13.07.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

Місто прощається з мером

IMG 4382

На 66-му році передчасно пішов із життя Вишгородський міський голова РЕШЕТНЯК
Віктор Олександрович, кандидат медичних наук, автор низки наукових праць, президент БФ «Добробут» (із 2004 року) та почесний президент БФ «Гіппократ» (із 2005 року), член правління Асоціації міст України.
Лікар-хірург Віктор Решетняк здійснив понад сім тисяч складних операцій. Оперував у кращих лікарнях Європи, як медик брав активну участь у бойових діях у Республіці Ефіопія. За значні заслуги у галузі медицини удостоєний почесного звання «Заслужений лікар України».
Із перших днів аварії на Чорнобильській АЕС займався евакуацією хворих та медичного обладнання із 30-кілометрової зони відчуження. За вагомий внесок у справу збереження материнства, евакуацію жінок із зони ЧАЕС нагороджений золотою та срібною медалями ВДНГ.

***
Віктор Решетняк народився у 1950 році в Безгіново Ново-Айдарського району Луганської області в сім’ї службовців (батько — інвалід війни І групи, мати працювала молодшою медичною сестрою). У 1965 році закінчив середню школу в м. Євпаторія. У 1965-1969 роках навчався у Євпаторійському медичному училищі.
У 1969-1971 роках проходив службу у лавах Радянської армії.
У1971-1977 роках навчався на лікувальному факультеті Кримського державного медичного інституту. Навчання поєднував із трудовою діяльністю. У 1981 році вступив до клінічної ординатури м. Києва, після закінчення якої у 1982 році був направлений на роботу до центральної районної лікарні у Вишгороді. Працював завідуючим відділення.
У 1986 році брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Після навчання на кафедрі іноземних мов Київської медичної академії післядипломної освіти протягом 1989-1991 років перебував у службовому відрядженні в Ефіопії як лікар-спеціаліст.
Повернувся до Вишгородської ЦРЛ і у 1991-2001 роках продовжував працювати на посаді завідуючого відділенням. У 2000 році пройшов стажування з організаційно-адміністративної роботи у центральному госпіталі м. Санса (Франція). Із 2004 року — лікар вищої категорії за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров’я».
У 2002 році був обраний депутатом Київської обласної ради. У 2006 році вишгородська громада обрала Віктора Решетняка міським головою, а у 2010-му — абсолютною більшістю голосів переобрала на цю посаду. 
Мав твердий характер і вперту вдачу. «Будь-який тиск на мене згори і намагання через депутатський корпус сформувати групи, що блокуватимуть роботу міськради та розвиток міста, сприймаю як спроби поставити мене на коліна. Але я вже не в тому віці і ніколи не буду кишеньковим очільником», — така була позиція Віктора Олександровича на сесіях міськради. «Сказав — зробив» — такою була позиція Віктора Решетняка на виборах.
У 2006 році, коли він уперше балотувався на посаду міського голови, його програма на 100 % складалася з пропозицій вишгородців. До цього кроку підштовхнув принизливий мінімум соціального комфорту у Вишгороді.
Відтоді чимало змінилося. Вишгород стрімко почав перетворюватися на місто майбутнього, на кшталт європейських міст, де жити комфортно і безпечно. Серед багатьох проектів — реконструкція водної мережі міста, яку ініціював і лобіював «у верхах» саме Віктор Решетняк. Про благополуччя розвинених міст Віктор Олександрович знав не за чутками. Він об’їздив усю Європу, бував за океаном. І всюди його вражали не лише доглянутість міст і містечок, а й їхня душа. Пояснення цьому знаходив у ментальності європейців та у їхньому способі комунікації. Вважав: «В основі цього — почуття єдиної міської спільноти. Без нього неможливо виховати патріотизм».
Особливу увагу він приділяв здоровому способу життя — мріяв про велодоріжки та пішохідні теренкури, туристичні стежки та екскурсійні маршрути по нашому місту, про нові школи і дитячі садки з басейнами та сучасними спортивними майданчиками. Схили Дніпра, Київське «море» та стадіон «Енергетик» бачив ареною міжнародних змагань та підготовки олімпійців. Не забував і про прихильників скейтингу та велоекстриму — саме завдяки Віктору Решетняку на набережній водосховища з’явився не лише зручний сквер, а й скейт-парк, про розвиток якого йшлося напередодні дня, коли невблаганна смерть обірвала нитку життя нашого мера.
З гордістю Вишгородський міський голова сприймав звістки про спортивні перемоги наших футболістів, майстрів карате, кік-боксингу… Радів дипломам переможців на національних конкурсах, вихованців численних гуртків міського Центру творчості «Джерело», міжнародним відзнакам оркестру-студії «Водограй» і танцювального колективу «Клерико», хору «Коралі» і ансамблю сопілкарів «Рум’янок». Як справжній хрещений батько опікувався школою для дітей з особливими потребами «Надія» — за його задумом там мали відбутися разючі зміни…
Поняття честі і порядності були для Віктора Решетняка не пустим звуком. Як особисте сприйняв події на Майдані, ризикуючи багато чим — допомагав, як міг, патріотам, що виборювали кращу долю країні, підтримував патріотичну молодь. Негучною була його особиста допомога українським військовим і добровольцям, які обстоюють незалежність і неподільність України на сході нашої держави.
Для нашого мера всі люди були особливі — корінні вишгородці і «заброди», будівники Київської ГЕС і вимушені переселенці з Криму і зони АТО, висококваліфіковані спеціалісти і звичайні трудівники.
З надією чекав реформ — і як практик мав своє бачення децентралізації та передачі повноважень на місця. Віктор Олександрович із мудрістю справжнього політика наполягав на розлогих громадських обговореннях і добровільності об’єднання громад, не шкодував часу на зустрічі з людьми. Мер сперечався та уважно вислуховував, занотовував слушні думки та щедро ділився планами з усіма, хто мислив творчо і нестандартно, підтримував молодіжні ініціативи.
«Усі українці хочуть жити цивілізовано, в розвинутій європейській державі. І це можливо» — такими були пріоритети Віктора Решетняка. «Уся справа у внутрішній енергетиці міста, в патріотизмі й любові жителів до нього», — був переконаний наш міський голова.
Важко писати «був», але невблаганна смерть вирвала очільника Вишгорода із лав міської громади — і його вже немає серед нас. Щиро співчуваємо горю дружини Зої Яківни, сина Руслана і доньки Ольги, онуків Юлії, Віктора і Миколи, рідних і близьких Віктора Олександровича. Світла пам’ять про Віктора Решетняка для нас — у продовженні справи його життя: роботі на благо Вишгорода.

Вишгородська міська рада, міськвиконком,
редакція газети «Вишгород»

IMG 4349

IMG 4132

IMG 4139

IMG 4174

IMG 4178

IMG 4196

IMG 4219

IMG 4243

IMG 4247

IMG 4248

IMG 4261

IMG 4301

IMG 4309

IMG 4310

IMG 4338

IMG 4359

IMG 4378

IMG 4381