29.03.2024

Вишгород Газета ONLINE

Вишгород – офіційний сайт газети, новини сьогодні, архів. ONLINE

ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО РЕЛІГІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА У ВИШГОРОДІ:

Вишгородський історико-культурний заповідник проводить постійну наукову діяльність щодо дослідження історії рідного краю. Сьогодні публікуємо цікавий матеріал

“ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО РЕЛІГІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА У ВИШГОРОДІ:
1985 рік увійшов в історію України і колишнього СРСР як рік «перестройки, гласності і демократизації». З цього часу почало формуватися сучасне релігійне середовище у м. Вишгороді. Значним поштовхом до прискорення цього процесу стало прийняття Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (23.04.1991) [6] та події 24 серпня 1991 року, в результаті яких Україна стала вільна і незалежна. Так, з 1990 року починає діяти греко-католицька церква Андрія Первозваного, а з червня 1991 року – українська православна церква Святого князя Володимира Київського патріархату. З 1992 року починаються роботи з реконструкції храму Бориса і Гліба, богослужіння якого проходили у пристосованих приміщеннях з 1987 року. Поряд з християнськими церквами у Вишгороді починають діяти християнські церкви протестантського напрямку – харизматичні церковні громади: церква Бога Живого, церква «Слово віри», церква «Життя з достатком», релігійні організації «Свідки Ієгови», «Адвентисти сьомого дня».
Таким чином, сучасна релігійна ситуація в місті строката і неоднозначна. Але загальна тенденція залишилась незмінною. За результатами співбесід з настоятелями Борисоглібської, Володимирської та греко-католицької церков, пасторами інших церковних конфесій, які подавали кількість віруючих, що відвідують богослужіння, можна констатувати: домінуючим у м. Вишгороді є православне віросповідання (близько 90% віруючих); греко-католицизм сповідує 8% віруючих; нетрадиційні релігійні організації відвідує 2% віруючих. Але є і значний прошарок тих, хто не сприймає жодної віри або ще не визначилися із своїми релігійними уподобаннями: таких у Вишгороді третина (згідно з опитуванням «Віра. Надія. Любов», яке було проведено у грудні 2007 року серед мешканців міста).
Релігійні організації традиційного християнського культу
• Храм Бориса і Гліба (Українська православна церква – митрополія)
Сучасна церква реконструйована на основі тієї, що була побудована у 1861-1862 році за проектом архітектора Тона. З початком періоду перебудови (1985) питання про храм Бориса і Гліба починає піднімати громадськість. Створюється невелике об’єднання громадян, яке звертається до жителів Вишгорода із закликом відновити церкву. У 1987році в храмі дозволили проводити богослужіння. А у 1990 році храм відданий під підпорядкування Московському патріархату (зараз — Українська православна церква — митрополія). З 1992 року починаються роботи з реконструкції храму. Купол на дзвіниці встановлений 23 вересня 1996 року, а перший благовіст пролунав у тому ж році на свято Введення до храму Пресвятої Богородиці. Вишгородська районна газета «Слово» відзначала: «Сьогодні ми з гордістю можемо показувати храм Бориса і Гліба. Адже купол, що був вище дзвіниці Києво-Печерської лаври, знову піднявся над містом, над вишгородськими кручами, і хочеться вірити, що, як і в старі часи, храм несе благословення на нашу землю» . Другий купол з хрестом над середньою частиною храму був встановлений 22 червня 1998 року. 6 серпня 1998 року стіна, що розділяє храм, була прибрана, вівтар перенесено на своє місце, виготовлено іконостас (проект архітектора О.А.Кругляк), застелена підлога, після чого вже храм міг умістити 500 прихожан. При церкві з 1992 року існує недільна школа для дітей. Це згуртування навколо храму сприяє православному вихованню і зміцнення у вірі як самих вихованців, так і їх батьків. З кожним роком кількість дітей, які відвідують недільну школу, зростає. Вже утворився актив зі старших дітей, які допомагають дорослим у роботі з малюками. З метою удосконалення роботи з дітьми було вирішено з північного боку храму побудувати будинок недільної школи. На сьогоднішній день будівництво завершено, діти мають прекрасні умови для занять.
