29.11.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

ПАМ’ЯТКА для учасників АТО, їх сімей та потерпілого мирного населення у зоні ведення АТО

Загублені, пошкоджені документи (паспорт, воєнний білет)

 

Будь – який загублений громадянином документ підлягає відновленню або заміну тим державним органом, який здійснив його видачу.

Починати слід із паспорту:

  1. негайно звернутись  до найближчого відділення міліції (виходячи з особливостей часу);
  2. отримати довідку, де будуть перераховані всі документи, які зникли. Ця довідка на першому етапі замінювати посвідчення особи;
  3. терміново повідомити паспортну службу, яка видає тимчасове посвідчення, що підтверджує особу;
  4. у паспортну службу необхідно подати наступні документи:

          заяву про втрату паспорта;

          заяву про отримання паспорта, на якій ставиться особистий підпис громадянина, та вказуються його анкетні дані;

          три фотографії розміром 3,5 Х 4,5 см;

          свідоцтво про народження та його копія;

          свідоцтво про укладення шлюбу та його копія (свідоцтво про розлучення та його копія);

          довідка з ЖЕК //ОСББ//сільради про реєстрацію (прописка);

          квитанції про сплату держ. мита;

!!! На жаль, інша особа за довіреністю не може отримати паспорт.

 

Для мешканців зони АТО послуги щодо відновлення паспортів надаються Центрами “Паспортний сервіс”:

  • Київ – бул. Тараса Шевченка, 27 (м. Університет);
  • Вінниця – вул. 50 річчя Перемоги, 20-а, тел. (0432) 60-19-08;
  • Житомир – вул. І. Огієнка, 1/34, тел. (0412) 48-25-65;
  • Івано-Франківськ – вул. Гнатюка, 29, тел. (0342) 50-40-03;
  • Луцьк – пр. Грушевського, 4-в, тел. (0332) 77-05-42;
  • Львів – вул. Б. Хмельницького, 212, тел. (032) 245 54 40;
  • Рівне – вул. 16-го Липня, 6а, тел. (0362) 26-77-84;
  • Суми – Покровська площа, 11, тел. (0542) 77 23 95;
  • Тернопіль – вул. Руська, 17, тел. (0352) 52-33-15;
  • Херсон – вул. Перекопська, 157, тел. (050) 168-47-87, (067) 159-80-15; (0552) 34-31-34
  • Хмельницький – вул. Прибузька, 30-а, тел. (0382) 61-63-31;
  • Черкаси –  бул. Т. Шевченка, 132, тел. (0472) 33-11-68;
  • Чернівці – вул. Руська, 31-а, тел. (0372) 51-84-16.

Відповідно до п. 7 Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого Указом Президента України від 25.05.1994р. № 263/94 про   втрату   військового   квитка військовослужбовець (військовозобов’язаний) має невідкладно повідомити безпосередньому начальникові (військовому комісарові за місцем обліку).

  • Відповідно до п. 14. Бланки військових квитків  виготовляються  на  замовлення Міністерства оборони України і є документами суворої звітності.

Щоб відновити військовий квиток потрібно:

·         - звернутися у військовий комісаріат, на обліку в якому ви стоїте;
·         - написати заяву про втрату документа (де і за яких обставин);
·         - надати паспорт, 
·         - фото3х4 без куточка матові, 
·         - довідку командира частини.

 

 

 

В супровідних довідках наявні  помилки. Як виправити?

 

Для виправлення помилок слід звертатись із письмовою заявою до керівника військової частини, за вказівкою якого будуть зроблені необхідні дії. Звертатись може також й уповноважена особа.   

ЗРАЗОК

Начальнику штаба військової частини

№ …………………….

чч.мм.рр

ЗАЯВА

Я, ПІБ (уповноважена особа, що діє в інтересах ПІБ), військове звання, місце служби…

Відповідно з Загальними вимогами до складання і ведення облікових документів, визначених Інструкцією з організації обліку особового складу Збройних Сил України (Додаток 14 до Інструкції), під час заповнення і ведення облікових документів особливу увагу необхідно звертати на повноту, точність і достовірність  даних, які вносяться до них.

У разі виявлення неточностей або перекручень у записах, їх виправлення робляться шляхом унесення нового запису лише на підставі документованих відомостей.

Враховуючи, що відповідальною особою під час заповнення на мене, як військовослужбовця, облікової картки було допущено помилки, а саме:….., прошу їх виправити, а також засвідчити такі виправлення належним чином.

«….» __________ ______ рр..                      _____________    /_______________________/

 

 

 

 

 

Знищені кредитні картки. Як поновити?

 

 

 

Щодо відновлення кредитних карток – слід звертатись до того банку, у якому така картка була отримана, оскільки в різних банках різні процедури поновлення.

Також слід знати, що у разі неможливості звернутись безпосередньо, внаслідок перебування на лікуванні у лікарні, будь-яка особа за довіреністю, яку посвідчить головний лікар, може здійснити такі дії від імені власника загубленої картки. Не обов’язково, що ця особа має бути родичем бійця.

