травня. Продовженням та утвердженням цієї традиції стануть меморіальні урочистості, які мають відбутися 8-9 травня цього року відповідно до Указу Президента від 8 квітня 2016 року «Про відзначення у 2016 році Дня пам’яті та примирення і 71-ої річниці над нацизмом у Другій світовій війні».
Все менше залишається серед живих людей, які пам’ятають події Другої світової та можуть про них розповісти. Поки залишився час — потрібно записати ці свідчення та спогади учасників бойових дій і цивільних, які потерпали не менше, а іноді й більше, ніж на фронті. Літні люди — вразливі, вони хочуть, аби їх вислухали, хочуть передати свій досвід, поділитися тим, що пережили.
Мимоволі спадає на думку: «А чи змогли би ми перенести те, що дісталося на їхню долю?» Життя склалося так, що онуки-правнуки солдатів Перемоги теж воюють — на Сході України захищають цілісність і незалежність держави.
28 жовтня 2014 р., до 70-ої річниці звільнення України від фашистських загарбників, на території Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» було урочисто відкрито пам’ятник Невідомому солдату — на братській могилі 26 невідомих солдатів, перепоховання останків яких відбулося 21 червня 2013 року. Останки було знайдено на Київщині, на місцях боїв 1941 та 1943 рр., пошуковими загонами: археологічним патріотично-пошуковим об’єднанням «Дніпро –Україна» (Київ) та Пошуковою групою ім. генерала Ватутіна (пошуковий фонд «Пам’ять»). Встановлено особу 19-річного лейтенанта Миколи Нікульшина, який загинув у серпні 1941 року в боях біля с. Гатне. На пам’ятнику Невідомому солдату викарбувано:
«Невідомий солдате! Ти загинув за визволення нашої рідної землі в далекі 1941-1944 роки.
З новою величчю постає Твій Безсмертний Подвиг в той час, коли Україна виборює свою незалежність та цілісність.
Слава Україні! Героям Слава!»
Я вдячна долі, яка подарувала мені можливість зустрічатися з учасниками Другої світової. Неможливо перерахувати усіх, хто побував у нашому музеї. Але частіше всього до нас приходять члени первинної організації ветеранів Великої Вітчизняної війни села Нові Петрівці, яка створена у 1987 році. У різні часи очолювали місцеву ветеранську організацію Олекса Максимович Литовченко, Володимир Левкович Зайченко, Макар Анатолійович Дячук. Починаючи з 1976 року – Григорій Іванович Ткаченко. У цьому році ветерана не стало. Складна доля була у цієї людини: трудову діяльність він починав слюсарем на заводі «Ленінська кузня», де працював 45 років. Нагороджений медаллю «За доблестный труд», має звання «Заслужений ветеран праці». Григорій Іванович пережив голод, у 1938 році був репресований його батько — і 11-літній Григорій став сином «ворога народу». Після повернення з Німеччини, куди був примусово відправлений у травні 1942 року, служив у військовій частині № 74363…
Сьогодні на обліку у первинній організації ветеранів Нових Петрівців — 14 учасників бойових дій, 66 учасників війни. Ветерани села завжди відгукуються на прохання нашого директора, заслуженого працівника культури України Івана Петровича Вікована та працівників музею — взяти участь у масових заходах на території заповідника. Музей став їхнім осередком, бо тут ветерани збираються і для планування своєї роботи.
Коли зустрічаюся з ними, то згадую свого батька-офіцера, ветерана Другої світової війни. Його вже давно немає серед живих, а зі мною назавжди — біль від того, що я не дослухала його, коли він розповідав про ті буремні роки…
Для збереження Подвигу та Пам’яті дирекція Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» ініціює створення на базі музею Київського обласного центру національно-патріотичного виховання дітей і молоді.
Ще 2 лютого 2011 року на засіданні колегії Київської обласної державної адміністрації було розглянуто питання «Про створення Центру громадянського і патріотичного виховання молоді Київського регіону» і рекомендовано підготувати інформаційно-аналітичну довідку про діяльність музею та доцільність створення Центру.
За час свого існування музей став справжнім осередком виховання молодих патріотів. Заповідник пропонує відвідувачам оглядові й тематичні екскурсії по експозиціях і тимчасових виставках, уроки мужності, зустрічі з ветеранами Другої світової війни. На території музею щороку відбувається низка акцій із вшанування пам’яті героїв битви за Дніпро, мітинги, музейні свята із залученням громадськості. У нас — напрацьовані роками зв’язки з ветеранськими, громадськими організаціями, пошуковими групами і загонами.
Роки йдуть у вічність, та пам’ять людська береже у своїх глибинах чиєсь обірване життя чи раннє сирітство, біль пекучих ран і щемливе співчуття до тих, хто втратив рідних. Тож ми, працівники Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році», звертаємось до ветеранів Другої світової війни, їхніх рідних і близьких із проханням: надсилайте нам листи, фотографії, спогади про Велику Вітчизняну, про бойове минуле, про життя після війни — за адресою: 07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. М. Ватутіна, 67, Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» або телефонуйте: (+38-04596) 45-123, 32-672.
У ці травневі дні зичимо ветеранам міцного здоров’я та довгих років життя на радість дітям, онукам і правнукам. Низький вам уклін!