• Церква Святого князя Володимира (Українська православна церква Київського патріархату). У травні 1991 року голова районної організації районного руху Саюк Володимир Павлович (хрещений батько церкви) проявив ініціативу створення української автокефальної православної церкви. На той час існувала релігійна громада, яка не хотіла підтримувати Московський патріархат і греко-католицьку церкву. Священиком був Олександр Кислажко. Правили службу в кімнатці на вулиці Грушевського, 1 28 червня 1991 року відбулося перше богослужіння української автокефальної православної церкви на день св. Володимира, тому церква і має таку назву.
14 липня 1993 року відбулась перереєстрація церковної громади з української автокефальної церкви на Українську православну церкву Київського патріархату. Літо 1994 року – урочисте освячення хреста під будівництво церкви покійним патріархом Київським і всієї Русі-України Володимиром Романюком. На той час настоятелем церкви уже був священик Сергій Коваленко, який трагічно загинув у лютому 1999 року. 9 березня указом святійшого патріарха Київського Філарета був призначений настоятелем вищезазначеного храму Богдан Николин. 2 листопада 2000 року був отриманий дозвіл на будівництво нульового циклу, а 6 листопада будівництво розпочалось. 28 липня 2001 р. на свято Володимира службу правили вже в підвалі. 29 вересня 2001 року будівництво фундаменту було завершено, відбулось освячення наріжного каменя, а 6 липня 2004 року – освячення купольного хреста на свято Вишгородської ікони Богоматері.
Обов’язки виконроба виконував сам священик о. Богдан. Архітектор церкви – Рогожин Г.М. («Сенс-індпроект», Спілка архітекторів України) – спроектував її у візантійському стилі та бароко. Коштів на будівництво фактично не було. Першими, хто підтримав будівництво церкви, були завод „Оболонь» і патріарх Філарет. 7 листопада 2006 року відбувся урочистий вхід у храм, відкриття церкви. Щонеділі до церкви приходить близько 80 чоловік, на великі свята людей дуже багато. Постійних прихожан – майже 1500 чол. Церква проводить значну соціальну роботу: ведеться допомога дітям-сиротам і багатодітним сім’ям, допомога продуктами дитячих будинків.
• Собор Вишгородської Богородиці (Українська греко-католицька церква). 1985 рік сколихнув політичне життя України. У Вишгороді теж активізувались патріотично налаштовані громадяни. У грудні 1989 р. утворюється вишгородський осередок Української Республіканської партії (УРП). На зборах його ініціативна група висунула пропозицію про створення у Вишгороді греко-католицької церкви. Це і стало основою для початку діяльності з організації церкви. У січні 1990 року визначилися із священиком: ним погодився стати київський греко-католицький монах чину студитів отець Валерій Шкарубський. У березні 1990 року розпочалися богослужіння у Вишгороді на квартирі Богдана Павліва. Квартирне приміщення було затісним, тому Великодню Службу 1990 року вирішено було відправити у приміщенні Товариства української мови ім. Т.Шевченка „Просвіта» (вул.Грушевського,1), а освячення пасок — на подвір’ї біля будинку. Після цього служба проводилась у цьому приміщенні не тільки в неділю, а й в інші дні. Церковна громада почала діяти. Але тільки у січні 1991 року була виділена земля під будівництво церкви у ямі-яру, що розташовано біля готелю ГЕС. На Зелені свята 1991 року був освячений Хрест, встановлений на місці будівництва церкви. На цю урочисту подію приїхав Святійший Патріарх Мирослав-Іван Любачівський, який дав назву церкви на честь св. Апостола Андрія Первозванного. Першим на відведеній для церкви землі був поставлений дерев’яний будиночок, потім – вагончик, придбаний на кошти засновників церкви. Але і він був замалий, тому вирішено було зробити збірно-щитовий будинок. 28 липня 1991 року у цій нашвидкуруч створеній капличці на свято св. Володимира уже правилась свята Літургія. Весь цей час священиком церкви був о. Валерій Шкарубський, дяком – Сергій Прудко, який закінчував студії у Львові, допомагав йому Б. Павлів [16]. Кількість прихожан значно зросла. Так, на освячення пасок прийшло вже понад 100 чоловік.