ЩОДО КРЕДИТІВ___________________________________________________________

ЗгідноЗакону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» військовослужбовців, а також військовозобов’язаних, які призвані під час мобілізації на військову службу, з боку підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також фізичних осіб звільнено віднарахування:

v   штрафних санкцій у зв’язку з несвоєчасною оплатою фінансових зобов’язань (кредитів, іпотек тощо) на особливий період;

v   відсотків за користування кредитом;

Означені особи повинні «гасити» виключно тіло кредиту та в індивідуальному порядку можуть домовитись із банком про кредитні канікули.

ЩОДО ДОВІРЕНОСТЕЙ_________________________________________________________

  1. КМУ ПОСТАНОВА від 15 червня 1994 р. № 419;
  2. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ  ст.. 245

1. Посвідчувати заповіти і довіреності, що прирівнюються до нотаріальних мають право такі особи:

v  уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування;

v  начальники госпіталів, санаторіїв, інших військово-лікувальних закладів, їх заступники з медичної частини, старші або чергові лікарі – довіреності військовослужбовців або інших осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;

v  командири (начальники) військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів – заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, – заповіти і довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;

v  головні лікарі, їх заступники з медичної частини або чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, начальники госпіталів – заповіти осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;

2. обов’язково зберігається нотаріальну таємниця;

3. довіреність може бути на ім’я одного або кількох представників або осіб, яких представляють, але з чітко визначеними юридичними діями, що належить вчинити;

4. у довіреності словами зазначається строк, на який вона видана. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

ст.  245 Цивільного кодексу України.

… 3. Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем. Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з’єднання, установи, військово-навчального закладу…може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з’єднання, установи або закладу.

Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

 

 

 

 

 

Як отримати заборгованість про зарплаті?

 

Щодо заборгованості по зарплаті______________________________________

Дії працівника у разі затримання виплати заробітної плати роботодавцем:

  1. Написати на ім’я роботодавця письмову заяву з вимогою:

v  виплатити заробітну плату;

v  компенсувати втрату частини заробітної плати в зв’язку із порушенням строків її виплати відповідно з урахуванням індексу зростання цін;

v  надати обґрунтування підстав затримки у виплаті коштів.

Порада:

У вимозі вкажіть, що у випадку зволікання чи відмови Ви маєте намір звертатись з позовом до суду, а такі порушення Ваших прав є підставою для притягнення керівника до кримінальної відповідальності.

  1. При відмові виплатити заробітну плату або відсутності будь-якої реакції, слід звернутися до прокуратури із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.
  2. Можна звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованої заробітної плати та відшкодування завданої її невиплатою шкоди:

–    Відповідачем за такими позовами має бути підприємство, установа чи організація;

 – у позовній заяві слід указати прохання до суду допустити негайне виконання рішення суду про присудження й виплату працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;

–  держ. мито Вами не сплачується;

–  якщо заробітна плата Вам нарахована (Ви отримали розрахунковий корінець), проте не виплачена, то Ви можете звернутися до суду в порядку наказового провадження з метою отримання судового наказу про виплату заборгованості.

Контроль за додержанням законодавства по оплаті праці (на статті 35 ЗУ «Про оплату праці») підприємствах здійснюють:

  1. Міністерство праці та його органи;
  2. органи Державної податкової інспекції;
  3. професійні спілки;
  4. прокуратура.

За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Відповідальність за невиплату заробітної плати

Ст.. 41 КпАППУ тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 100 н/о мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 175 Кримінального кодексу за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником, передбачається покарання у вигляді штрафу або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

При запитах у військову частину (дзвінки, листи) – відповіді відсутні

 

!!! Дієва порада – звернутись до юриста

Щодо суті питання. Дзвінки можуть не реєструватись, тому – найкраще спілкування листами, які відправляємо із повідомленням про отримання такого листу: «Лист із повідомленням». На повідомленні, яке вам поверне пошта, буде зазначено, коли і ким було отримано лист.

Згідно до ст.. 3 Закону України «Про звернення громадян», є такі види звернень

v Пропозиція (зауваження)    –    висловлюються   порада,   рекомендація   щодо  діяльності  органів державної влади і місцевого самоврядування;

vЗаява (клопотання)  –  звернення  громадян  із  проханням про сприяння  забезпечення їх прав та інтересів або повідомлення про їх порушення

v Скарга – звернення з вимогою про  поновлення  прав  і  захист законних  інтересів  громадян,  порушених  діями  (бездіяльністю), рішеннями державних  органів,  органів  місцевого  самоврядування, підприємств, установ,  організацій,  об’єднань громадян, посадових осіб.

У зверненні має бути зазначено:

  1. прізвище,  ім’я,  по батькові та місце  проживання, 
  2. суть порушеного питання,
  3. зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
  4. дата та місце складання звернення.

До речі, звернення може бути як індивідуальним, так і колективним.

Термін розгляду від 15 днів до 1 місяця з дня отримання.

