Для держбюджету на 2015 рік, який уже в день ухвалення мав статус «проміжного», готова оновлена версія. Уряд планує збільшити доходи на 22,5 млрд, витрати – на 35,7 млрд грн. Дефіцит зросте з 3,7% до 4,1%. Основна причина корекції показників – девальвація гривні.
Бюджет на 2015 рік парламентарії ухвалили в ніч на 29 грудня. Як зміст документа, так і процедура голосування мали багато недоліків. Депутатів попросили не звертати уваги ні на те, ні на інше і проявити лояльність, оскільки бюджет фактично затверджують тільки на два місяці. Арсеній Яценюк, визнаючи, що головний кошторис країни далекий від досконалості, обіцяв, що зміни до нього буде внесено не пізніше як 15 лютого 2015 року з урахуванням рекомендацій міжнародних кредиторів. Учора, з невеликою затримкою щодо анонсованої прем’єром дати, презентували оновлений варіант документа.
У грудні бюджет-2015 було ухвалено із середньорічним значенням курсу гривні до долара як 17 до 1. Проект змін до держкошторису, презентований учора, розраховано на прогнозі середньорічного курсу 21,7 грн за долар. Офіційний курс гривні щодо долара вчора перевищував позначку 26 грн.
З урахуванням запропонованих урядом змін доходи зведеного бюджету 2015 року збільшаться на 22,5 млрд грн і становитимуть 598,8 млрд грн. Майже половину дельти забезпечить зростання доходів від ПДВ: за розрахунками Мінфіну, надходження за цією статтею мають зрости на 11,8 млрд грн. Одним з основних «драйверів» доходів бюджету буде девальвація і прискорення інфляції.
Друга за значимістю дохідна стаття бюджету – підвищення рентної плати за користування надрами: зокрема, планують підвищити ставку з 20% до 70% для державних видобувних компаній, що, за прогнозами уряду, додасть у скарбницю 9,1 млрд грн.
Також планують додатково зібрати 2,5 млрд податку на прибуток шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування. Завдяки девальваційному фактору уряд планує зібрати на 2,1 млрд грн більше ввізних мит.
Рентну плату за транспортування газу, нафти та аміаку мають намір перевести в долари США, що дасть додатково 1,7 млрд грн.
При цьому уряд розраховує отримати на 4,9 млрд гривень менше доходів НБУ (раніше планували близько 65 млрд грн). Також Кабмін не розраховує на 1,9 млрд грн збору на купівлю валюти – у Мінфіні це пов’язують із прогнозованим «зменшенням попиту на валюту». Водночас можна сміливо стверджувати, що як мінімум порівнянна сума комісійних осяде в кишенях валютників на «чорному ринку».
Видаткова частина бюджету збільшиться на 35,7 млрд грн – до 663,9 млрд грн. Основним volume-драйвером тут є обслуговування державного боргу. Через девальвацію гривні та з урахуванням того, що Мінфін вирішив поки що відмовитися від реструктуризації частини ОВДП, які є в портфелі НБУ, ця стаття витрат збільшиться на 21,5 млрд грн.
Також бюджету досить дорого коштуватиме збільшення субсидій для компенсації підвищення тарифів – на це додатково виділять 12,5 млрд грн.
Допомога переселенцям із зони АТО сягатиме додаткових 2,9 млрд грн зі скарбниці.
Крім того, проведуть корекцію витрат, які залежать від курсу гривні, зокрема дипломатичних відомств, ціни на лікарські препарати, витрати військових аташе тощо. На це уряду додатково знадобиться 1,3 млрд грн. Суттєвим скороченням витрат є зменшення трансферту Пенсійному фонду на 3,9 млрд грн.
Скептики під куполом
За словами міністра фінансів Наталії Яресько, запропоновані зміни необхідні для того, щоб Рада директорів МВФ схвалила програму фінансування України. Свою частину роботи в уряді виконали, рапортує Мінфін, справа – за парламентом.