Справа значно поліпшилась, коли парохом церкви став Сергій Григорович Прудко ( у 1991 році висвятився на диякона, а незабаром і на священика), який взяв на себе подальшу ініціативу і всі справи з будівництва великої церкви. Перше храмове свято – св. Андрія Первозванного відбулось 13 грудня 1992 року. На святі був присутній митрополит Володимир Стернюк, який сам правив службу, побував на заняттях недільної школи.
4 липня 1994 року під час закладання наріжного каменю і освячення його владикою Юліаном на небі, над місцем, де він закладався, всі учасники св. Літургії побачили на небі цікаве явище – хрест, що однозначно було сприйнято як благословення Небесних Сил на святу справу.
Під кінець 1995 року підвальна (цокольна) частина церкви з різними прибічними кімнатами і залом була перекрита бетонними плитами, засмолена дахом і покрита руберойдом. Нову церкву обладнали іконостасом, килимами, перенесеними з каплички, вишитими рушниками і образами, які подарували тернопільці. Перша служба в новому храмі правилась у присутності Владики Михайла Колтуна на храмове свято 13 грудня 1996 року. З цього часу церква почала діяти в повному обсязі. Оформився церковний хор, окрасою якого став дівочий ансамбль „Коралі» під керівництвом Лесі Потоцької. Усі дівчата ансамблю – вихованці недільної школи церкви. Зараз це професійний ансамбль, відомий не тільки у Вишгороді й Україні, але й за кордоном, куди вони виїжджають на концерти та фестивалі. Служіння в нижньому храмі відбувалися паралельно з будівництвом верхньої частини храму. Нагору перейшли у 2000-2001 рр. У 2003 році були підняті бані й хрести. Проте всередині храму будівництво ще триває. Коли була оформлена в цілому верхня церква, нижня церква залишила ім’я Андрія Первозванного, а весь собор (з верхньою церквою) назвали «Собор Вишгородської Богородиці», віддаючи шану вишгородській святині іконі Богородиці Милостивої.
З 1990 року працює недільна школа: церква проводить для дітей та молоді гаївки, зелені свята, організовує поїздки дітей парафіян на відпочинок і оздоровлення в Карпати, на Львівщину, в Крим та в зарубіжні країни: Францію, Чехію, Німеччину. Для надання допомоги парафіянам у церкві створена кредитна спілка «Респект», започаткована благодійна організація „Межигірський Спас». Церква проводить активну благодійну та соціальну діяльність. Щочетверга проводяться зустрічі з дітьми в дитбудинку „Любисток», щонеділі — молебень в лікарні.
Релігійні організації нетрадиційного культу
Церква Бога Живого. Назва церкви взята з Першого послання апостола Павла Тимофію -«Церква Бога Живого» союзу християн віри євангельської. Свій початок церква бере від протестантської секти п’ятидесятників. До 1991 року п’ятидесятники були заборонені державою. До 1990 року в Києві було всього дві такі церкви. Одну з них очолював Озеруга Володимир Іванович, яку він зареєстрував ще в 1974 р. У 1988 р. Озеруга В.І. розробив проект і план відкриття нової євангельської церкви в м. Вишгороді.