Акцентую увагу, що згідно до ст. 29. цього ж Закону запроваджено Прокурорський нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян. Тобто, у разі відсутності відповіді – слід звертатись із скаргою на бездіяльність посадових осіб до прокуратури. 

Заява / Клопотання / Скарга / Пропозиції

 ПІБ___________

Місце проживання/адреса для отримання відповіді

конт. номер телефону (не обов’язково)

          ІНФОРМАЦІЯ надається в довільній формі, де викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

           Дата, місце                                                                                                        Підпис//підписи

  

* До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також копії інших документів, необхідних для розгляду скарги.

 

 

 

 

 

Якщо родичам, що здійснюють догляд за пораненими, не надають довідки про догляд

Порядок іумови видачі, продовження таобліку документів, щозасвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю заправильністю їхвидачі здійснюється згідно зІнструкцією про порядок видачі документів, щозасвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.01 №455 (далі— Інструкція).

Підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 Інструкції встановлено, що листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Згідно з пунктами 3.2, 3.3, 3.4 Інструкції, для догляду за дорослим членом сім’ї при лікуванні в амбулаторно-поліклінічних умовах листок непрацездатності видається на термін до 3-х днів. Як виняток, залежно від важкості перебігу захворювання та побутових умов, цей термін може бути продовжений за рішенням ЛКК, а в разі її відсутності — головного лікаря, але не більше 7 календарних днів.

У разі, якщо при будь-яких зверненнях – відсутня реакція, подаємо письмову вимогу на керівника лікувального закладу та в копію «ставимо» МОЗ, Фонд соц.. страхування з тимчасової втрати працездатності, та відповідно, – надсилаємо до цих структур вимогу. В лікувальному закладі реєструємо вимогу та отримуємо вхідний номер на копії вимоги. 

 При відсутності реакції, подається скарга на бездітність посадових осіб до прокуратури.

Обов’язково надсилаємо за місцем роботи особи, що здійснює догляд, інформацію про лікарняний або про дії щодо його отримання (рекомендований лист).  

 

 

 

 

Статус УЧАСТНИКА АТО. Как получить – алгоритм. Всеобщая мобилизация и добровольцы

 

ПОЛУЧЕНИЕ

СТАТУСА УЧАСТНИКА АТО

Порядок получения статуса определен Постановлением КМУ  20 августа 2014 года № 413.

Подтверждающие документы сначала рассматриваются комиссией ведомства, которому подчиняются военные.

  1. Решение же о присвоении статуса участника боевых действий принимается Межведомственной комиссией.

В соответствии с изменениями, внесенными в Закон «О статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты», статус участника боевых действий предоставляется:

  • военнослужащим (резервистам, военнообязанным) и работникам Вооруженных Сил, Нацгвардии, СБУ, Службы внешней разведки, Госпогранслужбы, Госспецтрансслужбы, лицам рядового и начальствующего состава, военнослужащим, работникам МВД, Управления государственной охраны, Госспецсвязи, ГСЧС, ГПтС, военных формирований, защищавшим независимость, суверенитет и территориальную целостность Украины и принимавшим непосредственное участие в АТО, обеспечении ее проведения, находясь непосредственно в районах проведения;
  • работникам предприятий, учреждений и организаций, которые привлекались и принимали непосредственное участие в АТО в районах ее проведения.

Районы проведения антитеррористической операции и ее сроки определяются Антитеррористическим центром при СБУ.

Основания для предоставления статуса участника боевых действий:

  1. для военнослужащих: документы о непосредственном привлечении к выполнению задач АТО, направлении (прибытии) в командировку в районы ее проведения, их пребывании в таких районах (выписки из приказов, директив, распоряжений, удостоверений, журналов боевых действий, боевых донесений, дислокаций, книг нарядов, графиков несения службы, отчетов, сводок, донесений, материалов специальных (служебных) расследований по фактам получения ранений);
  2. для привлеченных работников предприятий: выписки из приказов, распоряжений, удостоверений, книг нарядов, материалов специальных (служебных) расследований по фактам получения ранений), а также документы, которые были основанием для принятия руководителями предприятий, учреждений, организаций решение о направлении в командировку.

Статус участника боевых действий предоставляется Межведомственной комиссией, которая образуется Гос. службой по делам ветеранов войны и участников АТО. Состав:

  1. Миноборона;
  2. МВД,
  3. Нацгвардия;
  4. СБУ;
  5. Службы внешней разведки, Администрации Госпогранслужбы, Администрации Госспецтрансслужбы, Управления государственной охраны, Администрации Госспецсвязи, ГСЧС, ГПтС, военных формирований. Также в Межведомственную комиссию могут входить специалисты других госорганов и представители общественных организаций.

