27.02.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

ТОП-5 підсумків саміту G20: про що домовилися лідери країн “Великої двадцятки” і що це означає для України

Через теракти в Парижі конфлікт на Донбасі відсунутий на другий план. Українське питання обговорювалося на саміті лише побіжно

У турецькій Антальї закінчився саміт G20. Зустріч глав країн “Великої двадцятки” пройшла 15-16 листопада.

Раніше очікувалося, що пріоритетним питанням на зустрічі буде регулювання ситуації на Донбасі, але серія терактів у Парижі 13 листопада внесла до порядку саміту свої корективи і в черговий раз відсунула українське питання на другий план. Говорячи дипломатичною мовою, Україна прозвучала “на полях саміту”.

Глави державі присвятили зустріч проблемам глобальної безпеки, вирішення питання з біженцями, і головне – боротьбі з тероризмом. За іронією долі, в день початку саміту терорист-смертник в Туреччині підірвав себе. У результаті були поранені п’ятеро поліцейських, один із них у важкому стані.

У зв’язку з подіями, які відбулися в ніч на 14 листопада в Парижі, президент Франції Франсуа Олланд скасував свою участь у саміті, а організатори скасували запланований для учасників саміту концерт та інші розважальні заходи.

Цікаво, що для Путіна на робочій вечері G20 не знайшлося місця за центральним столом. Про це в Twitter написав російський журналіст Дмитро Смирнов.

“На робочій вечері G20 Обаму посадили поруч з Ердоганом в центрі, а Путіна – з королем Сальманом, але на кут”, – підкреслив журналіст.

За інформацією ЗМІ, в кулуарах Путіна теж часто бачили одного.

______________

Але, незважаючи на те, що зустріч пройшла під флером трагічних подій у Франції, лідерам “Великої двадцятки” вдалося досягти певних домовленостей. Так за підсумками саміту “Велика двадцятка” опублікувала підсумкове комюніке за результатами роботи групи в Антальї, а також опублікували декларацію з боротьби з тероризмом.

Ми виділили головні підсумки саміту G20 в Туреччині.

1. Декларація з боротьби з тероризмом

Декларація містить 9 пунктів, в яких “Велика двадцятка” підтверджує, що тероризм не може і не повинен асоціюватися з жодною релігією, національністю або етнічною групою.

“Ми однозначно засуджуємо всі акти, методи та практики тероризму, які не можуть бути виправдані ні за яких обставин, незалежно від їх мотивації, у всіх їхніх формах і проявах, де і ким би вони не здійснювалися”, – написано в декларації.

_g20_________

У документі зазначено, що боротьба з тероризмом є важливим пріоритетом для всіх країн G20, і вони готові працювати спільно з метою запобігання і припинення терористичних актів шляхом зміцнення міжнародної солідарності і співробітництва, а також перекривати канали фінансування тероризму.

“Ми стурбовані значним і зростаючим потоком іноземних терористів-бойовиків і загрозою, яку це становить для всіх держав, включаючи країни походження, транзиту та напрямки терористів. Ми твердо маємо намір протидіяти цій загрозі шляхом зміцнення співпраці та розробки відповідних заходів щодо запобігання та усунення даного явища”, – прийшли до висновку лідери країн “Великої двадцятки”.

2. Обама погодився на переговори з Путіним про ситуацію в Сирії та Донбасі

Президенти Володимир Путін і Барак Обама бесідували в кулуарах саміту G20 близько 20 хвилин і обмінялися рукостисканнями.

Повідомляється, що Путін і Обама обговорили ситуацію в Україні та Сирії, і американський лідер погодився на переговори. Як повідомили в Білому домі, Обама і Путін нібито домовилися про необхідність проведення переговорів з цих питань за посередництва ООН, пише AFP.

Однак жодних офіційних документів або заяв з цього приводу зроблено не було.

3. Президент Сирії Башар Асад може бути усунений

Майбутнє Асада викликало багато розбіжностей у міжнародного співтовариства. Однак на саміті G20 лідери держав досягли спільного розуміння необхідності компромісу щодо подальшої долі президента Сирії, заявив прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон, передає Reuters.