Уже очевидно, що одностайна підтримка депутатів проекту Мінфіну точно не забезпечена. Forbes зв’язався з декількома членами бюджетного комітету ВР, але вони відмовилися коментувати пропозиції уряду, оскільки багато змін в «очі не бачили». Лідер фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко вважає, що на всі формальності депутатам має вистачити два тижні: «Мають відбутися засідання всіх комітетів парламенту… Має бути ухвалено рішення бюджетного комітету. Має бути розгляд у парламенті… ми робитимемо все, щоб цього місяця країна отримала уточнений бюджет», – сказав він.
Луценко сподівається, що оновлений бюджет суттєво еволюціонував порівняно з варіантом, ухваленим наприкінці грудня. Його колеги з «Батьківщини» впевнені, що розраховувати на це не варто: депутати вже заявили, що «авральщину» не підтримуватимуть. В умовах «безпрецедентної економічної кризи» повторювати практику грудневого голосування і вірити уряду на слово, що «все гаразд», соратники Юлії Тимошенко не мають наміру. У партії закликали Мінфін показати Раді весь пакет законопроектів, необхідних для отримання фінансування від МВФ, щоб ознайомитися з питанням у комплексі. «Наполегливо просимо уряд негайно оприлюднити і внести до парламенту весь пакет законопроектів, підготовлених на виконання попередніх домовленостей із місією МВФ в Україні, крім зареєстрованого сьогодні законопроекту про внесення змін до закону «Про Державний бюджет України на 2015 рік», – йдеться в заяві партії.
Експерти з обережністю коментують ініціативи Мінфіну, адже повної конфігурації бюджетного коригування відомство не презентувало. Але й засвічених змін достатньо, щоб серйозно сумніватися в їхній ефективності. Співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич вважає, що досягти запланованого економічного результату від підвищення ренти за використання надр буде важко.
«Підвищення ренти безпосередньо пов’язане з очікуваним зростанням ціни, за якою «Нафтогаз» купує газ у державних видобувних компаній. Фактично влада розраховує, що кінцеві споживачі профінансують цю операцію, оскільки саме вони перебувають на початку цього «ланцюжка», – каже він, підкреслюючи, що цього неможливо досягти без суттєвого підвищення тарифів на газ і тепло для населення. «Враховуючи девальвацію, зниження реальних доходів населення і зростання безробіття, можна очікувати, що підвищення тарифів призведе до зростання неплатежів», – підкреслює Марунич.
У розмові з Forbes «Держбюджет 2.0» розкритикував і колишній міністр економіки Сергій Терьохін. На його думку, для нормального виконання бюджету уряду необхідно стимулювати бізнес-активність, тобто знижувати податки, а не робити точкові коригування чи просто змінювати назви платежів.
«Підвищення податків зазвичай погано позначається на рівні ділової активності в країні, тому з цим інструментом треба бути вкрай обережним», – погоджується з Терьохіним фінансовий аналітик РА «Експерт-рейтинг»Віталій Шапран.
Надто оптимістичною виглядає і сума витрат, якщо, звичайно, не закривати очі на макропоказники. Високі темпи інфляції мають змусити Кабмін переглянути зарплати бюджетників, на що в уряду немає грошей. «Якщо після зміни базових показників бюджету інфляція буде 24%, то мінімальну заробітну плату потрібно підвищувати не на 13,6%, як це було прописано минулого року», – зазначає Терьохін. Курс на публічне урізання зарплат у держапараті він вважає безглуздим, особливо у світлі боротьби з корупцією, яку активно декларують. «Чиновників треба виганяти, скорочувати, але зарплати чиновникам потрібно негайно підвищувати», – вважає він.
Також для виконання оновленого бюджету необхідна ревальвація гривні, оскільки сьогоднішній курс 26 грн за долар поки що суттєво відрізняться від розрахункового 21,7. НБУ не може ні гарантувати уряду цей показник, ні спрогнозувати його динаміку. Ще одна невідома – результат переговорів уряду з утримувачами українського державного боргу. За інформацією Forbes, основним сценарієм Кабміну на сьогодні є відстрочення погашення з частковим списанням боргу. У Мінфіні стверджують, що консультацій з «бондхолдерами» ще не починали.