Для предоставления статуса участника боевых действий командиры (начальники) воинских частей (органов, подразделений) или другие руководители учреждений, заведений в месячный срок после завершения выполнения задач АТО обязаны подать на рассмотрение комиссий органов, в подчинении которых они находились и в составе которых проходили службу или работали, справки о непосредственном участии в АТО и необходимые документы. Документы, присланные комиссией, рассматривает Межведомственная комиссия. В случае необходимости могут быть заслушаны объяснения лиц, в отношении которых они представлены, свидетелей, представителей госорганов. Решение принимается в месячный срок со дня поступления документов, о чем информируется комиссия.

Для предоставления статуса участника боевых действий привлеченным работникам предприятий руководители в месячный срок после завершения лицами выполнения задач антитеррористической операции предоставляют справку о непосредственном участии и необходимые документы  в Межведомственную комиссию.

За предоставлением статуса участника боевых действий можно обратиться самостоятельно.

В случае отказа в предоставлении статуса этот вопрос может повторно выноситься на рассмотрение Межведомственной комиссии по решению Министра социальной политики. Кроме того, решение комиссии может быть обжаловано в суде.

Удостоверение участника боевых действий и нагрудный знак выдаются органами Минобороны, МВД, СБУ, Службы внешней разведки, Администрации Госпогранслужбы, Администрации Госспецтрансслужбы, Управления государственной охраны, Администрации Госспецсвязи, ГСЧС, ГПтС, а также органами социальной защиты населения по месту регистрации.

 

ПІЛЬГИ ДЛЯ УЧАСНИКІВ АТО

 

Обов’язки з оформлення та надання встановлених законодавством пільг та компенсацій бійцям АТО покладені на:

  1. органи соціального забезпечення;
  2.  військові комісаріати;
  3. підприємства, установи та організації відповідно до їх компетенції.

Для звернення необхідно:

  1. паспорт (оригінал і копія 1,2,11 стор.) заявника та членів сім’ї, які мають право на пільги (дружина, чоловік, неповнолітні діти);
  2. свідоцтво про народження неповнолітніх дітей;
  3. оригінал і ксерокопія ідентифікаційного номера заявника та членів сім’ї, які мають право на пільги;
  4. довідка про склад сім’ї (ЖЕК, ОСББ, сільрада тощо);
  5. оригінал і ксерокопія пільгового посвідчення, пенсійного посвідчення (за його наявності);
  6. оригінали документів, що підтверджують підстави для надання таких пільг і компенсацій.

Обов’язкові документи:

документи, що підтверджують законність перебування особи в зоні АТО і факт участі в бойових діях:

  • посвідчення,
  • військові квитки з відповідними відмітками,
  • мобілізаційні приписи,
  • відрядні документи тощо);

медична документація про поранення, контузію, захворювання, отримані в період і у зв’язку з участю в АТО, про перебування на лікуванні в медустановах;

довідки та висновки медико-соціальної експертизи про встановлення інвалідності, ступеня втрати працездатності;

довідка (свідоцтво) про смерть:

  • інформація про причини настання смерті, пов’язана з участю в АТО – інакше родичі та сім’ї загиблих не зможуть отримати статус сім’ї загиблого військовослужбовця і, відповідно, не отримають соціальних виплат, інших видів допомоги та пільг.

Діти загиблих військовослужбовців поза конкурсом приймаються до ВНЗ та інші навчальні заклади країни та навчатимуться за державний рахунок.

Бійці із зони АТО мають право на призначення дострокової пенсії військовослужбовцям за віком для чоловіків з 55 років, жінок – з 50 років.

 

Щодо призначення одноразової грошової допомоги (ОД)

 

ОД призначається у випадках:

  1. загибелі (смерті),
  2. інвалідності;
  3. часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності

Призначається:

  1. військовослужбовцям;
  2. військовозобов’язаним та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

ОД виплачується відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами), у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті)…»

2. Право на отримання ОД мають:

  • у разі загибелі (смерті) бійця  — члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого);
  •  у разі поранення // встановлення інвалідності — військовослужбовці, особи, звільнені з військової служби, військовозобов’язані або резервісти

3. ОД оформлюється та виплачується:

—  членам сімей, батькам та утриманцям загиблого (померлого), особам, звільненим з військової служби — через обласні військові комісаріати (Київський міський військовий комісаріат);

— військовослужбовцям, військовозобов’язаним або резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві — через військові частини , яких вони проходять службу або збори.

4. Розміри ОД:

4.1. у разі загибелі (смерті) — 609 тис. грн. (дружина/чоловік, діти/батьки);

4.2. у разі встановлення інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби:

  • за 1 групу — 304,5 тис. Грн
  • за 2 групу — 243,6 тис. Грн.
  • за 3 групу — 182,7 тис. грн.

4.3. у разі встановлення інвалідності в період проходження військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через 3 місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби:

  • за 1 групу — 146,2 тис. грн.
  • за 2 групу — 109,6 тис. грн.
  • за 3 групу — 85,3 тис. грн.

4.4. у разі встановлення військовозобов’язаному або резервісту інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві:

  • за 1 групу — 146,2 тис. грн.
  • за 2 групу — 109,6 тис. грн.
  • за 3 групу — 85,3 тис. грн.