“Розрив у поглядах був величезним між тими з нас, хто вірить, що Асад повинен негайно піти і тими, хто, як президент Путін, підтримували і продовжують підтримувати його”, – сказав прем’єр Великобританії і додав, що на його думку, цей розрив уже скоротився і він сподівається, що в майбутньому він стане ще менше, однак для цього знадобляться компроміси з обох сторін.

Про те, що Башада повинен піти з поста президента Сирії, давно заявляє світове співтовариство, у тому числі за це активно виступає США і Великобританія. Так американська преса з посиланням на джерела в Білому домі повідомляє, що Обама і Путін домовилися про таке: після знищення ІДІЛ в Сирії має бути перехідний уряд, кероване сирійцями, а підтримуваний Путіним президент Башар Асад буде відсторонений. Поки що це тільки чутки, але заява британського прем’єра дає привід експертам стверджувати, що Путін може піти на компроміс.

Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики, вважає, що доля Башара Асада ні для Путіна, ні для Обами не принципова. Для Росії та Асада це елемент торгів. “Мені здається, тема Башара Асада досить спекулятивна і поверхнева. Бо якщо Асад і піде з політики, він зможе інтегрувати на ключові посади своїх людей. Так що Путін безумовно піде на компроміс. Він спеціально нагнітає ситуацію навколо Башара Асада – мовляв, він не піде, щоб вище сторгуватися”.

4. Росія згодна на реструктуризацію боргу України

Однією з найбільших несподіванок саміту “Великої двадцятки” стала заява президента РФ Володимира Путіна про готовність реструктуризувати України зовнішній борг на три роки – це навіть кращі умови, ніж вимагав Міжнародний валютний фонд (МВФ намагався умовити Росію перенести платежі з боргу України на 2016 рік).

“Ми не просто погодилися з реструктуризацією українського боргу, ми запропонували кращі умови цієї реструктуризації, ніж від нас просив МВФ”, – сказав Путін. Проте в українському Мінфіні пропозицій російської сторони досі не коментують, посилаючись на те, що офіційних пропозицій з приводу реструктуризації від РФ не отримували.

Раніше сторони займали принципові позиції з питання сплати боргу в розмірі 3 млрд доларів. Україна пригрозила оголосити урядовий мораторій на виплату “боргу Януковича” перед РФ, якщо російська сторона не погодиться на реструктуризацію.

У той же час Кремль, погрожуючи Україні дефолтом, вимагав повноцінної виплати по кредиту.

Встреча лидеров стран "двадцатки". Фото: AFP.

Руслан Бортнік стверджує, що Путін змінив точку зору з двох причин. “Мотивація перша: я думаю, Росія чудово розуміла, що вона не отримає ці 3 млрд від України найближчим часом. Судові змагання після пропуску строку в грудні, швидше за все, затягнулися б на багато років з неясним результатом. Друга мотивація: це лягає в канву Путінській стратегії “братніх народів”, його роль миротворця по відношенню до України”.

Експерт не виключає також, що на рішення лідера РФ відбилися домовленості “двадцятки” щодо ІГІЛ. “За підсумками саміту G20 ми фактично спостерігаємо формування великої міжнародної коаліції проти Ісламської держави. Позитивний відсік у цьому питанні Путін намагався екстраполювати і на україно-російські відносини. Ця теза про реструктуризацію українських боргів і прозвучав як один з елементів торгів Путіна на цих переговорах”, – зазначає політолог.

Мети Путіна зрозумілі. У першу чергу, пропагандистськи-політична, плюс економічна – перетворити віртуальний борг України в реальний, який буде повертатися порційно протягом трьох років, і на західні гарантії.

Руслан Бортнік називає це “геополітичної пасткою” для Барака Обами. “Якщо він погодиться гарантувати український борг, це означатиме не тільки визнати його існування, але й оплатити його за рахунок коштів своїх же платників податків. Якщо не погодиться, в Росії та Україні розгорнеться істерика про те, що Захід “злив” Україну – теж програшна ситуація”, – зазначає він.

