ТСН.ua поцікавився в експертів, кому вигідні такі агресивні мітинги та до чого може призвести розбурхування ситуації в столиці.
22 квітня шахтарі влаштували у Києві гарячий день протестів. Як повідомлялося на сайті Конфедерації вільних профспілок України, гірників особливо обурило те, що перші особи держави проігнорували ІІІ з’їзд шахтарів України, який відбувся напередодні.
У протестному маршруті гірників було три локації – Адміністрація президента, Верховна Рада та Міністерство енергетики. Емоції почали накалятися від самого початку, коли вранці близько 10-ї години шахтарі прорвали охорону і наблизилися до будівлі АП.
Після пікету на Банковій учасники протесту зібралися біля будівлі парламенту. Далі протестувальники перекрили рух на Хрещатику і встановили намет біля Міненерговугілля. Під час його встановлення навіть сталася бійка, коли невідомий чоловік із рацією намагався завадити діям шахтарів.
Голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець заявив, що шахтарі очікуватимуть на повернення міністра енергетики Володимира Демчишина із США і розповів, що мітингувальники збираються розбити наметове містечко, а рішення – що робити далі – приймуть вже завтра.
Ще вранці керівництво гірників пообіцяло проводити масштабні безстрокові акції по всій країні, якщо їхні вимоги не виконають. Серед них: виплата зарплат, відмова від імпорту енергоресурсів на користь закупівлі вітчизняного вугілля та відставка глави Міненерговугілля Демчишина.
Примітно також, що в акції протесту брало участь чимало шахтарів ДТЕКу – приватної енергетичної компанії Ріната Ахметова. Вони, зокрема, зізнавалися на камеру, що їм зарплату виплачують регулярно, а мітингувати вони приїхали “за компанію”.
ТСН.ua поцікавився в експертів, кому вигідні такі масові мітинги та розбурхування ситуації та до чого це може призвести, якщо вчасно не вирішити ситуацію.
Віталій Бала:
– У мене виникає кілька запитань. Перше – чому шахтарі пішли до АП, коли президента немає в Україні? Порошенко сьогодні полетів з візитом до Франції. А друге запитання і основне – чому саме Адміністрація президента? Адже ж це уряд відповідає за економіку в країні.
Це говорить про те, що вони не довіряють голові Кабміну? Чи радше про те, що вони були кимось керовані? Якщо говорити про те, хто може ними керувати, то тут треба подивитися, кому належать шахти, хто з того має “профіт”, хто зацікавлений у збереженні своєї монополії на ринку. Я думаю, що тут можна вийти на певне прізвище, може навіть й не одне, яке має мотив. Це щонайменше Ахметов.
Агресивний настрій протестувальників говорить про те, що вони були кимось накручені. Це ж не те, що вони прийшли вже другий, третій раз, а до них ніхто не виходив і не займався цим питанням. Це був перший раз і одразу такий агресивний, що вказує на присутній тут технологічний момент. Ними, їхнім невдоволенням хтось скористався. Хоча я не виключаю, що там були і заслані козачки, які могли би провокувати такі агресивні дії.
У цій ситуації дійсно треба серйозно розібратися, бо це так виглядає, начебто тільки у шахтарів у країні проблеми. Тобто вони повели себе егоїстично, виступили в агресивній манері, що нашкодило країні. Я думаю, що сьогодні російське телебачення покаже всі ці мітинги. Тому може тут треба пошукати ще й інше прізвище, якому було би вигідно, що б це показали.
Тут має бути жорстка відповідь влади – стосовно саме тих, хто ці мітинги зорганізував, а сам залишився за лаштунками. А з конкретними шахтами та працівниками безумовно треба нормально розбиратися, зробити цей процес публічним і прозорим, аргументовано пояснити, чому вони збиралися шахти закривати, чи це дійсно дешевше купувати вугілля закордоном. Це треба вивести у прозору площину, і тоді до влади буде менше запитань.
Євген Магда:
– Я не розумію, які можуть бути претензії до президента у цій ситуації, коли президент у нас опікується зовнішньою й оборонною політикою. Чи хіба президент колись заявляв щось про закриття шахт?
Я особисто не бачив цих людей, інакше як по телебаченню, але інші спостерігачі розповідають, що мітингувальники не мали класичних “чорних очей” (а вугільній пил дуже сильно в’їдається у шкіру обличчя), тобто вони не виглядали як шахтарі.
Тим не менш, якщо подивитися на історичну ретроспективу, то закриття шахт завжди було важкою соціальною проблемою. Тому її так чи інакше доведеться вирішувати. Ми знаємо, що за Януковича через державне фінансування шахт відмивалися доволі великі гроші, і якщо зараз проходить такий процес, то це означає, що на якісь фінансові потоки “наступили”.
Люди, на жаль, дуже часто стають зброєю у чужих руках. І ті, хто грається у такі речі з відносно великими масами людей, мають усвідомлювати і ступінь своєї відповідальності, і те, до чого це може призвести в умовах збройного протистояння на Сході.
Не думаю, що це розвинеться у якусь урядову кризу, адже якщо згадати початок 90-х, то тоді акції протесту були і більш масовими, і більш щирими.