5 липня 1992 року відбулось перше богослужіння у вишгородському будинку культури «Енергетик», потім – щодня протягом двох місяців. Пастором церкви став 22-річний Озеруга Олександр Володимирович. У 1994, після двох років праці, він був рукопокладений єпископатом на пастора цієї церкви. Близько року богослужіння проходили в місцевому Будинку культури
«Енергетик», потім у Проектному інституті (вул. Межигірського Спаса,6). Тим часом церква будувала своє власне приміщення, головним архітектором якої став Федосенко В.М. („Технопроект»). Відкриття новобудови церкви відбулось 25-27 серпня 2006 року. Церква проводить значну соціальну роботу: допомагають дитбудинкам у районі, зокрема в Жукині,
будинку пристарілих у с.Демидові, який раніше був у дуже тяжких умовах. Церква підтримує 23 сім’ї. Раз на місяць до них приходять з продуктовим набором та молитвою. Діє команда милосердя. Всього церкву відвідує близько 250 прихожан, недільну школу 100 дітей. Молодіжна група церкви складає 60 чол.
Християнська Церква повного Євангелія «Слово Віри» була заснована і зареєстрована у 1998 році (входить у Духовне управління Євангельських християн України, голова ДУЕХУ -єпископ Анатолій Білоножко). Назва церкви відображує віру християн в Слово Боже. У 1998-2003 рр. відбувається період становлення церви. У 2003 році пастором стала Анна Геннадіївна Саржан. Останні три роки орендують приміщення в Будинку культури «Енергетик». На служби приходить близько 40 чол. Пастор Анна веде широку пропагандистську роботу через міську газету «Наше місто», де ділиться з вишгородцями думками про головні духовні цінності людини (рубрика «Говорим о главном»).
Соціальна робота проводиться через молодіжну громадську організацію „Авангард». Це і організація дозвілля молоді (проведення міських дискотек в „Енергетику»), і проведення просвітницько-профілактичних акцій (боротьба проти наркотиків, алкоголю та паління), і діяльність дитячого футбольного клубу «Максимус», і допомога дітям-сиротам ( акція «Благодійність»).
Церква „Життя з достатком91 – це Християнська харизматична церква повного Євангелія. Назва церкви взята з Євангелія від Іоанна (глава 10 стих 10) „ Іісус Христос сказав: „Я прийшов для того, щоб мали життя і мали з достатком». Церква входить в Асоціацію церков „Блага вість» ( Асоціація включає протестантські євангелістські церкви у Прибалтиці, Росії, Україні). Президент і пастор Московської церкви „Блага вість» Рік Реннер куратор Вишгородської церкви „Життя з достатком». Рада християнської церкви „Блага вість» у м. Києві прийняла рішення про заснування церкви „Життя з достатком» у м. Вишгороді на початку 1996 року. Після проведення необхідної діяльності з реєстрації, перше зібрання церкви відбулось на початку 1996 року. Всього прихожан тоді було 8 чоловік. На сьогоднішній день постійних прихожан у церкви 200 чоловік.
Церква „Життя з достатком» існує на добровільні пожертвування прихожан. Ніякої додаткової допомоги церква немає. Так, для будівництва Молитовного Будинку старший пастор виділив власну землю. У будівельних роботах беруть участь прихожани церкви. У міру своїх можливостей церква проводить соціальну роботу, хоча і поширюється вона більше на власних прихожан. Лідери Служіння милосердя допомагають літнім людям, навідують недужих. Для дітей і молоді кожного літа на річці Десна організовується спільний відпочинок.
Отже, досліджуючи тему формування релігійного середовища у м. Вишгороді, я прийшла до висновку, що у місті панує православне християнське віросповідання. Аналіз сучасної релігійної ситуації у Вишгороді свідчить про те, що активний процес релігійного життя відбувається без конфлікту між релігійними конфесіями. У місті практично реалізується зміст поняття «свобода совісті». Віруючим громадянам Вишгорода, які зробили вільний вибір на користь релігії, надається все необхідне для повного і безперешкодного задоволення своїх релігійних потреб, відправлення відповідного культу. Крім того, дотримуються права громадян, які не сповідують ніякої релігії або дотримуються атеїстичних поглядів.
Філоненко Яніна