Розмір ОД встановлюється медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК)

1. у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності 

  • від 85,3 тис. грн. залежно від ступеня втрати працездатності;

      2.  у разі часткової втрати працездатності

  • від 60,9 тис. грн. залежно від ступеня втрати працездатності;

      3.  у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності —

  • у відсотках від 60,9 тис. грн.

5. Виплата ОД не здійснюється:

  • вчинення злочину або адміністративного правопорушення;
  • вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
  • навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
  • подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової допомоги.

6. Порядок призначення та виплати допомоги:

1. особи, які мають право на ОД звертаються з документами у обласний військовий комісаріат//військовослужбовці — у військову частину);

2.  перевірки документів та передача в Департамент фінансів Міноборони для розгляду їх Комісією Міноборони з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги;

3. документи розглядаються Комісією та подаються до Міноборони для прийняття рішення про призначення ОД;

4. після рішення Міністром оборони, кошти надсилаються у обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам.

ПЕРЕЛІК

документів на одержання одноразової грошової допомоги (ОД)

1. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця:

  1. заява кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а в разі наявності неповнолітніх дітей — іншого з батьків про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);
  2. копія свідоцтва про смерть військовослужбовця (оригінал видають органи РАГС за місцем проживання);
  3. витяг із наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (надає військова частина);
  4. копії документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (військова частина):
  5. для виплати одноразової допомоги сім’ям, загиблих під час проведення антитерористичної операції — копія лікарського свідоцтва про смерть (видається сім’ї) та повідомлення військової частини про смерть військовослужбовця (надсилається військовою частиною у військовий комісаріат за місцем проживання сім’ї),
  6. для інших випадків — копія лікарського свідоцтва про смерть (видається сім’ї), копія постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв’язку загибелі (смерті), акт розслідування щодо обставин загибелі військовослужбовця (складається командиром військової частини або військовою службою правопорядку Збройних Сил України або правоохоронними органами (прокуратурою, міліцією, Службою безпеки України));
  7. копія довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста (ЖЕК, або КЕЧ);
  8. витяг із послужного списку особової справи про склад сім’ї військовослужбовця (видає військова частина);
  9. копія свідоцтва про шлюб — для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
  10. копія свідоцтва про народження дитини — для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
  11. копія свідоцтва про народження військовослужбовця — для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
  12. копії сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
  13. копія ідентифікаційного коду кожного члена сім’ї;

Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

2. У разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) або встановлення інвалідності:

  1. заява про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);
  2. копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка та причинного зв’язку втрати працездатності, або встановленої інвалідності (видається комісіями МСЕК Міністерства охорони здоров’я);
  3. копія довідки ВЛК, свідоцтва про хворобу (видається медичними установами, де проводилось лікування);
  4. копія довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), видається у військовій частині;
  5. витяг із наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини, а для військовослужбовців строкової військової служби — копія військового квитка (для звільнених із служби);
  6. копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
  7. копія ідентифікаційного коду отримувача.

Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

Щодо трудових питань мобілізованих

     Співробітник повідомляє підприємство про мобілізацію з пред’явленням оригіналу повістки з військового комісаріату.

     На підставі повістки (або окремого повідомлення з військового комісаріату) підприємство видає Наказ про звільнення працівника від роботи на час проходження мобілізації.

     За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток, який, як правило, перераховується на зарплатну карточку 2 рази в місяць (аванс і зарплата).

Увага !

Не плутати з розірванням трудових відносин, оскільки відповідно до законодавства, працівник не розриває трудові відносини, а звільняється від роботи на час  проходження мобілізації !!!

Згідно до ст.119 КЗпП на час мобілізації працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

   

     Працівники залучаються до виконання обов’язків згідно до Законів України:

          “Про військовий обов’язок і військову службу”;

          “Про альтернативну (невійськову) службу”;

          “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”,

та мають ряд гарантій та пільг, а особливо:

     за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»

Стаття 39. Призов на військову службу під час мобілізації.

     2. За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

ЗУ «Про оплату праці»

Стаття 24. Строки, періодичність і місце виплати заробітної плати
     Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Додаткова інформація:

     Вихідна допомога в сумі двох мінімальних заробітних плат, згідно статті 21, не виплачується, оскільки людина не звільняється з роботи і трудові відносини не розриваються, а лише звільняється від роботи на певний час.

ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»

Стаття 21. Матеріальне забезпечення громадян України у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу

     1. Громадянам України, які звільняються з роботи у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу, виплачується вихідна допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

     Проте особам, які були раніше звільнені з метою мобілізації, підприємство зобов’язано сплатити вихідну допомога в сумі двох мінімальних заробітних плат.

 

 

Як правильно оформили довідку про смерть бійця АТО

 

  1. слід оскаржувати таку довідку в судовому порядку. Для цього радимо звернутись до юриста. Також попереджуємо експерта про те, що будете звертатись до усіх інстанцій з притягненням його до кримінальної відповідальності за спотворення та можливо будете робити незалежну експертизу.
  2. Пишете скаргу до військової прокуратури;
  3. Документуєте факт порушення: складаєте Акт зі знайомими, родичами, опитуєте тих, хто знаходився поруч або служив разом із померлим (берете їх контакти).

