Шановний Вікторе Олександровичу, шановні депутати та представники громадськості!
Дозвольте мені висловити щиру подяку за надану можливість виступити перед Вашим шанованим зібранням щодо деяких аспектів стратегічного розвитку міста Вишгород. Це важливо не тільки тому, що Вишгород це величне українське місто зі славною тисячолітньою історією, але й тому що воно є Північним передмістям Києва, де, не дивлячись на велику скруту, на підприємствах, установах і організаціях самовіддано працює золотий скарб Вишгороду – його прекрасні трудові колективи.
Одним із важливих стратегічних завдань для виконавчого комітету, постійних комісій ради, в тому числі і для першого заступника міського голови, на разі, повинна стати робота з розробки та підготовки до затвердження Вами, шановні депутати, стратегії розвитку Вишгороду до 2020 року відповідно до «Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», яка затверджена Указом президента України в січні поточного року. Стратегія розвитку міста повинна включати низку цільових і комплексних програм, спрямованих на реалізацію сталого (збалансованого), соціально-економічного, культурного, екологічного його розвитку у відповідності з довгостроковими і короткостроковими цілями.
Таким чином і настане час, не менш важливішого завдання перед владою міста, щодо виконання програм вищезазначеної стратегії розвитку.
А одним з можливих методів контролю громадськості за успішною реалізацією, в подальшому, програм розвитку міста може бути запровадження соціальної інноваційної технології, яка запропонована вченими Української академії наук.
Дозвольте коротко ознайомити Вас з суттю і особливостями такої технології роботи влади з населенням.
Ця практико-орієнтована технологія дозволяє вирішити зазначену проблему на місцевому рівні з продовженням оздоровлення всієї системи державного управління. Але наголошую, що починається все знизу, на місцевому рівні.
В чому ж полягає суть такої соціальної технології і які можливості її застосування в наших конкретних умовах?
Враховуючи, що це практико-орієнтована інноваційна технологія, то в першу чергу, мова йде про соціальне опитування мешканців міста Вишгород щодо окремих аспектів якості їх життя. Здійснюється воно за допомогою спеціально розроблених фахівцями академії наук анкет, що дозволяють ефективно виявити рівень задоволеності потреб громадян у п’яти найбільш життєво значущих сферах:
1. Трудовій;
2. За місцем проживання та відпочинку;
3. В родині;
4. В системі освіти і медицини
5. Взагалі в місті.
В кожній з цих сфер життєдіяльності людина почуває себе по-різному. Тому що, одні потреби задовольняються повністю, інші частково, деякі взагалі не задовольняються. Вченим Академії вдалося визначити основні суттєві потреби в кожній з цих наведених сфер та виміряти кількісно ступінь їх задоволення. Тобто відповіді громадян щодо задоволення потреб вдалося перевести в дійсно інформаційно-значимий показник якості життя. А що це означає?
В першу чергу, громадяни можуть самі оцінювати, наскільки ефективно працює влада, якою мірою її зусилля спрямовані саме на задоволення потреб людей. Якщо робити такі опитування щорічно та їх оприлюднювати, то можна визначати динаміку результатів оцінки якості життя, виконання стратегії розвитку міста і, в кінцевому рахунку, об’єктивно оцінити ефективність діяльності влади.
На погляд вчених Академії, для таких опитувань не потрібно великих коштів – витрати складають тільки на роздрукування анкет, роздавання, збирання і аналітичне оброблення анкет представниками влади та громадськості міста, котрі стають першими споживачами інформації від людей.
Я розумію, що влада міста розглядає та старається усунути ті недоліки, які висвітлюються у листах окремих громадян, але можна з впевненістю сказати, що впровадження запропонованого механізму контролю на місцевому рівні допоможе збільшити взаємодію мешканців міста Вишгород і влади, бо у цьому випадку владні структури зможуть більш ефективно і своєчасно реагувати на динаміку показника якості життя громади міста. Треба зауважити, що сукупність науково обґрунтованої множини показників якості життя кожного окремого громадянина міста при їх відповідній статистичній обробці складе найбільш вирогідний середній показник якості життя громади в цілому.
Запропонована така соціальна інноваційна технологія має такі особливості і переваги:
По перше — визначення результатів суспільної думки в контексті оцінки дій влади допоможе самій владі задіяти зворотній зв’язок, а тому свідомо регулювати суспільну ситуацію і не доводити її до вибухів типу Врадіївського та інших.
По–друге – позитивний результат опитування населення за допомогою так званих «розумних анкет», в яких мешканці міста можуть вказати причини своєї незадоволеності.
