24.02.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Активісти та волонтери, де ви?

26.01.2016-ЧХ ТБ 0003

26.01.2016-ЧХ ТБ 0007

26.01.2016-ЧХ ТБ 0014

26.01.2016-ЧХ ТБ 0015

Марина КОЧЕЛІСОВА
ФОТО — Андрій МАКСІМОВ, «Вишгород»

До Вишгородської районної організації Товариства Червоного Хреста України я заходжу чи не щодня. Тим більш, що центр медико-соціальної допомоги цієї шанованої установи розташований у будинку, де я мешкаю: на вул. В. Симоненка, 5 у Вишгороді.
Працівниці Вишгородського Червоного Хреста: голова Ірина Правдива, лікар Світлана Данилюк, ст. медсестра Валентина Кашка, медсестра Любов Івасишена, молодші медсестри Раїса Кравченко та Оксана Зоценко — справжні сестри милосердя, професійні, доброзичливі, налаштовані на допомогу тим, хто цього потребує, а це: погорільці, одинокі, малозабезпечені, вимушені переселенці, бійці у зоні АТО, люди із болями у спині, суглобах…
Не раз бачила таку картину: відвідувач звинувачує всіх і вся (від сусідів і до керівництва держави та Господа Бога), а вони заспокоюють, вислуховують і водночас ставлять крапельниці, вкладають страждальця на масажне ліжко чи вмикають прилад магнітотерапії, записують на процедуру чи видають продуктовий набір/миючі засоби або «ходунки» напрокат, завантажують білизну для прання чи міряють тиск/вміст цукру у крові, збираються на склад одягу й взуття чи по гарячі обіди, що розносять нужденним.
У червонохресному приміщенні затишок, створений власними силами: багато чого тутешні медпрацівники приносять особистого, аби прикрасити місце, куди люди йдуть, наче у рідну домівку: зігрітися і погомоніти, на майстер-клас або на заняття з надання першої медичної допомоги, на термопроцедури, уколи або із зібраними пластиковими кришечками, виплетеними власноруч шкарпетками, овочами з власного городу.
Останнім часом — чи то на замовлення, чи то з прагнення зробити журналістське ім’я на «смажених» фактах — у соцмережах з’явилися негативні закиди щодо вищих ланок Червоного Хреста України. Побіжно зачепили і низові структури — і пішла лава перевірок. Під час однієї з них — у присутності національних телеканалу та радіо! — я і зайшла до Вишгородської районної червонохресної організації. Тут саме були двоє вимушених переселенців зі Сходу України — і немолодий чоловік аж заплакав, розчулений увагою, від якої вже відвик у бойових умовах.
Громадські активісти в нас чи не щодня виступають на захист — лісу, скверу, дитячого майданчика. Завітайте, шановні, будь ласка, до Вишгородського Червоного Хреста, який бере на свої плечі справу милосердя та є фактично другим денним стаціонаром, надійним помічником поліклініки та лікарні. Гадаю, волонтерська допомога і захист тут знадобиться. Телефон: (04596) 52-638.