В майбутньому це буде доказовою базою для зміни статусу побутової травми або необережного поводження зі зброєю на статус «при виконанні бойових дій в зоні АТО»

                                                                «АКТ

Складено чч.мм.рр. у присутності наступних осіб ______, _______,  які підвтерджують факт невідповідності причини смерті особи ПІБ, вказаної у довідці № ___ від чч.мм.рр. дійсній причині смерті ПІБ, оскільки ПІБ перебував у зоні проведення АТО з чч.мм.рр., де чч.мм.рр. при виконанні бойових дій в зоні АТО отримав травму//поранення, несумісні із життям.

Дані особи були присутніми поруч із ПІБ в момент його смерті, та підтверджують, що смерть ПІБ наступила при виконанні бойових дій в зоні АТО».

 

 

 

 

Як отримати статус сім’ї загиблого військовослужбовця

 

 

Позиція Мінсоц. політики України:

Враховуючи чисельні звернення громадян, Міністерство соціальної політики інформує, що члени сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, мають право на встановлення статусу особи, на яку поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальногозахисту”. Лист із відповідним роз’ясненням  розіслано структурним підрозділам з питань соц..захисту обласних державних адміністрацій та Київської міськдержадміністрації. 

З питань встановлення такого статусу та видачі „Посвідчення члена сім’ї загиблого” слід звертатися до органів соціального захисту населення за місцем реєстрації. Перелік необхідних документів визначається рішеннями місцевих державних адміністрацій про затвердження адміністративної послуги щодо встановлення статусу осіб, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Водночас членам сімей загиблих учасників АТО доцільно представити документи, що підтверджували б перебування в зоні проведення та безпосередню участь загиблого (померлого) в антитерористичній операції та сам факт загибелі, а також документи, які встановлюють причинний зв’язок загибелі (смерті) з виконанням обов’язків військової служби (службових обов’язків), участю в антитерористичній операції.

Мінсоцполітики звертає увагу, що до переліку необхідних документів може також застосовуватися перелік документів, визначений актами Уряду України для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, а також осіб рядового і начальницького складу відповідних органів державної влади (постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, від 11.07.2007 № 908, від 28.05.2008 № 499, від 04.06.2008 № 605, від 25.12.2013 № 975).

 
 До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців,  партизанів  та інших осіб належать:
- утриманці загиблого або того,  хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія;
- батьки;
- один з подружжя, який не одружився  вдруге,  незалежно  від того, виплачується йому пенсія чи ні;
- діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
- діти, які мають свої сім'ї, але стали інвалідами  до досягнення повноліття;
- діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
 
 

УСТАНОВЛЕННЯ СТАТУСУ ОСОБИ, НА ЯКУ ПОШИРЮЄТЬСЯ ЧИННІСТЬ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО СТАТУС ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ, ГАРАНТІЇ ЇХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» ТА ВИДАЧА «ПОСВІДЧЕННЯ ЧЛЕНА СІМ’Ї ЗАГИБЛОГО»

Порядок та спосіб подання документів, необхідних для отримання адміністративної послуги:

  1. Звернення із необхідними документами до суб’єкта надання адміністративних послуг – департамент, управління з питань праці та соціального захисту населення міських та районних рад
  1. Подача необхідних документів:

– Заява (зразок наведений у додатку № 1).

– Для членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів:

            Документ про причинний зв’язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, ветерана війни. 

            Копія посвідчення померлого ветерана війни.

            Копія свідоцтва про смерть померлого військовослужбовця, ветерана війни.

            Копія свідоцтва про народження померлого (загиблого) військовослужбовця (для батьків).

            Копія свідоцтва про народження дітей, які не мають (і не мали) своїх сімей; дітей, які мають сім’ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; дітей, обоє з батьків яких загинули  або пропали безвісти.

            Копія довідки МСЕК  дітей, які мають сім’ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття.

            Копія свідоцтва про шлюб (для дружин (чоловіків), які не одружилися вдруге).

            Фотографія заявника ( розмір 3*4).

– Для дітей померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І – ІV рівнів акредитації та професійно – технічних навчальних закладах, до закінчення цих навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років:

            Копія посвідчення померлого учасника бойових дій.

            Довідка з вищого навчального закладу І – ІV рівня акредитації або професійно – технічного навчального закладу про навчання заявника за денною формою.

            Копія свідоцтва про смерть померлого учасника бойових дій.

            Копія свідоцтва про народження дитини.

            Фотографія заявника ( розмір 3*4).

Копії документів засвідчуються у встановленому порядку.

