25.02.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік

Рішення від 17 лютого 2016 року № 6/1

Керуючись ст. 143 Конституції України, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 24.12.2015 р. № 909-VIII, з метою приведення у відповідність до чинного законодавства місцевих податків та зборів, керуючись пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада В И Р І Ш И Л А:

1. Встановити на території м. Вишгорода податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
1.1. Визначити об’єкт оподаткування, платників податку, податковий період та інші обов’язкові елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно зі ст. 266 Податкового кодексу України. 
1.2. Пільги із сплати податку.
1.2.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
1.2.2. Звільняються від оподаткування:
а) об’єкти нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Вишгорода та закріплені за комунальними підприємствами, створеними Вишгородською міською радою на праві господарського відання або на праві оперативного управління; 
в) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність.
г) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
ґ) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
д) гуртожитки;
е) житлова нерухомість, непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням міської ради;
є) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать:
– дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
– учасникам бойових дій та членам їх сімей, учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей, членам сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій, учасників АТО, не більше одного такого об’єкта на учасника (сім’ю);
ж) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у малих архітектурних формах та на ринках;
з) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
и) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.
1.3. Ставка податку.
1.3.1. Ставки податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року) за 1 кв. метр бази оподаткування.
1.3.2. Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
1.3.3. Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості – для господарських (присадибних) будівель, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюються у розмірі 0,01 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума розрахованого податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
1.3.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
1.3.4. Обчислення суми податку здійснюється відповідно до Порядку, визначеного п. 266.7. та п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України.
1.3.5. Податок сплачується в Порядку та в строки, визначені п. 266.9. та п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.
1.3.6. Подання звітності відбувається відповідно до норм Податкового кодексу України.
2. Встановити на території м. Вишгорода транспортний податок.
2.1. Визначити, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. 267.2. ст. 267 Податкового кодексу України є об’єктом оподаткування.
2.2. Визначити, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та з урахуванням особливостей, визначених п. 267.2. ст. 267 Податкового кодексу України.
2.3. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п. 267.2. ст. 267 Податкового кодексу України.
2.4. Ставки податку встановлюються з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п. 267.2. ст. 267 Податкового кодексу України.
2.5. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
2.6. Обчислення суми податку здійснюється відповідно до Порядку, визначеного п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України.
3. Встановити на території м. Вишгорода податок на землю.
3.1. Визначити, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі з урахуванням особливостей, визначених п. 269.1. ст. 269 Податкового кодексу України.
3.2. Визначити, що об’єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності, з урахуванням особливостей, визначених п. 270.1. ст. 270 Податкового кодексу України.
3.3. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих на території м. Вишгорода, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України.
3.4. База оподаткування розраховується з урахуванням пільг, передбачених ст. 281, ст. 282 Податкового кодексу України та встановлених окремими рішеннями міської ради відповідно до ст. 284 Податкового кодексу України.
3.5. Визначити земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню, з урахуванням особливостей, визначених ст. 283 Податкового кодексу України, та особливості застосування пільгового оподаткування відповідно до ст. 284 Податкового кодексу України.
3.6. Ставка податку на земельні ділянки встановлюється у розмірі 2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
3.7. Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, справляється у розмірі 3 відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до п. 3.6. цього Положення.
3.8. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель промисловості, які надані для виробництва алкогольних, слабоалкогольних та прохолоджувальних напоїв, справляється у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
3.9. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель транспорту, які надані для автотехобслуговування та ремонту автомобілів, справляється у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
3.10. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, справляється у розмірі 2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
3.11. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів харчування, справляється у розмірі 2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
3.12. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, справляється у розмірі 2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
3.13. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування закладів охорони здоров’я, справляється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
3.14. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови або земель транспорту, які надані для торгівлі нафтопродуктами, скрапленим та стислим газом для автотранспорту, справляється у розмірі 3 відсотків.
3.15. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ, справляється у розмірі 3 відсотків.
3.16. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель зв’язку, які надані для будівництва та обслуговування об’єктів мобільного, супутникового зв’язку та кабельного телебачення, справляється у розмірі 3 відсотків.
3.17. Податок за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні підприємств, установ та організацій недержавної та некомунальної власності, справляється у розмірі 6 відсотків.
3.18. Податок за земельні ділянки, що відносяться до сільськогосподарських угідь, справляється у розмірі 1 відсотка.
3.19. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
3.20. Обчислення суми податку здійснюється відповідно до Порядку, визначеного ст. 286 Податкового кодексу України.
4. Встановити єдиний податок на території м. Вишгорода.
4.1. Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі– мінімальна заробітна плата).
4.2. Встановити ставки єдиного податку:
Фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
– для першої групи платників єдиного податку – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
– для другої групи платників єдиного податку – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
4.3. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої-другої групи (фізичні особи-підприємці) у розмірі 15 відсотків у випадках, визначених Податковим кодексом України.
4.4. Ставки єдиного податку для суб’єктів господарювання, які не зазначені в п. п. 4.2., 4.3., встановлюється відповідно до п. п. 293.3-293.9 ст. 293 Податкового кодексу України.
4.5. База та об’єкт оподаткування, податковий період та інші обов’язкові елементи єдиного податку визначаються згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
5. Встановити на території м. Вишгорода туристичний збір.
5.1. Визначити базу та об’єкт оподаткування, податковий період та інші обов’язкові елементи туристичного збору згідно зі ст. 268 Податкового кодексу України.
5.2. Ставка збору встановлюється у розмірі 1 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 268.4 статті 268 Податкового кодексу України.
5.3. Справляння збору здійснюється:
5.3.1. Адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами.
5.3.2. Квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.
5.3.3. Юридичними особами або фізичними особами-підприємцями, які уповноважуються Вишгородською міською радою справляти збір на умовах відповідного договору.
6. Встановити на території м. Вишгорода збір за місця для паркування транспортних засобів.
6.1. Визначити, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи-підприємці, які згідно з рішенням міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
6.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується окремим рішенням міської ради.
6.3. Визначити, що об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні стоянки (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
6.4. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних стоянок (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
6.5. Ставка збору встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі 0,03 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
6.6. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
7. Встановити на території м. Вишгорода для підакцизних товарів (пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну), реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, ставку акцизного податку у розмірі 5 відсотків від вартості. Для товарів (палива), зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, ставка податку становить 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару.
7.1. База та об’єкт оподаткування, податковий період, порядок та строки сплати податку та інші обов’язкові елементи визначаються розділом VI Податкового кодексу України.
8. Всі питання не врегульовані цим рішенням, регулюються відповідно до норм Податкового кодексу України та діючих нормативно-правових актів.
9. Виконавчому комітету Вишгородської міської ради забезпечити направлення копії цього рішення Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС Київської області та забезпечити оприлюднення цього рішення в засобах масової інформації.
10. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування та формування бюджету м. Вишгорода.

Міський голова О. МОМОТ