15.05.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Спасибі, вишгородці, за щиру підтримку

Оля

Ольга РЕШЕТНЯК

Не мають значення ані звання, ані посада. Є просто батько та дитина. Є той непорушний зв’язок, який навіть «їй» не під силу розірвати. Коли я думаю про Батька, то згадую тривале близьке спілкування з Людиною, яка кожної миті відкривала мені світ. Світ життя. Мене переповнює почуття любові й поваги до нього і водночас — нестерпного болю від втрати. Його жага до життя підкорювала й захоплювала людей. Мудрий і добрий, терплячий і щирий — він залишався собою в усіх життєвих перепетіях. 

 

Я вдячна всім людям, які розділяють нашу втрату та сумують із нашою родиною. Вдячна адміністративному корпусу, церкві свв. Бориса і Гліба, військовим, працівникам міліції за ту неймовірну працю, яку вони зробили в організації прощання, вдячна колективу Вишгородської ЦРЛ за кожне слово та кожну сльозу, вдячна вірним друзям нашої родини, які з нами вже понад 30 років.
Не буває так, щоб усі люди думали однаково. І я вдячна опонентам, які гідно, без брудних наклепів та хворих фантазій, обстоювали свою думку. Це гідна поведінка людей, які зробили себе самі.
Але більш за все хочу подякувати та вклонитися мешканцям міста Вишгорода та Вишгородського району. Саме ви врятували мене і від страшних думок, і від безглуздих дій. Вашу щиру підтримку я відчувала в кожному погляді. Це надає сил жити далі. Низький вам уклін.
Ваша тисячна присутність ще раз підтвердила жалюгідність та нікчемність брудних дій замовника та виконавців, які впродовж останніх років систематично, з хворобливою уявою та непрофесійним псевдожурналістським слоганом, скорочували життя людині своїми наклепами. У латині є добрий вислів: «І слово лікує, і слово вбиває, користуйся з розумом».
Чи це не привід замислитися, що ти можеш розказати про себе та свої вчинки дитині? Чому ти її можеш навчити? Що ти можеш їй залишити? Мені мій Батько залишив найголовніше і найдорожче — відчуття гідності, можливість завжди високо тримати голову і ніколи не відводити очей. Ані краплі сорому — ні за його дії, ні за його життя. Дякую, Тату.