  1. Заява подається особисто з доданими до неї документами особисто.
  2. Послуга надається на безоплатній основі.
  3. В результаті, заявнику видається посвідчення “Член сім’ї загиблого” встановленого зразка, засвідчене підписом керівника органу соціального захисту населення або заступником керівника та скріплене гербовою печаткою.
  4. У разі відмови надається письмова відповідь суб’єкту звернення у порядку та терміни,  встановлені чинним законодавством України.
  5. Якщо посвідчення стало непридатним або було втрачене, то за заявою особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, видається нове посвідчення у порядку, визначеному пунктом 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302.

Додаток № 1 «ЗРАЗОК ЗАЯВИ»

(Заповнюється особисто заявником) 

            Начальнику управління  праці  

          та соціального захисту населення

від ___________________________________________________________

                                     (прізвище , ім’я, по-батькові повністю)

проживаю (зареєстрований) за адресою: __________________________

                  (поштовий індекс, найменування населеного пункту, вулиця, будинок)

контактний телефон______________

паспорт: серія ____ № ___________, виданий _______________________

______________________________________ “__” ____________ 20___ р.

ідентифікаційний № _________________

  —————————————————————————————————————–                                                

 

Заява

Прошу встановити мені статус _________________________________

________ (члена сім’ї загиблого),

Підтверджуючі документи надаю.

Даю згоду на обробку моїх персональних даних.

Посвідчення бажаю отримати у відділенні поштового зв’язку,
управлінні праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації

(потрібне підкреслити)

Додаток : на _____ аркушах.

 

 

Дата____________                                                                       __________________

                                                               (підпис)
 20

ЧИ МАЮТЬ ПРАВО НА ПІЛЬГИ ЧЛЕНИ СІМЕЙ ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ОСІБ, ЗАГИБЛИХ ПІД ЧАС АТО ЯК ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ?

 

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає порядок виплати та види пільг, які надаються особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також членам їх сімей.

До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать:

  • дружина (чоловік),
  • неповнолітні діти,
  • непрацездатні батьки,
  • особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою – інвалідом I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі;
  • особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним;

При цьому, визначені цим Законом пільги надаються членам сімей постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи осіб протягом життя постраждалої особи, або у разі смерті постраждалого, але смерті саме внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Додаткова пенсія Законом також передбачена, однак тільки для тих осіб, які мали статус військовослужбовця під час ліквідації

Законом передбачена додаткова пенсія для військовослужбовців (стаття 59), однак така пенсія підлягає виплаті тільки тим військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Також, статтею 48 Закону визначена одноразова компенсація сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких настала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відтак, пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» членам сімей осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються лише у випадку смерті такої особи, ЩО СТАЛОСЬ внаслідок катастрофи. Якщо ж така особа загинула під час АТО, члени сім’ї в подальшому можуть користуватися пільгами, здобувши статус та отримавши свідоцтво «член сім’ї загиблого військовослужбовця» у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Щодо порядку переміщення пораненого і документального оформлення факту поранення

 

  1. Згідно ст. 256 Статуту Внутрішньої службу Збройних Сил України (в подальшому Статут) військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу направляються до медичного пункту частини черговим роти під командою санітарного інструктора роти або старшого, призначеного із числа хворих.
  2. Книга запису хворих (додаток 14 Статуту) за підписом старшини роти подається черговому медичного пункту не пізніше ніж за 2 години до початку амбулаторного прийому. Черговий фельдшер контролює прибуття до медичного пункту всіх військовослужбовців, занесених до книги запису хворих.

Після огляду лікарем хворі залежно від характеру хвороби направляються для лікування.

Отже, виходячи із вимог зазначеної статті, в роті повинна бути книга запису хворих, на підставі якої військовослужбовець направляється до медичного пункту.

В книзі повинно бути зазначено:

  1. військове звання ПІБ хворого,
  2. висновки лікаря;
  3. рішення командира.

Тому книга запису хворих є первинним документом, до якого заносіться обставини отримання хворим поранення.

            3.  Згідно ст. 260 Статуту на стаціонарне лікування поза розташування військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутністю лікаря – черговим фельдшером медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера.

            Отже, в будь-якому випадку (лікар чи фельдшер) у випадку направлення на стаціонарне лікування поза військової частини (йдеться про поранених, яким допомогу в польових умовах не можуть надати) повинен обов’язково доповісти начальнику медичної служби і черговому військової частини. Тому відомості про поранення (де, коли і при яких обставинах) повинні зберігатися:

  1. в черговій частині;
  2. у начальника медичної служби.

                4. Згідно ч.2 ст. 260 Статуту:  У разі направлення на лікування  поза  розташуванням  частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати  при  собі:

                    1.   направлення,  підписане   командиром   військової частини,

                   2.  медичну книжку,

                  3. документ, який посвідчує особу;

                 4. необхідні особисті речі та  атестат  на  продовольство,

                5. можливоі  – довідку  про травму і медичну характеристику,

               6. за межами гарнізону: атестат  на  речове  і грошове  забезпечення,  проїзні  документи  до місця розташування лікувального закладу і назад.

