Що наразі відрізняє Україну від країн Європи, наприклад Німеччини чи Нідерландів? Відповідей – безліч. Проте нас наразі цікавить дане питання у контексті «зеленої» енергії, а саме енергії сонця.
В Україні ринок сонячної енергетики на 90 % монополізований однією компанією – Activ Solar. В той же час, у Німеччині, за останніми даними, 40 % з понад 80 ГВт встановленої потужності генерації електроенергії з відновлювальних джерел належить приватним особам, з них 11 % – фермерським господарствам!
Німці змогли досягти таких результатів завдяки спланованій програмі розвитку, в рамках якої населення отримувало компенсації частини вартості генеруючи установок, відсотків за кредитами, а надалі – отримало змогу продавати вироблену електроенергію. В результаті – за останні 10 років – німецькі домогосподарства інвестували понад 100 млрд. євро у сонячну енергетику, а батареї були встановлені у понад 100 000 об’єктів.
Відтак, логічним є висновок, що для ефективного стрімкого розвитку галузі і технологій необхідно, щоб вони стали способом життя всього суспільства, а не просто бізнесом, що приносить надприбутки.
До останнього часу усе українське суспільство не було зацікавлене у тому, щоб інвестувати у приватні міні-електростанції. В першу чергу цьому сприяли висока вартість сонячних панелей, дешевизна традиційних електроенергії та тепла та пагубне небажання нашого суспільства – економити тут і зараз, миттєво.
У 2012 році наш законодавець послідував прикладу європейських країн. Приватні домогосподарства, що встановили сонячні батареї, отримали можливість продавати надлишки енергії, що перевищують їхні власні потреби за підвищеним тарифом. Однак це право протягом тривалого часу було тільки на папері та на сайті Верховної Ради.
Ті першопрохідці, що намагалися поставити фото-панелі у себе вдома, стикалися з перешкодами з боку місцевих обленерго, котрі не бажали купувати дорогу енергію. Без чіткої процедури у них були розв’язані руки і уява, котра генерувала усе нові вимоги: технічні умови, дозволи, обладнання, папірці, – усе, щоб ухилятися від укладення законного договору!
Нарешті, У 2014 році відбулися докорінні зміни. Спочатку у січні Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики, таки визначила! ставки «зеленого» тарифу для домогосподарств на майбутні 15 років. А вже у лютому було затверджено порядок підключення домашніх енергоустановок до мережі та порядок продажу електроенергії. Тож лід потихеньку скресає.
На сьогодні пересічному користувачу для отримання «зеленого» тарифу необхідно здійснити ряд простих процедур.
Приклад пана Романа не може не викликати приємних вражень. Проте важливо, щоб даний випадок не став одиничним. Для цього потрібно не лише формувати енергетичну свідомість у населення, змінювати ставлення людей до енергії, а й побороти окремі проблеми галузі, що спливають на практиці.
Зокрема, з юридичної точки зору, привертають увагу такі моменти.
В першу чергу, це відсутність чітких строків, протягом яких повинні укладатися договори із користувачами про підключення до мережі та купівлю надлишків електроенергії.
По-друге, відсутність єдиної узгодженої форми договорів про підключення до мережі та купівлю надлишків енергії.
По-третє, наразі невідомо як податкова інспекція буде розглядати доходи громадян від продажу такої електроенергії, зокрема, чи буде вимагатися реєстрація підприємницької діяльності та статус платника податку на додану вартість.
Хочеться вірити, що дані проблеми будуть вирішені на нормативному рівні найближчим часом, а не шляхом довгих судових процесів.
Розвиток галузі приватної сонячної енергетики є критично важливим для нашого суспільства, особливо в перспективі енергетичної безпеки держави та подальших дій для її забезпечення. Як вдало зазначив в інтерв’ю у програмі «Окрема думка» фахівець із енергозбереження, керівник проекту ЄС, Святослав Павлюк: «Факт, що українці змерзнуть цієї зими – це добре. Бо із цього почнеться масове усвідомлення проблеми. І цей сезон не найстрашніший – бо хоч трохи газу є. А от що буде в наступному опалювальному сезоні (2015-2016) – це вже залежить від того, що ми робимо зараз».
Тому маємо надію, що співпраця громадських активістів, юристів та свідомих чиновників, допоможе здоровому глузду перемогти супротив бюрократичної машини та остаточно наблизити Україну до енергетичних рівня передових країн Європи.
