01.10.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

Друг чи ворог: обираємо сусідів овочам і зелені





Олександр КОНОНЕНКО

У садівників-городників розпочалася гаряча пора. Але, захопившись розплановуванням грядок, не забувайте, що деякі овочі та зелень, посаджені поряд, можуть дружити або ворогувати, допомагати одна одній або пригнічувати і навіть убивати.

КАРТОПЛЯ дружить із бобами, квасею, горохом, баклажанами, капустою, редискою, редькою, календулою, кукурудзою.

«Ні» — картопля каже помідорам (у них спільна хвороба фітофтороз і спільний шкідник — колорадський жук), огіркам, кабачкам.

Багато хто садить у міжряддях картоплі гарбузи. Але вони потребують дуже багато поживних речовин і тому значно зменшують урожайність сусіда.

ОГІРКИ дружать із салатами (листовий, качанний, рукола, шпинат), кропом, квасолею, горохом, ріпчастою цибулею.

Редиска, картопля, помідори, фізаліс, духмяні трави — небажані сусіди огірків.

ПОМІДОРИ добре переносять сусідство з базиліком, петрушкою, редискою, салатами, шпинатом, часником.

Капусту, картоплю, горох та огірки помідори не люблять.

КАПУСТА дружить із картоплею, огірками, салатною зеленню, селерою, буряком.

Не любить квасолю та моркву.

САЛАТ листовий і качанний — «партнер» капусти, огірків, моркви, помідорів, шпинату, буряка.

Качанний салат важко уживається із селерою і петрушкою.

ЦИБУЛЯ дружить із морквою, селерою, буряком, усіма іншими представниками цибулевого сімейства.

Ріпчаста цибуля не любить горох, квасолю та всі інші бобові, редиску, редьку, капусту.

РЕДЬКА, РЕДИСКА гарно уживається поряд із буряком, гарбузом, бобами.

Небажані сусіди — ріпчаста цибуля, огірки.

МОРКВА добре росте поряд із цибулею, буряком, редькою, горохом, петрушкою.

Не любить морква кропу, білокачанної капусти.

А є просто ідеальні рослини для сусідства — досвідчені городники давно примітили: цибуля-порей, як і хрін, взагалі не має конкурентів, а листові салати, кабачки і патисони чудово уживаються практично з усіма городніми культурами.

Сіяємо і садимо

У квітні вже повним ходом іде посів овочів і висадка розсади, хоч нинішнього холодного квітня роботи трохи пригальмувались і перенеслись на травень.

  • Якщо буряк довго буде піддаватися впливу холоду, то може піти в квіткову стрілку. Тому з ним або не поспішайте, або використовуйте тимчасові плівкові укриття чи укриття нетканим матеріалом прямо по грядці.
  • Посів редиски варто повторювати у квітні-травні кожні 10 днів. Так ви зможете тривалий час отримувати цей смачний овоч у молодому вигляді.
  • Якщо будете проводити посів пророщеним насінням, то не забудьте, що це необхідно робити тільки у вологий грунт, бо у сухому воно одразу загине. У суху землю краще сіяти насіння, оброблене стимуляторами росту.
  • Якщо ви не впевнені, що буде тепло або очікується похолодання з дощем, то краще також сіяти непророслим насінням або накрити грядку плівкою.
  • Від сходів пізньостиглої капусти до збирання проходить досить тривалий термін. Тому не затримуйтеся з посівом, інакше до холодів вона не встигне наростити головки. Розсаду можна посіяти в парники без обігріву.
  • Огірки, патисони, кабачки, кукурудзу, помідори сіють тільки в теплиці з обігрівом. У кінці квітня — на початку травня їх можна посіяти в розігріті теплі грядки під плівку. Тепла буде достатньо, щоб перенести нічні похолодання. Для підтримки тепла в таких тепличках є ще одна «зброя» — між рядами рослин покладіть пластикові пляшки з водою. Вони нагріються за день, а вночі віддаватимуть тепло.
  • В останню декаду квітня — першу травня, зазвичай, уже висаджують у відкритий грунт розсаду ранньої та цвітної капусти. Але для цього вона має бути загартованою — якщо постійно тримати в теплі, це її «розпестить» і низька нічна температура може розсаду пошкодити. Підживлення робіть повним мінеральним добривом — 20 грам на 10 літрів води.