           

Головне в сьогоднішній ситуації:

          направлення, підписане   командиром   військової частини;

          медичну книжку;

          довідку про травму і медичну характеристику.

Однак, формулювання «за необхідності» надає можливість лікарю військової частини трактувати надання довідки про травму на свій розсуд. Боєць повинен наполягати на наявності в нього такої необхідності, якщо необхідність заявлена, довідка має бути надана.

Безпосередньо відсутність даної довідки в подальшому створює для пораненого певні юридичні наслідки, як то:

               Відповідно до ст.21.7. «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» затверджене Наказом Міністра оборони України 14.08.2008  N 402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за N 1109/15800 «Постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно  до  висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення,  контузії, каліцтва), у якій   зазначається, що військовослужбовець військовозобов'язаний,   резервіст) проходив військову службу (збори) в момент одержання поранення (контузії, травми, каліцтва). 
У довідці обов'язково:
1.      оригінал довідки;
2.      детальне  зазначення   обставин  отримання  поранення  (контузії, травми,  каліцтва);
3.      довідка складається  не  пізніше 30 діб після одержання поранення//травми, каліцтва. 
4.      військовослужбовець проходив службу в момент отримання поранень;
 
               Як зазначалося раніш, довідка про травму (поранення) надається при направленні із медичної частини, яка знаходиться безпосередньо в районі дислокації частини, в якій проходив військову службу військовослужбовець (військово-польова). Отже, цю довідку може і правомочна надати лише ця частина. 
               
               У зв’язку в вищевикладеним, поранені повністю залежні від довідки, яку повинна надавати військово-польова частина, яка знаходиться в районі бойових дій. А зазначене в ст. 260 Статуту право лікаря надавати цю довідку «за необхідності», приводить до відсутності цієї довідки у пораненого взагалі.
 
               В свою чергу ВЛК, посилаючись на вимоги ст. 21.5 пункту (д) зазначають  "Захворювання, ТАК, пов'язане  з проходженням військової служби", замість "Поранення (контузія,  травма, каліцтво),ТАК, пов'язане  з проходженням військової служби" зазначено в пункті (б) цієї статті.
 
               П. (б) "Поранення (контузія,  травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у   разі   фактичного   виконання  службових  обов'язків  під  час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.
 
               П. (д)."Захворювання, ТАК, пов'язане  з проходженням військової служби"  - якщо воно виникло в період служби у військових  частинах та  установах,  які  не  входять до складу діючої армії,  або коли захворювання,  що виникло до військової служби,  у  період  служби досягло  такого розвитку,  який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до  військової  служби, служби з військової спеціальності.
                У такому самому формулюванні  приймаються постанови при медичному огляді  військовослужбовців  за  результатами  поранень (травм,  контузій,  каліцтв),  одержаних ними в період проходження військової  служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
 
               Отже,  відсутність документів про одержання травми на момент огляду пораненого ВЛК, надає їй право зазначати саме «захворювання» замість «поранення».
               В свою чергу, ВЛК, наприклад, посилаючись на статтю 81 графи ІІ, лише звільнює пораненого від службових обов’язків
               Після переломів дрібних кісток, кісточок,  поперечного  або остистого   відростка хребця, видалення металевих та інших конструкцій щодо  військовослужбовців  виноситься  постанова  про потребу  у  відпустці  за  станом  здоров'я  або  у звільненні від виконання обов'язків  військової  служби,  а  щодо  громадян,  які приймаються   на   військову   службу за  контрактом,  виноситься постанова "тимчасово непридатні" (призовникам надається відстрочка від призову).   
 
               Також, відсутність первинної медичної документації, а саме довідки про поранення виключає перевірку ступені придатності до військової служби зазначену в Положенні.
               Поранений вважається автоматично придатним, після наданої йому відпустки, а наслідки поранення, якщо наприклад була контузія, не враховуються, так як йдеться про захворювання.
               Крім того, відсутні підстави для внесення даних про поранення в військовий квіток військовослужбовця.
 
               Висновки: 
1.      Необхідно звернути увагу, щодо первинних документів, які повинні надавати лікарі військово-польових частин, а саме довідку про поранення. При цьому, направлення на лікування повинно бути підписано командиром частини, а не лікарем.
2.      Строк отримання довідки лише 30 діб. Отже, необхідно ініціювати витребування довідки медичною частиною, де військовослужбовець проходить лікування, щоб не було порушено вказаний строк. В іншому випадку, це необхідно буде доказувати в судовому порядку.
3.      Якщо відсутня вказана довідка, можливо ставити під сумнів довідку ВЛК, тому що засідання відбувалося без перевірки всіх необхідних документів.
Слід зазначити, що обов’язок в перевірці всіх необхідних документах покладено ні                                                     на пораненого військовослужбовця, а саме на ВЛК. Див ст. 18 Статуту: Військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.
4.      Довідка, яка не містить даних, щодо  формулювання причинного   зв'язку   захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у відповідності до ст. 21.5 «Положення» не є дійсною, і може бути оскаржена в судовому порядку.