25.09.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

Включаймо режим «затягування пасків»





Галина МАКАРЕНКО

Державним кошторисом на наступний рік залишились незадоволені практично всі, крім команди Яценюка, яка його готувала. Втім Держбюджет — хороший він чи поганий, до якого доведеться вносити ще зміни, — все ж прийнято і за ним нам доведеться жити. Хоча й залишається питання — яким те буде життя?
Більшість пересічних громадян переконані, що життя те не буде солодким. І тут не радує навіть зниження в 2,5 рази розміру єдиного соціального внеску — з 41 до 16,4%. «Ми йдемо на ризик, що, істотно зменшивши ставку ЄСВ, можемо недоотримати відповідні доходи і мати дірку. Але сподіваємося, що український бізнес прийме нашу спільну позицію, почне легалізувати і виводити з тіні зарплати», — прокоментував ініціативу Прем’єр Арсеній Яценюк. Втім, експерти вважають, що швидкого виведення зарплат з тіні не буде. Якщо бізнес і повірить владі, то все одно йому потрібно буде кілька місяців на розкачку.
Заручниками бюджету-2015 стали і пенсіонери: якщо дотепер 15% стягувалися з пенсій розміром від 10 тис. грн, то зараз цю суму знизили до 3-х мінімальних зарплат — 3 654 грн. Уряд заявляє, що таким чином обкладаються податком доходи громадян. Однак, хіба пенсія, на яку громадяни працювали все своє життя, є доходом? І чи й такою великою справді є пенсія в три з половиною чи чотири тисячі гривень, коли купівельна спроможність цих коштів падає практично щодня?
Крім того, депутати позбавили пенсіонерів (у числі інших категорій українців) права безкоштовного проїзду — з 1 червня пільговим проїздом зможуть користуватися тільки інваліди 1-ї та 2-ї груп, діти-сироти, діти-інваліди, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з малозабезпечених сімей та учасники бойових дій. Безкоштовний проїзд для інших категорій можливий лише за рішенням і фінансуванням місцевих органів влади. Кабмін обіцяє за півроку розробити метод компенсації витрат для пенсіонерів, тобто монетизувати пільги. Однак, про конкретні суми поки не йдеться.
Керівник комітету економістів України Андрій Новак вважає, що подібні ініціативи з оподаткування абсолютно не вирішують питання наповнення держбюджету: «Відбувається великий політичний обман. Адже задеклароване скорочення податків з 22 до 9 обертається практично щоденними ініціативами нових податків. У важких умовах економічної кризи і військової ситуації, при дуже низькому рівні доходів більшості громадян, обкладати податком все і всіх, — просто фінансове знущання над українцями».
Підтвердження цих слів — у самому Держбюджеті-2015: затягнути пояси доведеться і бюджетникам. Кабмін на перше півріччя залишив діючі норми оплати праці працівникам бюджетних установ, а потім (можливо?!) затвердить порядок індексації зарплат і соціальних виплат.
Порадіти можуть студенти — їм стипендії поки залишили. Однак школярам та студентам доведеться оплачувати проїзд. І хоч місцевій владі дозволено вводити пільговий проїзд, але… чи знайдуться на це кошти у бідних сільських бюджетах?
Харчування в лікарнях залишається інвалідам, дітям-сиротам та малозабезпеченим. Однак із приміткою, що місцева влада прийме рішення про забезпечення харчуванням усіх хворих. Продовжено фінансування безкоштовного харчування школярів пільгових категорій: 1-4 класів, дітей-інвалідів, сиріт, з малозабезпечених сімей, але ця стаття витрат знову ж таки перекладається на місцеві органи влади.
Молодь гарантовано отримуватиме повну середню освіту на безоплатній основі (при підготовці бюджету обговорювалося питання щодо залишення безоплатним освіти лише до 9 класу). Також збережені всі норми щодо вступу до навчальних закладів поза конкурсом.
Залишилася незмінною ставка вчителів — 18 годин (у першій редакції закону про держбюджет планувалося збільшення навантаження педпрацівників до 22-25 годин у тиждень), але лікарям прибрали ряд надбавок, зокрема тим, хто працює в інфекційних відділеннях і туберкульозних диспансерах.
При підготовці проекту бюджету пропонувалось, що житло має оподатковуватись з першого квадратного метра (донині податок сплачувався, якщо квартира більше 120 квадратів, а будинок — більше 240 метрів). Таке рішення викликало хвилю обурення і планку трохи посунули — обклали податком квартири від 60 квадратних метрів і будинки від 120 квадратів.
Цим податком, який мав би стати одним із податків на розкіш, по суті, обклали всіх, у тому числі і найбідніших. Адже не секрет, що звичайна трикімнатна квартира, як правило, перевищує 60 «квадратів», в ній нерідко живуть кілька поколінь, а на кожну особу чи й припадає по 5-6 метрів.
Гроші в бюджет вирішили збирати і за рахунок українських водіїв. Більше за інших постраждають власники авто з великим об’ємом двигуна. Якщо маєте машину з двигуном більше 3 літрів і молодше 5 років, доведеться на рік заплатити 25 тисяч гривень.
Запроваджено оподаткування великих заробітних плат: 15% — для доходів до 10 мінімальних заробітних плат, 20% — для доходів понад 10 МЗП (з суми перевищення). Збільшено ставки податку на пасивні доходи фізичних осіб з 15% до 20% (йдеться про відсотки, інвестиційний прибуток, роялті).
Збір при купівлі валюти до Пенсійного фонду збільшився з 0,5% до 2%, але цей збір ліквідовано для безготівкових операцій.
У 2015 році продовжилась дія військового збору розміром 1,5%. Щодо останнього податку, то експерти наголошують, що діюча нормативна база не зобов’язує уряд використовувати ці кошти безпосередньо на військо. Отож чи не вийде, що громадяни знову сплачуватимуть наче на армію, а, по суті, солдат будуть одягати, годувати і навіть озброювати за добровільні пожертвування?
У планах уряду вже в 2015-му (а не в 2017 році, як очікувалося) підняти ціни на газ для населення до ринкових. Разом із газом подорожчають і комунальні послуги. Як свідчать експерти, зростання тарифів на тепло і гаряче водопостачання в цьому випадку може збільшитися в 3-3,5 рази. Отож — знову затягуймо пасок?
…Особливістю бюджету-2015 стало те, що Україна вперше за період свого існування як незалежна держава орієнтується на воєнну ситуацію на Сході країни, змушена приймати, по суті, «оборонний» бюджет, зміцнюючи армію і силові структури і, відповідно, збільшуючи на них фінансування.
І хоч такий бюджет мало радує пересічного громадянина, але, як наголошують урядовці, його треба було прийняти за будь-якої умови, щоб країна не залишилась без основного фінансового документа, а вже потім доопрацьовувати, вносячи відповідні зміни. Сподіваємось, що в цих змінах знайдеться місце і забезпеченню всіх чи, принаймні, основних соціальних потреб наших громадян.