Пора підживити

Настав час підгодувати часник, щавель, озиму цибулю, інші багаторічні овочі та зелень.

Можна взяти коров’яку 1 частину до 10 частин води, додати 15 грам калійного і 20 грам фосфорного добрива. Після підгодівлі рослини треба полити чистою водою. Бо якщо добриво залишиться на молодих підростаючих листочках, то вони згорять.

Рослини спаржі підживлюють щовесни — вносять фосфорно-калійні добрива, а після збору врожаю — азотні. Розсаду ранньої капусти підживлюють гноївкою, що розведена водою у співвідношенні 1:5-7, курячим послідом — 1:10-12, а також азотними добривами (25-30 г на 10 л води) на 8-10-й день після висадки розсади у ґрунт. На одну рослину використовують 0,5-0,7 робочого розчину.

Підживлюють топінамбур (земляну грушу): 200-300 г аміачної селітри, 400-500 суперфосфату та 200-250 г сульфату калію на 10 м2.

У саду під кожне дерево, в залежності від його розміру, внесіть від 60 до 300 г аміачної селітри, 150-400 г суперфосфату та 50-200 г хлоридного калію, а також по 15 кг перегною.

Малину, смородину та ожину треба підживити «Нітроамофоскою». Це комплексне мінеральне добриво, завдяки якому рослини беруть добрий старт. Варто також добре зїх амульчувати — зима була без снігу і це дасть змогу на довше зберегти у грунті мікрофлору та вологу. Для мульчування підійде солома, подрібнена кора.

У квітнику підживіть багаторічники — півонію, флокси, астильбу, хости тощо. У перше весняне підживлення використайте тільки аміачну селітру — 20 г/м2 або сечовину — 15 г/м2.

Півники підживіть повним мінеральним добривом з розрахунку 50-70 г/м2.

Любисток та естрагон потребують підживлення з другого року життя: 20-25 г/м2 аміачної селітри, 20-30 суперфосфату та 15-20 г/м2 сульфату калію. Мелісу один-два рази підживлюють, починаючи з другого року зростання, органічними (перегній 4 г/м2) чи мінеральними добривами (аміачної селітри10 г, суперфосфату 20-30 г та калійної солі 10 г/м2).

Якщо ви вирішили зробити новий газон, при перекопуванні ґрунту внесіть мінеральні добрива, що у своєму складі мають азот, фосфор та калій. На кожну сотку вам буде потрібно 2-3 кг. Перемішайте добриво з верхнім шаром ґрунту.

Над вишнями гудуть, а шкоди завдають…

Наприкінці квітня починається літ хрущів — небезпечних шкідників саду. Дорослі жуки об’їдають листя дерев, а товсті личинки, які одержали влучну назву «хробаки», живляться корінням, під’їдають цибулини та бульби.

У «льотні роки», що повторюються кожні чотири роки (стільки часу потрібно личинкам західного та східного травневих хрущів, щоб вирости та залялькуватися), дорослих жуків особливо багато. У садах жуки пошкоджують листя, квіти та зав’язі плодових дерев, особливо обліпихи, сливи, вишні та яблуні, кущів.

Личинки найбільшу шкоду завдають цукровим бурякам, картоплі, суниці, плодовим деревам, молодим насадженням. Жуків треба знищувати під час льоту, адже це найбільш помітна стадія розвитку хруща. Якщо у вас у господарстві є кури або качки, вранці, поки ще тримається роса, заціпенілих жуків можна струсити з дерев і згодувати домашньому птаству.

Жуками залюбки ласують і дикі птахи: зозуля, сиворакша, одуд, грак, галка, сорока, сойка, шпак, вивільга, дубоніс, сорокопуди, іноді його роздзьобує велика синиця. У ґрунті личинок знищують граки, шпаки, одуди, землерийки, їжаки, кроти, борсук та лисиця.

Дієвими проти хрущів є біопрепарати на основі гриба Beauveria bassiana. Інсектициди застосовують під час льоту жуків, вносять у ґрунт проти личинок, або ж додають до сметаноподібної маси з рудої глини, гною та води (0,7:0,8:1), у яку занурюють корені рослин перед посадкою. У продажу є препарат «Антихрущ».