Саме ці переваги можуть свідчити про доцільність використання зазначеної соціальної технології в «Стратегії розвитку Вишгороду до 2020 року» при формуванні програм розвитку міста.
І хоча, шановні депутати, Ви знаєте ці причини, але оприлюднення їх сукупності з анкет опитування мешканців, з одного боку, дозволить Вам більш ефективно впливати на складні процеси місцевого самоврядування, а з другого – надасть більш потужного імпульсу щодо участі пересічних громадян в управлінні містом.
Я міг би більше зупинитись на окремих аспектах цієї практико–орієнтованої, соціальної технології, яка може бути початком оздоровлення всієї системи державного управління і місцевого самоврядування. Але по перше, на порядку денному сесії є інші важливі питання, і по друге, про це в інший, спеціально відведений час краще, за Вашим бажанням, розкажуть мої колеги, розробники окремих розділів.
Для цього можна буде провести зустрічі з вченими академії наук і розпочати таку роботу, яка буде вагомим внеском в сучасну історію розвитку міста Вишгород і які допоможуть розповсюдити наш досвід на весь район, потім Київську область і ще далі на всю країну.
Сьогодні у наших руках є унікальний шанс щоб змінити ситуацію на краще і розпочати процес соціально-економічного розвитку нашого славного міста Вишгород на інноваційній основі, з використанням сучасних інформаційних технологій.
Якщо влада міста піде цим шляхом, я міг би взяти на себе функцію забезпечення його поступовою підтримкою.
Але вирішувати, в кінці-кінців, Вам.
Дозвольте закінчити свій виступ словами з пісні «Вишгород – місто моє»: Вишгород – щастя моє,
Вишгород – біль і кохання.
Я тобі віддаю свою віру святу
І душі теплоту до остання.
Інтернет ресурс http://www.pisni.org.ua/songs/9257282.html
Дякую за увагу!
P.S. Додаю коротку біографічну довідку.
БОГДАН ВАДИМ МИКОЛАЙОВИЧ
Народився 17 травня 1957 року на Чернігівщині в сільській сім’ї , освіта вища, у 1985 році закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту за спеціальністю “Управління процесами перевезень на транспорті ”
Трудову діяльність розпочав у 1975 році помічником складальника потягів на станції Дарниця Південно-Західної залізниці. Потім проходив військову службу і до 1990 року займався науковою, комсомольською та партійною діяльністю.
Із 1991 року працював в системі Міністерства транспорту України, Київської міської державної адміністрації, створював та очолював ряд підприємницьких структур, де накопичив значний досвід в організації роботи підприємств з нуля.
Займався створенням Всеукраїнського зовнішньоекономічного об’єднання «Укртранс» з міжнародних перевезень вантажів споживачам України.
У 1992 році відкрив один із перших на Україні митний склад. У 1995 році був обраний головою ради директорів транспортно-експедиційних підприємств міста Києва та спільно з Державною митною службою України розробив та застосував на практиці “Порядок перевезень та митного оформлення імпортно-експортних маловагових вантажів через митні склади”.
У 2002 році, на виконання рішення Київської міської ради, створив та був призначений директором комунального підприємства «Екотранс», задачею якого було зменшення шкідливого впливу автотранспорту, його інфраструктури на природне середовище та здоров’я людини. За його ініціативою у 2003 році було розпочато будівництво заводу з переробки відпрацьованих транспортних олив, шин та акумуляторів.
Зарекомендував себе грамотним керівником-управлінцем та державним службовцем. Має подяки та Почесну грамоту Київського міського голови.
У 2004 – 2005 роках, працюючи генеральним директором компанії «Альфа Буд», забезпечив виконання плану з будівництва першої черги нової компресорної станції на Мринському підземному газосховищі газотранспортної системи України відповідно договору з НАК «Нафтогаз України».
Понад 10 останніх років займається питаннями науково-технічного прогресу на виробництві, економічного розвитку підприємств.
У 2004 році обраний академіком, а у 2008 році – першим заступником голови відділення економіки і управління Української академії наук.
Має ряд наукових статей та публікацій, являється автором монографії на тему: «Формування інноваційної політики підприємства в перехідний період», в якій висвітлює питання інноваційної і інвестиційної політики, переходу економіки на ринкові умови розвитку. Захистивши свою наукову працю у 2007 році отримав звання доктора економіки.
У 2009 році спільно з групою академіків Української академії
наук приймав участь у розробці Стратегії розвитку Вишгородського району Київської області до 2015 року.
У даний час обіймає посаду заступника директора з економіки та фінансів компанії «ЛІДЕР АВТОЦЕНТР».