5. Санкції проти Росії продовжуються

Питанню про збереження санкцій відносно РФ була присвячена окрема зустріч в рамках саміту “Великої двадцятки”. Учасники зустрічі підтвердили, що санкції повинні залишатися в силі до тих пір, поки не будуть повністю виконані Мінські угоди по Україні.

У розмові брали участь прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон, канцлер ФРН Ангела Меркель, прем’єр Італії Маттео Ренці і глава МЗС Франції Лоран Фабіус.

Перед офіційним відкриттям президент Європейської Ради Дональд Туск і глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявили, що санкції проти Росії будуть скасовані у разі повного виконання Мінських угод.

Проте експерти не поспішають з привітаннями на адресу України, тому що продовження санкцій грає на руку Путіну. “Дуже небезпечно звучать тези про те, що з Путіна знімуть санкції тільки після реалізації Мінських угод. Мені здається, це те, чого й хотів би Путін”, – говорить Руслан Бортник. За його словами, Крим уже випав за межі цього діалогу, адже Мінські угоди – це тільки питання Донбасу, питання Криму там немає.

“Якщо ми говоримо про скасування всіх санкцій після їх виконання, коли сепаратисти отримають фактично автономію і вплив на геополітичну життя України, що ми отримаємо в сухому підсумку? Крим не наш, санкцій немає. Донбас в автономному статусі під подвійним, україно-російським управлінням. Час минув, економіка втрачена, країна втратила політичний і економічний суверенітет. Можна буде в такому випадку констатувати, що ми були розгромлені в цій війні”, – прогнозує політолог.

Українське питання на саміті G20

З кожною ново зустріччю міжнародного співтовариства українська тема все більше поступається більш глобальним темам, таким як загроза тероризму.

Руслан Бортнік оцінює підсумки саміту “двадцятки” негативно відносно конфлікту на Донбасі і проблемі Криму. І, на його думку, найближчим часом не варто очікувати, що українське питання повернеться в світову порядку денного. “На жаль, час і нові світові проблеми грають проти нас. Поки що єдиним виходом України є реалізація Мінських угод. Але Мінські угоди – це компроміс, це поступки сепаратистам”, – відзначає експерт. Тому і в такому випадку Україна опиняється не в самій виграшній позиції.

Володимир Фесенко, політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента” налаштований більш оптимістично. Він вважає, що українцям рано кричати “все пропало”: так, Україна зараз не займає лідируючу позицію в порядку денному, але про неї не забули.

Президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган, премьер-министр Канады Джастин Трюдо, президент США Барак Обама и премьер-министр Великобритании Дэвид Кэмерон. Фото: AFP.

“Давайте не драматизувати ситуацію. Український питання не пішов з міжнародного порядку денного. Об’єктивно він відійшов на другий план ще до терактів у Парижі, це пов’язано з цілим рядом причин. Дві головні причини: міграційний криза в Європі і затишшя на Сході України”, – нагадує експерт.

За словами Володимира Фесенка, теракти у Франції закономірно посилили увагу до проблеми міжнародного тероризму. Але українське питання не забули і не можуть забути. “І в РФ, і в США підтвердили, що під час короткої зустрічі Обами і Путіна обговорювалася не тільки Сирія, але й українське питання. Саме під час цієї зустрічі Путін зробив свою заяву з приводу поступок з боргової проблеми. Так що говорити, що про Україну забули, що Україна відсунута в архів не можна. Криза на Сході України не дозволений, і він буде залишатися в міжнародному порядку денному”, – упевнений експерт.

Наступна зустріч G20 відбудеться в Ханчжоу в вересні 2016 року під головуванням, а в 2017 році – у Німеччині. Але побачимо ми рішення українських проблем на наступних самітах “Великої двадцятки”, передбачити складно, адже в контексті появи нових глобальних проблем безпеки українські проблеми апріорі не можуть постійно бути предметом міжнародних дискусій. Тому побачимо ми українське питання на наступних зустрічах “двадцятки”, залежить від самої України і від того, чи будуть впроваджені домовленості, досягнуті на зустрічі G20 в Туреччині 15-16 листопада 2015 року.

Анастасія Пасютіна, Денис Скворцов